Методи оцінювання інвестиційних проектів: традиційні критерії

Центральне місце в контролінгу інвестиційних проектів займає вибір критерію досягнення цілей. Цілі здійснення інвестиційних проектів можуть бути як фінансовими, так і нефінансовими. Фінансові цілі найбільш типові. Існує безліч фінансових критеріїв, кожен з яких має свої переваги та недоліки. Найбільш розповсюдженими на практиці є окупність та рентабельність.

Період окупності (Payback Period) — період часу, необ­хідний для повного відшкодування інвестицій за рахунок чистих грошових надходжень від їх використання. Обчислюють як відношення суми інвести­цій до річної суми грошових надходжень.

О = К / П, де

О – окупність витрат; К – інвестиції; П – середньорічний прибуток.

Пе6реваги критерію окупності:

• простота розрахунку;

• простота розуміння й традиції застосування;

• відповідність прийнятим методам бухгалтерського обліку і, як наслідок, доступність вхідної інформації.

• Недоліки критерію окупності:

• прив'язка до облікових даних (звичайно дохід визначають не за грошовими потоками, а за даними бухгалтерського обліку);

• інвестиції роблять для одержання вигоди, яка перевищує витрати. Критерій окупності показує коли інвестор зможе „повернути своє”, і нічого не говорить про те, яку вигоду принесе проект за межами строку окупності. У результаті може виявитися, що проект з меншим строком окупності вигідніший, ніж варіант, який може принести більший сумарний дохід;

• ризик ураховується лише побічно;

• не використовується альтернативна вартість ресурсів для проекту;

• окупність проекту не дорівнює сумі окупності його етапів.

Рентабельність капіталовкладень визначається як відношення прибутку до суми капіталовкладень. Має ті ж самі переваги і недоліки. Не враховує вартість грошей у часі. Прив'язана до умовних бухгалтерських величин (прибуток замість грошового потоку).

Для часткового подолання зазначених недоліків розраховують також:

• Чисті грошові надходження - це сума, на яку додаткові гро­шові надходження перевищують додаткові грошові витрати за певний період (сума економії грошових витрат за цей період). Чисті грошові надходження порівнюють з чистими інвестиціями на здійснення проекту.

• Чисті інвестиції - сума додаткових грошових коштів, спря­мованих на здійснення проекту капітальних інвестицій. Зокрема, якщо придбання нового обладнання супроводжується реалізацією старого обладнання, то при визначенні чистих початкових інвестицій виручка від продажу останнього вираховується з суми інвестицій у нове обладнання.

Методи дисконтування грошових потоків

Це методи, які використовують концепцію вартості грошей з урахуванням часу для оцінювання інвестиційних проектів. В основі всіх критеріїв, які використовуються для дисконтування грошових потоків, лежать такі вихідні припущення:

• гроші володіють альтернативною вартістю – це відсоток, під який можна було б вкласти капітал;

• оскільки сьогоднішній дохід можна інвестувати під певний відсоток з нульовим ризиком неповернення капіталу, то цінність сьогоднішнього доходу більша від цінності завтрашнього доходу тієї самої величини на відсоток, який можна одержати шляхом інвестування сьогоднішнього доходу.

Таким чином, дисконтування – це процедура визначення сьогодні вартості майбутніх грошових потоків урахуванням фактору часу. Відповідно ставку відсотка, що використовують при дисконтування називають ставкою дисконту.

При цьому виходять з того, що запаси ресурсів необмежені, а гроші є загальним еквівалентом (тобто будь-які ресурси можна придбати за гроші).

Вартість грошей з урахуванням часу - сума доходу на інвестиції, яка отримана або може бути отримана за певний період часу. Може бути розрахована двома способами: на підставі про­стого або складного відсотка. Простий відсоток розраховують множенням основної (інвестованої) суми на відсоткову ставку та період інвестицій. Тобто простий відсоток нараховується тільки на початкову суму (внесок, позику тощо). Складний відсоток - це відсоток, який нараховують на початкову суму та на раніше нараховані відсотки.

Майбутня вартість - це вартість інвестицій через визначений період часу з урахуванням певної ставки відсотка. Для обчислення можна скористатися формулою: FV = PV (l + і)ⁿ , де FV - майбутня вартість; PV - теперішня вартість; і - ставка складного відсотка; n - кількість періодів нарахування відсотків.

З наведеної формули бачимо, що майбутня вартість одної грошової одиниці дорівнює (1 + і)ⁿ.

Теперішня вартість - це вартість май6утніх грошових потоків на теперішній час. Для визначення теперішньої вартості інвестицій необхідно з суми майбутніх грошових надходжень вирахувати суму відсотків, нарахованих за певною ставкою (і) за певний період (п).

PV = FV: (1 + і)ⁿ

Відповідно, теперішня вартість однієї грошової одиниці дорівнює (1+і)^-n.

