- •Розділ і. Загальні відомості про машини і механізми
- •1. Класифікація і структура машин та механізмів
- •1.1.Загальні відомості про деталі машин
- •1.2.Основні вимоги до машин та механізмів
- •1.3.Види з’єднань
- •2.1. Універсальні приводи.
- •Мал.1. Привід універсальний п – іі
- •Мал.2. Супра 6е Процесори модельних рядів ar і rn
- •Технічна характеристика: таблиця1
- •Технічна характеристика універсальних приводів і комплектація змінними механізмами таблиця2
- •2.2. Машини і механізми для просіювання борошна.
- •Мал. 4. Машина мпм-800 для просівання борошна:
- •Мал.6.Просіювач мпп-iм до приводу п-II:
- •2.3. Машини для миття овочів
- •Мал. 7. Вібраційна мийна машина ммкв – 2000
- •2.4. Машини для миття посуду
- •Мал.9. Принципова схема посудомийної машини мму-500 періодичної дії
- •Мал.10.Принципова схема посудомийної машини мму-2000:
- •Мал.11.Кінематична схема посудомийної машини мму-2000
- •М ал.12.Гідравлічна схема посудомийної машини мму-2000:
- •Мал.13.Посудомийна машина 05 42
- •Технічні характеристики: таблиця 3
- •Мал. 14.Посудомийна машина 05 15е
- •2.5.Машини для очищення.
- •Мал.16.Кінематична схема машини кна-600м:
- •Мал.17.Картоплечистка модельного ряду ер Технічні характеристики: таблиця 5.
- •Можливі несправності картоплечисток та способи їх усунення Таблиця 6
- •Мал. 18. Пристосування ро-1м1 для очищення риби:
- •2.6. Машини для подрібнення харчової сировини
- •Мал. 19. Механізм для подрібнення сухарів і спецій мс 12-15:
- •Можливі несправності розмелюючих механізмів спосіб їх усунення таблиця 8
- •2.7. Машини для протирання овочів.
- •Мал.20. Машина для протиральна мп-800:
- •Мал.21.Овочерізально-протиральний механізм моп-п-I:
- •2.8.Машини для нарізання.
- •Мал.23.Універсальна овочерізальна машина мр0-400-1000:
- •Мал.24.Механізм мс28-100 для нарізки овочів .
- •Мал.26.Овочерізка серії rg-400
- •Технічні характеристики: таблиця10.
- •Мал.27.Овочерізка модельного ряду cl-30
- •Технічні характеристики: таблиця 10.
- •Технічні характеристики: таблця 12.
- •Можливі несправності машин для нарізки, перемішування і протирання овочів та способи їх усунення
- •2.9. Машини для подрібнення м'яса
- •Мал. 29. М’ясорубка мім – 82
- •Мал.30. М'ясорубка ммп-1-11:
- •Мал.32.М’ясорубки серії тс 12,22
- •Можливі несправності м’ясорубок та способи їх усунення. Таблиця 16.
- •2.10. Машини для нарізання хліба та гастрономічних продуктів
- •Технічні характеристики: таблиця 17.
- •Мал.36.Слайсери celme 220,250
- •Мал.37.Основні елементи слайсерів Lusso:
- •Можливі несправності хліборізок та способи їх усунення. Таблиця 18.
- •2.11.Машини для перемішування і збивання харчових продуктів
- •2.11.1. Машини для перемішування продуктів
- •Мал.38.Фаршемішалка мз – 8 – 150 до універсального приводу.
- •2.11.2. Тістомісильні машини.
- •Мал.40.Тістомішалка тмм 1м:
- •М ал.41.Кінематична схема машини мті-100:
- •Мал.42.Машина мтм-15 для замісу крутого тіста:
- •Мал.43.Машина для розкачування Восход т303 Технічні характеристики: таблиця 21
- •Мал. 43.1 тістомісильна машина
- •Можливі несправності тістомісильних машин способи їх усунення. Таблиця 22.
- •2.11.3. Машини для взбивання.
- •Мал.44.Машина для взбивання мв-60:
- •Мал.45.Багатоцільовий механізм мс4-7-8-20 до універсального приводу:
- •Машина для взбивання
- •Мал.46 Збивальна машина марки pl30var
- •Технічні характеристики: таблиця 19.
- •Мал. 46.1 Збивальні машини фірми kitchenaid (Бельгія)
- •Мал. 46.2. Збивальні машини фірми kitchenaid серії в
- •2.12. Машини для формування котлет
- •Мал.46. Котлетоформувальна машина мфк-2240:
- •Можливі несправності машин для формування котлет та спосіб їх усунення таблиця 23.
- •2.13.Тісторозкачувальна машина.
