3. Організація та методика аналізу виробництва та реалізації

3.1. Організація економічного аналізу виробництва та реалізації.

3.2. Методика оцінки динаміки виробництва й реалізації продукції.

3.3. Методика оцінки впливу факторів на зміну обсягів реалізованої продукції.

3.4. Методика аналізу виробництва продукції за номенклатурою й асортиментом.

3.5. Методика аналізу впливу структурних зрушень на обсяг виробництва продукції.

3.6. Методика аналізу ритмічності роботи підприємства.

3.7. Методика аналізу оновлення продукції.

3.8. Методика аналізу конкурентоспроможності продукції

3.1. Організація економічного аналізу виробництва та реалізації

Незалежно від профілю діяльності підприємства, у число його основних функцій входять виробництво й реалізація виробленої продукції (робіт, послуг). Саме ці аспекти діяльності найбільш важливі для всіх зацікавлених сторін - власників підприємства, держави, співробітників, місцевого співтовариства, оскільки успішне виконання виробничих програм, стабільний і широкий збут продукції дозволяють всім учасникам виробничої діяльності в остаточному підсумку досягти своїх фінансових цілей - у першу чергу збільшення добробуту і якості життя.

Тому, метою виробничої організації є одержання максимальних якісних і кількісних результатів від своєї діяльності в самий короткий час при мінімальних витратах засобів виробництва й живої праці.

Основним завданням виробничої організації є найбільш повне забезпечення попиту споживачів високоякісною продукцією. Якість випущеної й реалізованої продукції (робіт, послуг) визначається потребами ринку, виробничо-технічними можливостями підприємства й ефективністю використання його ресурсів.

Реалізуючи продукцію, підприємство відшкодовує витрати на її виготовлення й збут і дістає прибуток, що служить джерелом технічного й соціального розвитку. Несвоєчасна реалізація продукції завдає шкоди не тільки виробникові, але й підприємствам - споживачам, викликаючи порушення їхньої нормальної діяльності.

Під час відсутності "спущених зверху" державних планів, організації самостійно планують свою діяльність на основі договорів, укладених зі споживачами товарів і постачальниками матеріально-технічних ресурсів, а перспективи розвитку визначають виходячи з попиту на вироблені товари, роботи й послуги, з огляду на інтереси споживачів і їхньої вимоги до якості поставляємої продукції і послуг.

Напрямки діяльності організації задаються її планами, відбитими у виробничій програмі.

Виробнича програма - це основний розділ річного й перспективного бізнес-плану розвитку організації (підприємства). При її розробці враховуються як можливості самого підприємства, так і потреби вітчизняного й світового ринків у товарах організації, загальна ринкова ситуація, стан конкурентних організацій і галузей.

Формування розділів виробничої програми здійснюється із застосуванням балансового методу, що дозволяє приводити у відповідність обсяги планованих робіт і потреби в них, а також здійснювати розрахунки забезпеченості виробничої програми виробничими потужностями, матеріальними, паливно-енергетичними й трудовими ресурсами.

Саме у виробничій програмі відбиті відповіді на ключові питання керування виробничою структурою, а саме:

• які види товарів і в якому обсязі виробляти?

• у які строки повинні бути готові товари до відправлення споживачеві?

• якої якості повинні бути товари в планованому періоді?

• скільки додатково організація може випустити товарів, якого виду і якості у випадку виникнення термінових замовлень?

• яка нижня межа обсягу випуску товарів, при якому варто перейти в режим його консервації або зупинити для модернізації?

• які повинні бути обсяги споживаних ресурсів для виробництва товарів.

У виробничій програмі обсяг виробництва товарів визначається за номенклатурою, асортиментом і якістю в натуральному й вартісному вираженнях. Виходячи із цього, обсяг виробництва продукції може відображатися в натуральних, умовно-натуральних і вартісних вимірниках.

Основними вартісними показниками обсягу виробництва й продажів є:

• товарна продукція;

• реалізована продукція.

Товарна продукція — це вартість всієї виробленої продукції й виконаних робіт, не включаючи залишки незавершеного виробництва й внутрішньогосподарський оборот.

Обсяг реалізації продукції визначається або по відвантаженню продукції покупцям, або по оплаті (виторгу).

Так як показники обсягу виробництва й продажів товарів є взаємозалежними, то в умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженому попиті на перше місце висувається обсяг виробництва товарів. Але в міру насичення ринку й посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Тобто, організація повинна виробляти тільки ті товари й у такому обсязі, які вона може реально продати.

Тому, будь-яка виробнича програма повинна складатися на основі аналізу виробничих результатів діяльності підприємства за попередні періоди й аналізу потреб ринку у виробляємих організацією товарах (роботах, послугах).

Метою аналізу виробничої діяльності організації є виявлення існуючих тенденцій розвитку та стримуючих факторів, а також, надання рекомендацій щодо її поліпшення.

Виходячи з поставленої мети, аналіз виробничих результатів включає рішення наступних завдань:

• оцінка динаміки виробництва й реалізації продукції;

• аналіз виробництва продукції за номенклатурою й асортиментом;

• аналіз впливу факторів на обсяг продукції;

• аналіз впливу структурних зрушень на обсяг продукції;

• аналіз ритмічності роботи підприємства;

• аналіз оновлення продукції;

• аналіз конкурентоспроможності продукції.

Джерелами інформації для аналізу виробництва й реалізації продукції служать:

• бізнес-план підприємства,

• оперативні плани-графіки,

• звітність ф.№ 1-п (річна, квартальна, місячна) "Звіт по продукції",

• ф.№ 2 "'Звіт про фінансові результати",

• відомість № 16 "Рух готових виробів, їхнє відвантаження й реалізація" .