- •2.1. Предмет термодинаміки і термодинамічний метод.
- •2.2. Основні поняття та визначення.
- •3.1. Термодинамічна система:
- •3.2. Термодинамічні процеси та стани: рівноважні й нерівноважні.
- •4.1. Зміст термодинамічного процесу: теплота і робота
- •5.1. Теплота процесу: поняття теплоємності тіла.
- •5.2. Масова, об'ємна й мольна теплоємності
- •5.3. Закон збереження і перетворення енергії
- •5.4. Внутрішня енергія
- •5.5. Перше начало термодинаміки
- •5.6. Ентальпія.
- •6.1. Термічне рівняння стану
- •6.2. Фізичний зміст теплоємностей.
- •7.1. Ентропія
- •7.2. Теплові діаграми.
- •8.1. Внутрішня енергія, ентальпія й ентропія ідеального газу.
- •8.3. Основні властивості газових сумішей
- •8.5 Парціальні тиски
- •9.1. Термодинамічний метод дослідження процесів
- •Ізохорний процес
- •9.3. Ізобарний процес
- •9.4. Ізотермічний процес
- •9.5. Адіабатний процес
- •9.6. Політропні процеси
- •9.7. Політропний процес
- •. Другий закон термодинаміки: його значення й сфера застосування
- •10.2. Формулювання другого начала термодинаміки
- •11.1. Умови роботи теплових машин
- •11.2. Кругові термодинамічні процеси, або цикли
- •11.3. Термодинамічний аналіз кругових процесів: баланс теплоти й роботи в теплових машинах
- •11.4. Термічний к. К. Д. І холодильний коефіцієнт циклів
- •12.1. Прямий оборотний цикл Карно та його термічний ккд
- •12.2. Зворотний оборотний цикл Карно та його холодильний коефіцієнт
- •12.3. Перша теорема Карно
- •12.4. Середньоінтегральна температура підведення (відводу) тепла й еквівалентний цикл Карно.
- •12.5. Узагальнений (регенеративний) цикл Карно
- •12.6. Абсолютна термодинамічна температура
- •13.1. Властивості оборотних і необоротних циклів та математичне вираження другого закону термодинаміки
- •13.2. Зміни ентропії в оборотних і необоротних процесах
- •13.3. Принцип зростання ентропії та фізичний зміст другого закону термодинаміки
- •13.4. Ентропія та статистичний характер другого закону термодинаміки
- •13.5. Третій закон термодинаміки (теорема Нернста)
- •14.1. Максимальна робота й функції стану.
- •14.2. Термодинамічні потенціали.
- •Графічне представлення співвідношень характеристичних функцій
- •Канонічі рівняння стану
- •14.4. Рівняння Гіббса-Гельмгольца
- •14.5. Хімічний потенціал і нерівність Гіббса
- •14.6. Загальні умови рівноваги термодинамічної системи
- •15.1. Властивості реальних газів
- •15.2. Рівняння стану Ван-дер-Ваальса
- •15.3. Аналіз рівняння Ван-дер-Ваальса - закон відповідних станів
- •Фазові переходи й фазові діаграми речовин; рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •16.2. Рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •Одержання пари та її характерні стани
- •Основні параметри станів водяної пари.
14.6. Загальні умови рівноваги термодинамічної системи
У будь-якій простій або складній термодинамічній системі, що перебуває в нерівноважному стані (у системі є різниця тисків, температур та ін.), обов'язково виникають мимовільні необоротні процеси, які рано або пізно повинні привести систему в стан стійкої рівноваги. Стійка рівновага характеризується тим, що в системі усуваються причини, що викликали нерівноважні процеси, а сама система мимовільно вертається в первісний рівноважний стан. Будь-яка термодинамічна система, що взаємодіє з навколишнім середовищем і має незмінні параметри, із часом приходить у стійку рівновагу поза залежністю від початкових умов.
Отримані вище термодинамічні потенціали, а також ентропія можуть служити величинами, що вказують напрямок процесу й характеризувати умови стійкої рівноваги в будь-яких термодинамічних системах.