- •Мал.47.Тісторозкачувальна машина мрт-60м:
- •Мал.47.1. Тісторозкачувальна машина
- •Розділ iiі. Теплове обладнання
- •3.1.Теплоносії
- •3.2.Основні поняття теорії тепла - і масопереносу
- •Мал.48. Режим руху рідин
- •3.3.Поняття про теплове випромінювання.
- •3.4. Поняття про електромагнітне поле надвисокої частоти
- •3.5. Класифікація теплового устаткування.
- •3.6.Класифікація і індексація теплових апаратів закладів ресторанного господарства
- •3.7.Обладнання для варіння
- •3.7.1.Харчоварильні котли
- •Мал.50.Клапани:
- •Мал.51.Котел харчоварильний електричний кпе-100:
- •Мал.54. Казан харчоварильний газовий, що перекидається типу кпг-60м:
- •Мал.55.Казан харчоварочний fes-100
- •Мал.56.Котел харчоварильний серії метос
- •Котли харчоварильні електричні 090221,090223
- •Мал.57.Котел харчоварильний електричний 090221
- •Основні несправності газових котлів таблиця 24
- •Технічна характеристика: таблиця 25.
- •3.7.2.Пароварочні апарати
- •Мал. 58. Пароварочний апарат апесм-2:
- •3.7.3.Експрес-кавоварки
- •3.8.Обладнання для смаження
- •3.8.1.Сковороди.
- •Мал.61 . Сковорода електрична секційна модульована сесм.-0.2:
- •Технічні характеристики: таблиця 27.
- •3.8.2. Фритюрниці
- •Мал.62. Фритюрниця електрична секційна модульована фесм-20:
- •3.8.3. Обладнання для смаження
- •Мал.63. Жаровня електрична жве-720
- •Технічні характеристики: таблиця 28.
- •3.8.4.Жарові і пекарські шафи
- •Мал.64.Шафа жарова електрична шже – 0,51
- •Мал. 65. Шафа жарова секційно модульована шжесм-2к (розріз без верхньої секції):
- •Мал.66.Шафа жарова електрична ере-80с
- •Мал.67. Піч шашлична секційна модульована пш-см-14
- •Мал.68.Гриль електричний ге-3
- •3.8.5 Пароконвектомати
- •Мал.69. Пароконвектомат серії вп 611
- •Технічні характеристики: таблиця 29
- •Мал.70.Пароконвектомат модельного ряду еса 1011
- •3.8.6Апарати теплової обробки продуктів в полі надвисокої частоти
- •Мал.71. Мікрохвильова піч ‘’lg-500’’
- •Технічна характеристика апаратів надвисокої частоти таблиця 31
- •3.8.7.Грилі електричні модельного ряду frb
- •Мал.72.Гриль електричний модельного ряду фрб6
- •Технічні характеристики: таблиця 32.
- •Мал.73.Грилі
- •3.9. Обладнання для варіння та смаження
- •Мал.74. Плита електрична секційно модульована песм-4шб:
- •Мал.75. Плита електрична пе-0,51-01:
- •Мал.76.Газо-електро плити з скло керамічною поверхнею фех500/008
- •Мал.77.Плита з скло керамічною поверхнею
- •Мал.78. Плити електричні серії 36er35
- •Основні несправності електричних плит таблиця 33
- •3.10.Газові плити
- •Мал.79. Плита газова секційна модульована пгсм-2ш
- •Мал.80.Плита газова m44r
- •Технічні характеристики: таблиця 34.
- •3.11.Кип'ятильники
- •Мал.81. Кип'ятильник кне-50:
- •Мал.82. Водонагрівач не-1б:
- •Основні несправності кип’ятильників таблиця 35.
- •3.12.Обладнання для підтримки страв у гарячому стані і
- •Мал. 83. Марміт стаціонарний електричний секційний модульований мсесм-50:
- •Основні несправності електричних мармітів таблиця 36
- •3.13.Автомати для приготування пончиків
- •4.1. Класифікація підйомно-транспортного обладнання
- •4.2. Технічна характеристика та будова основних видів підйомно-транспортного обладнання
- •Мал.84. Електричний таль:
- •Мал.85 . Електричний візок:
- •Мал.86. Вантажні візки:
- •5.1. Класифікація ваговимірювального обладнання й вимоги до нього
- •5.2. Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів
- •Мал. 87. Схема ваги вн-10ц13у:
- •Мал.88. Вага вн-зц13:
- •5.3. Правила експлуатації ваговимірювального обладнання
- •5.4 Принципи будови торговельних автоматів
- •5.5. Дозувальні автомати для продажу рідких товарів
- •6.1. Фізичні основи отримання холоду
- •6.2. Холодильні машини
- •Мал.90. Принципова схема компресійної холодильної машини
- •1. Термодинамічні:
- •Мал.91. Основні типи поршневих компресорів
- •Мал.92.Компресор фв-0,7(2фв-4/4,5):
- •Мал.93. Кривошипно-шатунна група
- •Мал.94. Компресор 2фвбс-6
- •Мал.96. Фреоновий герметичний компресор фГс-0,7-3
- •Мал.97. Фреоновий конденсатор повітряно охолоджуючий м ал.98. Кожухозмійовиковий фреоновий конденсатор
- •М ал.99. Кожухотрубний фреоновий випарник
- •Мал.100. Теплообмінник тф-200
- •Мал.101. Фільтр-Осушувач
- •6.3.Холодильні агрегати
- •Мал.102. Холодильний агрегат 4ф-00 м ал.103. Компресорно-конденсаторний агрегат акфв-4м
- •Мал.104. Компресорно-конденсаторнийагрегат вс-0,45
- •Технічна характеристика: таблиця 37.
