- •2.1. Предмет термодинаміки і термодинамічний метод.
- •2.2. Основні поняття та визначення.
- •3.1. Термодинамічна система:
- •3.2. Термодинамічні процеси та стани: рівноважні й нерівноважні.
- •4.1. Зміст термодинамічного процесу: теплота і робота
- •5.1. Теплота процесу: поняття теплоємності тіла.
- •5.2. Масова, об'ємна й мольна теплоємності
- •5.3. Закон збереження і перетворення енергії
- •5.4. Внутрішня енергія
- •5.5. Перше начало термодинаміки
- •5.6. Ентальпія.
- •6.1. Термічне рівняння стану
- •6.2. Фізичний зміст теплоємностей.
- •7.1. Ентропія
- •7.2. Теплові діаграми.
- •8.1. Внутрішня енергія, ентальпія й ентропія ідеального газу.
- •8.3. Основні властивості газових сумішей
- •8.5 Парціальні тиски
- •9.1. Термодинамічний метод дослідження процесів
- •Ізохорний процес
- •9.3. Ізобарний процес
- •9.4. Ізотермічний процес
- •9.5. Адіабатний процес
- •9.6. Політропні процеси
- •9.7. Політропний процес
- •. Другий закон термодинаміки: його значення й сфера застосування
- •10.2. Формулювання другого начала термодинаміки
- •11.1. Умови роботи теплових машин
- •11.2. Кругові термодинамічні процеси, або цикли
- •11.3. Термодинамічний аналіз кругових процесів: баланс теплоти й роботи в теплових машинах
- •11.4. Термічний к. К. Д. І холодильний коефіцієнт циклів
- •12.1. Прямий оборотний цикл Карно та його термічний ккд
- •12.2. Зворотний оборотний цикл Карно та його холодильний коефіцієнт
- •12.3. Перша теорема Карно
- •12.4. Середньоінтегральна температура підведення (відводу) тепла й еквівалентний цикл Карно.
- •12.5. Узагальнений (регенеративний) цикл Карно
- •12.6. Абсолютна термодинамічна температура
- •13.1. Властивості оборотних і необоротних циклів та математичне вираження другого закону термодинаміки
- •13.2. Зміни ентропії в оборотних і необоротних процесах
- •13.3. Принцип зростання ентропії та фізичний зміст другого закону термодинаміки
- •13.4. Ентропія та статистичний характер другого закону термодинаміки
- •13.5. Третій закон термодинаміки (теорема Нернста)
- •14.1. Максимальна робота й функції стану.
- •14.2. Термодинамічні потенціали.
- •Графічне представлення співвідношень характеристичних функцій
- •Канонічі рівняння стану
- •14.4. Рівняння Гіббса-Гельмгольца
- •14.5. Хімічний потенціал і нерівність Гіббса
- •14.6. Загальні умови рівноваги термодинамічної системи
- •15.1. Властивості реальних газів
- •15.2. Рівняння стану Ван-дер-Ваальса
- •15.3. Аналіз рівняння Ван-дер-Ваальса - закон відповідних станів
- •Фазові переходи й фазові діаграми речовин; рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •16.2. Рівняння Клапейрона - Клаузіуса
- •Одержання пари та її характерні стани
- •Основні параметри станів водяної пари.
11.4. Термічний к. К. Д. І холодильний коефіцієнт циклів
Ефективність роботи теплової машини-двигуна тим вище, чим більше робота циклу lц і менше витрачена кількість теплоти (q1). Тому ця ефективність характеризується відношенням
(58)
Відношення кількості теплоти, перетвореної в позитивну роботу за один цикл, до всієї теплоти, підведеної до робочого тіла, називається термічним коефіцієнтом корисної дії прямого циклу.
Значення ηt є показником досконалості циклу теплового двигуна. Чим більше ηt , тим більша частина підведеної теплоти перетворюється в корисну роботу. Величина термічного к. к. д. циклу завжди менше одиниці й могла б дорівнювати одиниці, якби q1 → ∞ або q2 = 0, чого здійснити не можна.
Поршнева теплова машина може працювати як холодильна машина, якщо процес розширення робочого тіла 1-a-2 у координатах v, р розташовується під процесом стиснення 2-b-1 (мал. 11, б).
Холодильна машина призначена для створення температури нижче температури навколишнього середовища або, що те ж саме, для охолодження деяких тіл нижче температури навколишнього середовища. Охолоджуваним тілом у такій машині є нижче джерело теплоти (мал. 11, б), навколишнім середовищем - вище джерело теплоти.
Щоб підтримувати низьку температуру охолоджуваного тіла, потрібно безупинно відводити від нього теплоту q2. Цей відвід у холодильному циклі відбувається в процесі розширення 1-а-3 робочого тіла, що цю теплоту сприймає й здійснює при цьому позитивну роботу l, чисельно рівну пл. c1a2d.
Повернення робочого тіла у вихідний стан відбувається в процесі стиснення 2-b-1, розташованому над процесом розширення, тобто що відбувається при більш високих температурних умовах. Ця обставина дає можливість передавати теплоту, що відводиться від робочого тіла, (q1) вищому джерелу теплоти. На стиснення затрачається робота (l1), обумовлена на графіку пл. с1b2d.
Рівняння першого закону термодинаміки для обох процесів з урахуванням алгебраїчних знаків перед складовими мають вигляд:
для процесу 1-а-2 для процесу 2-b-1
І тут зміна внутрішньої енергії за цикл повинна дорівнювати нулю, чим і пояснюється розстановка алгебраїчних знаків перед ∆u у цих рівняннях.
Додавання обох рівнянь по частинах дає або
Це вираження показує, що теплота q1, передана вищому джерелу теплоти, складається з теплоти q2, відібраної в охолоджуваного тіла, і роботи циклу lЦ. Оскільки l1 > l2, то lЦ < 0 і, отже, для безперервної роботи холодильної машини необхідно затрачати роботу.
Економічність роботи холодильної машини оцінюється так званим холодильним коефіцієнтом
що представляє собою відношення корисного ефекту в циклі, яким є теплота, що відбирається від охолоджуваного тіла, до здійснених для цього витрат, тобто роботи циклу.
На відміну від термічного ККД циклу двигуна холодильний коефіцієнт може бути й менше, і більше, і рівним одиниці.
Отримані вище формули для термічного коефіцієнта корисної дії та холодильного коефіцієнта є справедливими й для циклів довільної форми й становлять аналітичне вираження другого закону термодинаміки стосовно до теплових машин.
Звідси слідує, що:
стовідсоткове перетворення теплоти в роботу за допомогою теплової машини-двигуна н е м о ж л и в о;
для охолодження тіл нижче температури навколишнього середовища за допомогою холодильної машини повинна з а т р а ч а т и с я р о б о т а.
Наведені формулювання другого закону термодинаміки підкреслюють специфічність теплоти при її перетвореннях у механічну роботу. Якщо механічна робота (а також електрична робота, робота магнітних сил і т.п.) може бути цілком перетворена в теплоту, то зворотний повний перехід теплоти в механічну роботу неможливий навіть в ідеальній машині-двигуні. Частина цієї теплоти повинна бути передана низькотемпературному джерелу теплоти НДТ.
Другий закон термодинаміки констатує неможливість створення вічного двигуна другого роду у зв'язку з тим, що одержати роботу шляхом використання теплоти можна лише в тому випадку, якщо частина цієї теплоти передається холодному джерелу НДТ, тобто якщо є різниця температур.
Основним завданням технічної термодинаміки є визначення умов найбільш ефективної роботи теплових машин.