- •2.1. Предмет термодинаміки і термодинамічний метод.
- •2.2. Основні поняття та визначення.
- •3.1. Термодинамічна система:
- •3.2. Термодинамічні процеси та стани: рівноважні й нерівноважні.
- •4.1. Зміст термодинамічного процесу: теплота і робота
- •5.1. Теплота процесу: поняття теплоємності тіла.
- •5.2. Масова, об'ємна й мольна теплоємності
- •5.3. Закон збереження і перетворення енергії
- •5.4. Внутрішня енергія
- •5.5. Перше начало термодинаміки
- •5.6. Ентальпія.
- •6.1. Термічне рівняння стану
- •6.2. Фізичний зміст теплоємностей.
- •7.1. Ентропія
- •7.2. Теплові діаграми.
- •8.1. Внутрішня енергія, ентальпія й ентропія ідеального газу.
- •8.3. Основні властивості газових сумішей
- •8.5 Парціальні тиски
- •9.1. Термодинамічний метод дослідження процесів
- •Ізохорний процес
- •9.3. Ізобарний процес
- •9.4. Ізотермічний процес
- •9.5. Адіабатний процес
- •9.6. Політропні процеси
- •9.7. Політропний процес
- •. Другий закон термодинаміки: його значення й сфера застосування
- •10.2. Формулювання другого начала термодинаміки
- •11.1. Умови роботи теплових машин
- •11.2. Кругові термодинамічні процеси, або цикли
- •11.3. Термодинамічний аналіз кругових процесів: баланс теплоти й роботи в теплових машинах
- •11.4. Термічний к. К. Д. І холодильний коефіцієнт циклів
- •12.1. Прямий оборотний цикл Карно та його термічний ккд
- •12.2. Зворотний оборотний цикл Карно та його холодильний коефіцієнт
- •12.3. Перша теорема Карно
- •12.4. Середньоінтегральна температура підведення (відводу) тепла й еквівалентний цикл Карно.
- •12.5. Узагальнений (регенеративний) цикл Карно
- •12.6. Абсолютна термодинамічна температура
- •13.1. Властивості оборотних і необоротних циклів та математичне вираження другого закону термодинаміки
- •13.2. Зміни ентропії в оборотних і необоротних процесах
- •13.3. Принцип зростання ентропії та фізичний зміст другого закону термодинаміки
- •13.4. Ентропія та статистичний характер другого закону термодинаміки
- •13.5. Третій закон термодинаміки (теорема Нернста)
- •14.1. Максимальна робота й функції стану.
- •14.2. Термодинамічні потенціали.
- •Графічне представлення співвідношень характеристичних функцій
- •Канонічі рівняння стану
- •14.4. Рівняння Гіббса-Гельмгольца
- •14.5. Хімічний потенціал і нерівність Гіббса
- •14.6. Загальні умови рівноваги термодинамічної системи
- •15.1. Властивості реальних газів
- •15.2. Рівняння стану Ван-дер-Ваальса
- •15.3. Аналіз рівняння Ван-дер-Ваальса - закон відповідних станів
- •Фазові переходи й фазові діаграми речовин; рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •16.2. Рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •Одержання пари та її характерні стани
- •Основні параметри станів водяної пари.
9.4. Ізотермічний процес
При ізотермічному процесі виконуються умови dТ = 0 або Т = const.
Такий термодинамічний процес може протікати, наприклад, у циліндрі поршневої машини, якщо в міру підведення теплоти до робочого тіла поршень машини переміщається, збільшуючи об'єм настільки, що температура залишається незмінною.
Рівняння ізотермічного процесу може бути отримане з рівняння Клапейрона, якщо прийняти Т = const. У цьому випадку має місце закон Бойля-Маріотта
рv = RT = const. (7-10)
Отже, на vр-діаграмі ізотерма є рівнобічною гіперболою (мал.7-5, а). З рівняння ізотерми (7-10) слідує
(7-11)
тобто при постійній температурі тиск і об'єм робочого тіла обернено пропорційні. Відношення (7-11) є наслідком закону Бойля — Маріотта.
Співвідношення (184) і (186) показують, що ізотермічний процес ідеального газу одночасно є процесом при постійній внутрішній енергії (du = 0) і при постійній ентальпії (di = 0). Щодо ізотермічного процесу рівняння основної термодинамічної тотожності набуває вигляду
dq = dl.
З наведеного вираження видно, що вся надана газові теплота в ізотермічному процесі затрачається на здійснення зовнішньої роботи (мал.7-5, в).
Роботу при ізотермічному процесі визначимо по формулі
Отже,
(291)
Робота, що є у розпорядженні, l0 в ізотермічному процесі на vp-діаграмі чисельно дорівнює пл. 1'122' (мал. 7-5, a), тому
звідки з урахуванням рівняння (7-10) l0 = l = RT ln (p1/p2). В sТ-діаграмі ізотермічний процес зображується горизонтальною прямою (Т = const). Площа під процесом (мал. 7-5, б) чисельно дорівнює теплообміну робочого тіла із зовнішнім середовищем і зробленій в процесі роботі
(292)
Зміна ентропії в ізотермічному процесі визначається відношенням
ds = dq/T
і тоді відповідно до виражень (291)
(293)
Отримане співвідношення показує, що відстань між ізобарами p2 = const і р1 = const, так само як і між ізохорами v2 = const і v1 = const, по осі абсцис на sТ-діаграмі не залежить від температури. Отже, як ізобари, так і ізохори еквідистантні між собою. Відстань між еквідистантними ізобарами або еквідистантними ізохорами залежить лише від відношення тисків p1/p2 або об'ємів v2/v1. У міру збільшення тисків ізобари наближаються до осі ординат, тому що ∆s < 0 при p2 > p1. Ізохори в міру збільшення об'єму, навпаки, віддаляються від осі ординат, тому що ∆s > 0 і v2 > v1.
Питома теплоємність ізотермічного процесу може бути визначена із загального співвідношення
с = dq/dT.
Оскільки при ізотермічному процесі dq ≠ 0, a dТ = 0, то с = ± ∞.
Отже, визначити кількість теплоти, підведеної до робочого тіла при ізотермічному процесі, за допомогою питомої теплоємності неможливо.
|
|
|
Рис. 7-5. Ізотермічний процес |