- •6.4.Холодильні камери і торговельно-холодильне устаткування
- •Мал.105. Камера кхс-2-6
- •Мал.106. Шафа шх-0,4
- •Мал.107. Секція-стіл соесм-2
- •Технічна характеристика: таблиця 38.
- •6.5.Вітрини холодильні і морозильні серій w, ws, wsg
- •Мал.108.Холодильні вітрини серій в,вс,всг
- •Технічна характеристика: таблиця 42.
- •Мал.114.Холодильні вітрини ряду kehribar
- •Технічна характеристика: таблиця 43.
- •Технічна характеристика: таблиця 44.
- •Технічна характеристика: таблиця 45.
- •Технічна характеристика: таблиця 48.
- •6.6.Льодогенератори
- •Технічна характеристика: таблиця 52.
- •Технічна характеристика: таблиця 58.
- •Технічна характеристика: таблиця 59.
- •Розділ vіі. Електронні контрольно-касові апарати
- •7.1 Конструкція електронних контрольно-касових апаратів
- •Основні функціональні і технічні характеристики екка Samsung er-350f ua:
- •Основні функціональні і технічні характеристики екка Datecs мр-500
- •Технічні характеристики екка Ера-501:
- •Мал.144. Гном
- •Мал.147. Славутич екка-п
- •Мал.148. Славутич пфп-1
- •Технічна інформація: таблиця 63.
- •Розділ VIII. Загальні вимоги охорони праці та експлуатації обладнання з електричним обігрівом.
- •8.1. Загальні правила експлуатації та основні вимоги охорони праці до торговельно-технологічного устаткування
- •Список використаної літератури:
Мал.47.1. Тісторозкачувальна машина
Правила експлуатації тісторозкочувальної машини
Машину включають в роботу на холостому ходу і перевіряють роботу електроблокування: підіймання огорожі приблизно на 5° повинне викликати зупинку двигуна. Потім заповнюють борошносій борошном і встановлюють його фіксатором в робоче положення. Поворотом маховика регулюють товщину розкочування тіста по шкалі циферблата.
Процес розкочування здійснюють в декілька прийомів, зменшуючи кожного разу товщину тістової стрічки.
Після закінчення процесу розкочування з борошносія, піддону і лотків видаляють борошно, а вальці очищають від залишків тіста і ретельно протирають сухою тканиною. Щодня через люк кожуха змащують осі зірочки і важеля натягача. Зміну мастила в редукторі і підшипниках вальців проводять двічі на рік. Крім того, постійно стежать за натягненням ланцюга.
Розділ iiі. Теплове обладнання
3.1.Теплоносії
Основне призначення проміжних теплоносіїв — створення «м'якого обігріву» харчових продуктів (рівномірне температурне поле) і інтенсифікація теплопередачі в схемі джерел теплоти—проміжний теплоносій—оброблюче середовище (харчовий продукт).
Проміжні теплоносії повинні відповідати таким вимогам:
- забезпечення необхідних температур на поверхнях або в об'ємах теплових апаратів;
- можливість регулювання температурного режиму;
- висока термічна стійкість: збереження хімічних і теплофізичних властивостей без помітних змін протягом тривалого періоду нагріву (до 20 000 год);
- незаймистість в межах робочих температур;
- дешевизна і економічність.