Ануїтет – це серія рівновеликих платежів (або надходжень), що здійснюються через однакові проміжки часу впродовж певно­го періоду. Якщо момент оцінювання ануїтету передує моментові пер­шої виплати або збігається з ним, тоді дисконтована величина ануї­тету є його теперішньої вартістю. Відповідно, майбутня вар­тість ануїтету - це вартість ануїтету на момент останньої виплати. Для визначення майбутньої вартості ануїтету необхідно розрахувати майбутню вартість кожної виплати і підсумувати отримані результати. FVA=A*((1+i)ⁿ-1) / i. Майбутня вартість ануїтету за одним договором відповідно дорівнюватиме ((1+ і)" – 1).

Теперішня вартість ануїтету - це дисконтована сума ануїтету на дату останньої виплати. Для визначення теперішньої вартості ануїтету (PVA) необхідно обчислити теперішню вартість кожної виплати і підсумувати отримані результати.

PVA = А:((1 - (1 + і)-n) : і

Виникає питання: яку відсоткову ставку (ставку дисконту) використати для визначення теперішньої вартості проекту капіталь­них інвестицій. Ставкою дисконту, зокрема, може бути: кредитна ставка банку; середньозважена вартість капіталу; альтернативна вартість капіталу; внутрішня норма прибутковості.

Найпоширенішими методами оцінювання інвестиційних проектів, що передбачають дисконтування грошових потоків, є чиста теперішня вартість та внутрішня норма рентабельності.

Чиста теперішня вартість - це різниця між теперішньою вартістю майбутніх чистих грошових надходжень і теперішньою вартістю чистих інвестицій.

NVP=∑C_n/(1+i)ⁿ, де С_n — чисті грошові потоки n-го періоду.

Для визначення чистої теперішньої вартості (ЧТВ) проекту капітальних інвестицій майбутні грошові надходження дисконтуються за допомогою відповідної ставки дисконту. Потім із суми розрахованої таким чином теперішньої вартості майбутніх грошових надходжень вираховують теперішню вартість чистих початкових інвестицій.

Якщо отримана в такий спосіб чиста теперішня вартість проекту більша або дорівнює нулю, це означає, що даний проект забезпечує компанії та її інвесторам необхідний прибуток, тому його можна прийняти.

Якщо ЧТВ має негативне значення, то, відповідно, цей проект не слід приймати, бо він не забезпечує мінімально необхідної прибутковості інвестицій.

Внутрішня норма прибутковості (ВНП) - це ставка дисконту, за якої чиста теперішня вартість проекту капітальних інвестицій дорівнює нулю. Інакше кажучи, це ставка дисконту, за якої грошові надходження дорівнюють початковим інвестиціям. Цей показник іноді називають внутрішнім коефіцієнтом окупності або дисконтованою нормою прибутку. ВНП характеризує максимальну вартість капіталу для фінансування інвестиційного проекту. ВНП порівнюють з мінімальною нормою прибутковості, яка зазвичай ґрунтується на вартості капіталу фірми й використовується для добору перспективних проектів капітальних вкладень. За умов ануїтету для визначення ВНП можна скористатися формулою: ВНП = Чисті інвестиції / Щорічну суму грошових надходжень.

Період рятування інвестицій - це пе­ріод часу, необхідний для відшкодування інвестицій за рахунок отриманих грошових надходжень від їх вико­ристання та ліквідаційної вартості об'єкта інвестування. Цей показник, на відміну від періоду окупності, враховує не лише чисті грошові надходження від реалізації проекту, а й ліквідаційну вартість об'єкта інвестування. Період рятування інвестицій передбачає, що об'єкт інвестування має ліквідаційну вартість на будь-який момент, якщо керівництво вирішить припинити здійснення проекту й повернути інвестовані кошти.

Облікова норма прибутковості ОНП - відношення величини середнього чистого прибутку, отриманого в результаті капітальних інвестицій, до середньої або первісної вартості інвестицій. Розрахунок ОНП на основі первісної вартості інвестицій здійснюють за формулою:

ОНП = СЧП / І ,

де СЧП – середній чистий прибуток, І - інвестиції

СЧП = ЧП / Т ,

де ЧП – чистий прибуток, Т – кількість років.

У практиці поширенішим є розрахунок ОНП на основі середньої вартості інвестицій. У разі застосування методу прямолінійної амортизації середню вартість інвестицій (СВІ) можна визначити за такою формулою:

СВІ = (ПВ –ЛВ) / 2,

де ПВ – первинна вартість, ЛВ – ліквідаційна вартість.

Включення ліквідаційної вартості у наведену формулу пов'язане з тим, що вона може зменшити початкові інвестиції або підвищити грошовий потік у майбутньому при заміні обладнання.