Нехай ми маємо ізольовану від зовнішніх впливів термодинамічну систему, у якій внутрішня енергія U і загальний об'єм V мають постійне значення й у якій відбуваються які завгодно нерівноважні процеси. Оскільки всі ці процеси, будучи необоротними, протікають в одному і тому ж напрямку, то ентропія системи увесь час зростає: dS > 0. Коли в системі наступить стійка рівновага при постійних внутрішньої енергії й об'ємі системи й всі процеси в ній припиняться, то зупиниться й зростання ентропії, тобто в стані стійкої рівноваги ентропія системи буде мати максимальне значення:
( 9-55)
Остання рівність характеризує, як відомо з математики, умову максимуму S. Ентропія при адіабатному необоротному процесі може тільки зростати, і, отже, стійка рівновага наступить тоді, коли ентропія досягне максимуму: S = S max.
З першого рівняння термодинамічної тотожності
dU = TdS — pdV,
слідує, що при S = const і V = const внутрішня енергія системи досягає мінімуму, тобто
( 9-56)
Внаслідок цього при всіх нерівноважних ізохорно-ізоентропічних процесах внутрішня енергія U може тільки убувати й у стані рівноваги U = Umin.
Доведемо, що й ентальпія в умовах рівноваги приймає мінімальне значення. Зміну ентальпії для необоротного процесу можна одержати з другого рівняння термодинамічної тотожності
dІ = TdS + Vdp.
При постійних р і S ентальпія І (ізобарно-ізоентропічний потенціал) досягає мінімуму:
( 9-57)
У зв'язку з тим що ентальпія І при необоротному процесі й постійних S і р зменшується з наближенням системи до рівноваги, то в умовах стійкої рівноваги вона приймає мінімальне значення: І = І min
Умови стійкої рівноваги в системі при постійних значеннях температури Т и об'єму V можна одержати, проаналізувавши рівняння (9-42). Із цього аналізу слідує, що в оборотних процесах ізохорно-ізотермічний потенціал F залишається постійною величиною, а в необоротних процесах він завжди убуває:
Тому в умовах рівноваги системи зміна ізохорно-ізотермічного потенціалу стає рівною нулю:
( 9-58)
а сам ізохорно-ізотермічний потенціал приймає мінімальне значення: F = F мин.
Особливої уваги заслуговує умова рівноваги в ізотермічних системах, що перебувають під постійним тиском. У цьому випадку характеристичною функцією, як було показано вище, буде ізобарно- ізотермічний потенціал.
З рівняння ( 9-54) слідує, що в системах, які перебувають при Т = const і р = const, оборотні процеси протікають при постійній величині ізобарного потенціалу; якщо ж у системі протікають необоротні процеси, то ізобарний потенціал може тільки зменшуватися:
(Φ2 — Φ1)p, Т < 0.
Отже, в умовах рівноваги системи зміни ізобарного потенціалу становлять
(dΦ)p,Т = 0; (d2Φ)p,Т > 0. ( 9-59)
а сам ізобарний потенціал приймає мінімальне значення: Φ = Φмін..
Таким образам, як ізохорно-ізотермічний, так і ізобарний потенціали визначають напрямок процесу в системі й повністю характеризують умову рівноваги, а рівняння ( 9-55) — ( 9-59) виражають загальні умови рівноваги в системі.
Вибір того або іншого рівняння для вивчення рівноваги термодинамічної системи залежить від того, якими параметрами характеризується система.
Якщо
dQ = 0, то (dS)U,V = 0, (d2 S)p,Т < 0, S = Sмакс;
якщо
S, V = const, то (dU)V,S = 0, (d2U)V,S > 0; U = Uмин;
якщо
S, p = const, то (d I)p,S = 0, (d2I)p,S > 0, I = I мин;
якщо
T, V = const, то (dF)V,T = 0, (d2F)V,T > 0, F = F мин;
якщо
Т, р = const, то (dΦ)p,Т = 0; (d2Φ)p,Т > 0, Φ = Φмин..
Таким чином, умови рівноваги вимагають, щоб термодинамічні потенціали мали мінімальне значення при своїх змінних, а ентропія мала максимальне значення при сталості внутрішньої енергії й об'єму системи.