Залежно від агрегатного стану теплоносії, що використовуються в теплових апаратах підприємств ресторанного господарства, ділять на дві групи: однофазні і двофазні. Однофазною є вода, мінеральні масла, кремнійорганічні рідини. Перспективним є застосування однофазних кремнійорганічних рідин ПФМС-4, ПФМС-5, температура розкладання яких у вакуумі складає відповідно 332 і 382 °С. Як двофазні теплоносії найбільш широко застосовуються у вологій насиченій водяній парі і високотемпературні органічні теплоносії. Як проміжний теплоносій насичена водяна пара має багато перваг. Теплота його конденсації велика, тому водяна пара здатна віддавати продукту значну кількість теплоти при порівняно невеликій витраті. Високе значення коефіцієнта тепловіддачі від пари, що конденсується, до стінки сприяє прискоренню нагріву харчових продуктів. При незмінному тиску температура конденсації пари постійна, що дає можливість точно підтримувати певну температуру нагріву і регулювати її зміною тиску пари. Основний недолік водяної пари як проміжного теплоносія — значне зростання тиску при підвищенні температури, з чим пов'язано ускладнення і дорожчання апаратури. Тому в підприємствах ресторанного господарства звичайно використовується пара низького тиску — до 50 кПа, яка застосовується тільки для процесів варіння, оскільки смаження вимагає більш високих температур.
3.2.Основні поняття теорії тепла - і масопереносу
Перенесення теплоти усередині харчових продуктів, що містять велику кількість води, є складним процесом. Він здійснюється за допомогою теплопровідності. У середині харчових продуктів волога може переноситися у вигляді рідини і пари. При цьому переноситься і певна кількість теплоти, рівна відповідно воді або парі на їх масу. Перехід речовини (або декількох речовин) з однієї фази в іншу у напрямі їх рівноваги називають масообміном, або масопередачою. Цей процес пов'язаний з явищем дифузії, тому він називається дифузійним. Масообмін лежить в основі таких процесів, як перегонка (розділення сумішей), ректифікація (очищення), адсорбція (виборче поглинання газів або пари поглинаючими — адсорбентами). Масообмін спостерігається при теплових процесах в закладах ресторанного господарства, наприклад: при смаженні виробів основним способом, у фритюрі, при варінні продуктів в рідині, парі і т.д. В харчових продуктах перенесення маси і теплоти тісно пов'язані один з одним. В складному процесі перенесення теплоти можна виділити більш прості: теплопровідність, конвекцію і теплове випромінювання. Кожний простий процес перенесення підкоряється своїм законам. Теплопровідністю називається молекулярне перенесення теплоти в суцільному середовищі, обумовлений різницею температур. Дослідами встановлено, що кількість теплоти, передана через плоску стінку, прямо пропорційна різниці температур сторін стінки, що нагріваються і охолоджуються, площі стінки часу і обернено пропорційно до товщини стінки. Високими коефіцієнтами теплопровідності володіють метали. Вони є добрими провідниками теплоти і широко застосовуються як матеріал для теплопередаючих стінок різних теплових апаратів. Матеріали з низькими значеннями використовують як теплоізоляцію. Ними покривають теплові апарати для зменшення втрат теплоти в оточуючому середовищі і зниженню температури поверхні зовнішніх стінок. Шар ізоляції, як правило, складається з двох частин — власне ізоляції і захисного кожуха. Матеріали теплоізоляцій повинні володіти малою густиною, високою термо - і біостійкістю, низькою гігроскопічністю, антикоризійністю, бути достатньо міцними, нешкідливими, зручними для монтажу і економічними. Оскільки жоден з матеріалів не може відповідати всім названим вимогам одночасно, у кожному конкретному випадку вибирають той, який відповідає даним технологічним і технічним умовам. Матеріали теплоізоляцій виготовляють з органічної і мінеральної сировини. По конструктивному виконанню їх ділять на чотири групи:
- засипні (перліт, мінеральна вата, торф'яна крихта);
- мастикові (асбозуріт, совеліт мастиковий);
- обгортуючі гнучкі (асботкань, повсть, будівельна повсть);
- формувальні (шкаралупи, циліндри і плити з мінеральної вати, торфоплит).
Залежно від коефіцієнта теплопровідності матеріали теплоізоляцій розділяють на чотири класи: А — з коефіцієнтом теплопровідності до 0,08 Вт/м*К; Б — від 0,08 до 0,12; В — від 1,2 до 0,17; Г — від 0,17 до 0,21 Вт/м*К.
Конвекція полягає в безпосередньому перенесенні теплоти нагрітими частинками речовини. Перенесення теплоти конвекцією властивий рідинам і газам, тобто речовинам, які можуть легко переміщатися. Процес теплообміну між твердим тілом і рідиною здійснюється при одночасній дії теплопровідності і конвекції. Їх сумісна дія називається конвективним теплообміном, тепловіддачою зіткнення або просто тепловіддачою. Перенесення теплоти частинками рідини (газу) залежить від ряду чинників — режиму руху рідини, її фізичних властивостей, природи виникнення цього руху, стану і розмірів теплопередаючих поверхонь. Звідси витікає, що тепловіддача є складним процесом, на який роблять вплив різні чинники. Вирішальне значення для процесу тепловіддачі має режим руху рідини. При ламінарному, або струменевому русі частинки переміщаються по паралельних траєкторіях.мал.46 а.