- •2.1. Предмет термодинаміки і термодинамічний метод.
- •2.2. Основні поняття та визначення.
- •3.1. Термодинамічна система:
- •3.2. Термодинамічні процеси та стани: рівноважні й нерівноважні.
- •4.1. Зміст термодинамічного процесу: теплота і робота
- •5.1. Теплота процесу: поняття теплоємності тіла.
- •5.2. Масова, об'ємна й мольна теплоємності
- •5.3. Закон збереження і перетворення енергії
- •5.4. Внутрішня енергія
- •5.5. Перше начало термодинаміки
- •5.6. Ентальпія.
- •6.1. Термічне рівняння стану
- •6.2. Фізичний зміст теплоємностей.
- •7.1. Ентропія
- •7.2. Теплові діаграми.
- •8.1. Внутрішня енергія, ентальпія й ентропія ідеального газу.
- •8.3. Основні властивості газових сумішей
- •8.5 Парціальні тиски
- •9.1. Термодинамічний метод дослідження процесів
- •Ізохорний процес
- •9.3. Ізобарний процес
- •9.4. Ізотермічний процес
- •9.5. Адіабатний процес
- •9.6. Політропні процеси
- •9.7. Політропний процес
- •. Другий закон термодинаміки: його значення й сфера застосування
- •10.2. Формулювання другого начала термодинаміки
- •11.1. Умови роботи теплових машин
- •11.2. Кругові термодинамічні процеси, або цикли
- •11.3. Термодинамічний аналіз кругових процесів: баланс теплоти й роботи в теплових машинах
- •11.4. Термічний к. К. Д. І холодильний коефіцієнт циклів
- •12.1. Прямий оборотний цикл Карно та його термічний ккд
- •12.2. Зворотний оборотний цикл Карно та його холодильний коефіцієнт
- •12.3. Перша теорема Карно
- •12.4. Середньоінтегральна температура підведення (відводу) тепла й еквівалентний цикл Карно.
- •12.5. Узагальнений (регенеративний) цикл Карно
- •12.6. Абсолютна термодинамічна температура
- •13.1. Властивості оборотних і необоротних циклів та математичне вираження другого закону термодинаміки
- •13.2. Зміни ентропії в оборотних і необоротних процесах
- •13.3. Принцип зростання ентропії та фізичний зміст другого закону термодинаміки
- •13.4. Ентропія та статистичний характер другого закону термодинаміки
- •13.5. Третій закон термодинаміки (теорема Нернста)
- •14.1. Максимальна робота й функції стану.
- •14.2. Термодинамічні потенціали.
- •Графічне представлення співвідношень характеристичних функцій
- •Канонічі рівняння стану
- •14.4. Рівняння Гіббса-Гельмгольца
- •14.5. Хімічний потенціал і нерівність Гіббса
- •14.6. Загальні умови рівноваги термодинамічної системи
- •15.1. Властивості реальних газів
- •15.2. Рівняння стану Ван-дер-Ваальса
- •15.3. Аналіз рівняння Ван-дер-Ваальса - закон відповідних станів
- •Фазові переходи й фазові діаграми речовин; рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •16.2. Рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •Одержання пари та її характерні стани
- •Основні параметри станів водяної пари.
12.5. Узагальнений (регенеративний) цикл Карно
Більш високий термічний к. к. д., чим в оборотному циклі Карно, у заданому інтервалі температур одержати не можна. Однак можна здійснити інші оборотні цикли при наявності двох джерел теплоти постійної температури, які відрізняються по своїй конфігурації від циклу Карно, але при деяких додаткових умовах мають термічний к. к. д., рівний к. к. д. циклу Карно. Такими циклами є узагальнені, або регенеративні.
Рис. 8-13 |
На мал. 8-13 зображений цикл 1-2-3-4, що складається із двох ізотерм 1-2 і 3-4 і двох будь-яких довільних оборотних процесів 2-3 і 4-1, еквідистантних у горизонтальному напрямку. В ізотермічному процecі 1-2 від тепловіддавача з температурою Т1 до робочого тіла підводиться кількість теплоти В процесі 2-3 робоче тіло змінює свій стан, віддаючи деяку кількість теплоти q2-3 , вимірювана пл. 7328. Для здійснення оборотного переходу робочого |
тіла від точки 2 з температурою Т1 до точки 3 з температурою Т2, необхідно мати нескінченно велику кількість проміжних джерел теплоти (теплоприймачів), температура яких відрізняється друг від друга на нескінченно малу величину.
Від точки 3 до точки 4 робоче тіло ізотермічно стискується, віддаючи в теплоприймач при температурі Т2 кількість теплоти q2 = Т2 (s3 — s4), а потім по лінії 4 -1 вертається до стану в точці 1. При переході від точки 4 у точку 1 робоче тіло поглинає кількість теплоти q 4-1, вимірювану пл. 5416. У якості проміжних тепловіддавачів при здійсненні зворотного процесу 4-1 використовуються ті ж самі джерела теплоти, які застосовувалися в процесі 2-3 у якості теплоприймачів. Внаслідок еквідистантності процесів 2-3 і 4-1 пл. 7328 і 5416 дорівнюють одна одній, і кількості теплоти q2-3 і q4-1 однакові по абсолютній величині, тобто скільки теплоти робоче тіло віддає в процесі 2-3, стільки ж воно одержує в процесі 4-1. Всі ці проміжні теплоприймачі й тепловіддавачі є тільки регенераторами теплоти, які одержують на одній ділянці циклу від робочого тіла теплоту й віддають її в тій же кількості робочому тілу нa іншій ділянці циклу. У розглянутому циклі 1-2-3-4 дійсними зовнішніми джерелами теплоти є тільки тепловіддавач з температурою T1 і теплоприймач з температурою Т2. Робота циклу відбувається за рахунок теплоти q1, що віддається тепловіддавачем робочому тілу; інша частина, рівна q2, передається теплоприймачу, а різниця кількостей теплоти q1 — q2 перетворюється в позитивну роботу циклу.
Дійсно,
або
Термічний к.к.д. даного циклу визначається по рівнянню
Оскільки криві 2-3 і 4-1 еквідистантні, то
і к. к. д. циклу дорівнює
Термічний к. к. д. розглянутого оборотного циклу дорівнює термічному к. к. д. оборотного циклу Карно.
Цикл, у якому беруть участь регенератори теплоти, називається регенеративним циклом. Регенеративний оборотний цикл, що складається із двох ізотерм і двох будь-яких довільних еквідистант:них кривих, називається узагальненим (регенеративним) циклом Карно. Регенеративні цикли набули широкого застосування в теплосилових установках.