Аналіз співвідношення продуктивності праці і середньої заробітної плати

Показники	За попередній рік	За звітний рік	У % звітний рік до попереднього року
1. Середньорічна продуктивність праці, тис. грн.	183,62	264,72	144,17
2. Середньорічна заробітна плата, тис.грн.	2049,3	3346,3	163,29
2.1. у тому разі, не враховуючи премії	1956,7	3154,8	161,23
3. Коефіцієнт випередження (ряд. 1 : ряд.2)	х	х	0,883
4. Коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції (ряд. 2.1. : ряд. 1)	х	х	1,118

Наведені у таблиці 4.10 дані, показують, що на аналізованому підприємстві коефіцієнт випередження складає 0,883, тобто темпи зростання оплати праці випереджають темпи зростання продуктивності праці, а коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції складає 1,118, тобто на одиницю продукції у попередньому році приходилось 10,66 грн. заробітної плати (1956,7 : 183,62), а у звітному році вже 11,92 грн (3154,8 : 264,7). Таким чином, ми можемо зробити висновок, що у звітному році порівняно з попереднім відбулись перевитрати по фонду оплати праці за рахунок випередження темпів зростання оплати праці над темпами зростання продуктивності праці.

Для обчислення суми економії (Е) або перевитрат (П) фонду оплати праці у зв’язку зі зміною співвідношень між темпами зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати використовується наступна формула:

Е (П) = ФЗП_пп х (К_ззп – 1) : К_ззп (4.3)

де, ФЗП_пп – фонд заробітної плати за попередній період;

К_ззп – коефіцієнт зміни заробітної плати на одиницю продукції.

У нашому випадку, на аналізованому підприємстві відбулись перевитрати по фонду оплати праці у сумі 216,29 тис. грн. [ 2049,3 х (1,118 – 1) : 1,118] за рахунок того, що темпи зростання середньої заробітної плати перевищують темпи зростання продуктивності праці.

З огляду на вищенаведене, слід звернути увагу на те, що постійне випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої заробітної неприпустимо вважати як догму. На окремих етапах розвитку можливі і протилежні співвідношення як результат соціальної політики. Головне, щоб останнє не стало тенденцією, а охоплювало невеликий проміжок часу, оскільки це рано чи пізно призведе до “політики проїдання” ресурсів.

Наступним етапом аналізу є методика виявлення впливу чинників ефективного використання трудових ресурсів на обсяг виробленої продукції.

4.6. Методика аналізу впливу трудових чинників на обсяг виробленої продукції

Питання забезпеченості виробництва трудовими ресурсами, ефективного використання фонду робочого часу та визначення рівня продуктивності праці являються основними трудовими чинниками збільшення обсягу виробництва.

При виявленні резервів збільшення обсягу виробництва за рахунок ефективного використання трудових ресурсів до резервних відносять усі чинники, які негативно впливають на зміну обсягу виробництва крім зміни середньоспискової чисельності робітників. Відємне значення цього чинника відносять до резерву лише у тій частині суми, яка не перекриває недовиконання базового завдання за рахунок інших чинників. Звідси, збільшення обсягу виробництва обумовлено впливом інтенсивних чинників.

Виходячи з вище наведеного, для розрахунку таких відхилень використовується наступна формула:

О_в = Ч х Д х Т х В_пр, ( 4.4)

де О_в – обсяг виробництва продукції;

Ч – середньоспискова чисельність робітників;

Д – кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

Т – середня тривалість робочого дня;

В_п.р. – середньогодинний виробіток продукції на одного робітника.

На підставі наведеної формули (4.4) можливо визначити вплив певних чинників на зміну обсягу виробленої продукції. З цією метою у таблиці 4.11 за допомогою прийому елімінування (прийом різниць в рівнях показників) проведем аналіз впливу чинників праці на обсяг виробництва.

Виходячи з даних, наведених у таблиці 4.11, ми можемо зробити висновок що обсяг виробленої продукції на аналізованому підприємстві збільшився на 18368,7 тис. грн. за рахунок збільшення середньогодинного

Таблиця 4.11