2. Організація та інформаційне забезпечення економічного аналізу

2.1. Поняття організації економічного аналізу та основні етапи його проведення

2.2.Організаційні форми економічного аналізу на підприємстві

2.3. Інформаційне забезпечення економічного аналізу та планування аналітичной работи

2.4. Документальне оформлення результатів аналізу

2.1. Поняття організації економічного аналізу та основні етапи його проведення

Ефективність економічного аналізу значною мірою залежить від добре обміркованої його організації на конкретному підприємстві. Організація аналізу – це поняття, яке існує в двох площинах. По-перше, це організація аналітичної служби як окремого структурного підрозділу та забезпечення проведення аналізу. По-друге, це організація аналітичних робіт, що здійснюються в ході аналізу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Площини існування поняття «організація аналізу»

Організація аналітичної служби	Організація аналітичних робіт
Полягає у виборі форми організації (централізованої та децентралізованої )та типу організаційної структури відділу, що передбачає підпорядкованість працівників та побудову взаємозв’язків між відділами.	Полягає у плануванні аналітичного процесу на певний період з подальшою деталізацією завдань і виконавців, строків здійснення конкретних процедур та контролем за їх виконанням та впровадженням пропозицій в практику.
Компетенція власників або уповноваженого органу відповідно до регламентуючих документів.	Компетенція бюро аналізу, планового та фінансового відділу, бухгалтерії.

Аналітична робота може проводитись централізовано самостійним структурним підрозділом або децентралізовано у кожній структурній ланці за колом питань, пов’язаних із її функціями. На практиці застосовують змішаний принцип організації: забезпечується єдине методичне керівництво та узагальнення результатів на вищому щаблі управління діяльністю підприємства, аналітична обробка інформації та підготовка висновків і варіантів управлінських рішень, що з неї випливають, входить до обов’язків усіх підрозділів. Цей принцип організації аналітичної роботи посилює її оперативність, знижує працемісткість, дозволяє залучити до процесу прийняття рішень найширше коло фахівців, що сприяє підвищенню мотивації праці.

Оскільки діяльність багатоаспектна, кваліфіковано проаналізувати її у змозі лише колектив робітників різних професій та фахів. Виконання всіма відділами аналітичних функцій потребує обов’язкового планування та координуванні робіт, на заключному етапі – узагальнення результатів аналізу. Це викликає необхідність утворення спеціальної аналітичної служби або принаймні участі фахівця-аналітика в процесі керівництва аналітичною роботою. До його прямих обов’язків входить крім цього розробка плану мобілізації виявлених резервів із відповідними підрозділами, надання рекомендації для прийняття управлінських рішень.

Таким чином, плани тематичних перевірок на відміну від комплексного аналізу повинні містити і план формування інформаційної бази, яка не обмежується наявною обліковою та не обліковою інформацією. Визначення її змісту та способів пошуку значною мірою залежить від кваліфікації та практичного досвіду замовників та виконавців аналізу.

Отже, тематичний аналіз більш кропіткий та працемісткий, ніж комплексний, на практиці проводиться лише на стадії проектування нових виробів, технологічних процесів їх виробництва з метою виявлення резервів покращення якості та зниження витрат на одиницю корисного ефекту.

Реалізація принципів комплексності та системності в організації аналізу забезпечується шляхом планування, яке полягає в складанні комплексного плану та програми організації всієї аналітичної роботи на підприємстві та складання планів для тематичних перевірок, передбачених в комплексному плані. Періодичність проведення комплексного аналізу зумовлена інформаційною забезпеченістю, розмірами підприємства та кваліфікацією працівників, що виконують аналітичні роботи. Заходи, передбачені у плані аналізу щодо проведення аналітичних робіт, здійснюється в певній послідовності. Різні автори виділяють від трьох до дев’яти можливих етапів аналізу на підприємстві. Ми дотримуємось думки, що достатньо описують сутність процедур три етапи: підготовчий, основний, заключний (табл.2.2), групування відображає причинно-наслідкову взаємозалежність між ними.

Таблиця 2.2

Етапи організації аналізу на підприємстві.

Етап І Підготовчий	1. Визначення мети і завдань аналізу; 2. Уточнення об’єктів; 3. Складання плану і програми проведення аналізу; 4. Визначення виконавців та розподіл функцій між ними; 5. Вибір методики аналізу (конкретних прийомів); 6. Утворення системи аналітичних показників; 7. Впорядкування факторів, що впливають на зміну досліджуваних показників; 8. Визначення порядку формування висновків аналізу; 9. Уточнення джерел інформації
Етап ІІ Основний	1. Ознайомлення з показниками роботи підприємства; 2. Систематизація отриманої інформації шляхом складання та уточнення аналітичних таблиць; 3. Перевірка достовірності даних; 4. Опрацювання та створення додаткової інформації; 5. Дослідження динаміки ключових показників; 6. Вивчення напрямків та причин відхилень показників шляхом розрахунку впливу факторів
Етап ІІІ Підсумковий	1. Надання оцінки діяльності підприємства; 2. Розробка висновків та рекомендацій керівництву; 3. Виявлення прихованих та перспективних резервів покращення результатів діяльності та опрацювання заходів щодо їх мобілізації

Методика комплексного аналізу діяльності підприємства складається з таких взаємопов’язаних блоків, які докладно розглядаються в наступних розділах:

1. Аналізу динаміки основних показників: обсягів виробництва та реалізації;

2. Аналізу ефективності використання виробничих ресурсів;

3. Аналізу витрат підприємства;

4. Аналізу фінансових результатів;

5. Аналізу фінансового стану підприємства;