Тестові завдання
7.1.Аналіз операційних витрат слугує для:
а) складання регламентованої законодавством фінансової звітності підприємства;
б) адекватного управління внутрішніми процесами на підприємстві;
в) визначення суми прибутку що підлягає розподілу в даному періоді;
г) забезпечення інформацією таких користувачів як власники , кредитори, державні органи.
7.2. При поелементному аналізі операційних витрат основної діяльності використовують:
а) відносні величини ефективності;
б) відносні величини структури;
в) відносні величини економії витрат.
7.3. До складу виробничої собівартості не належать:
а) витрати від браку;
б) загальновиробничі витрати;
в) витрати на збут;
г) витрати на освоєння та підготовку виробництва.
7.4.Що може викликати зміну цін на одиницю матеріалів?
а) зміна рівня витрат матеріалів на одиницю продукції;
б) зміна кількості відходів внаслідок відхилення від технології виробництва;
в) зміна структури взаємозаміни матеріалів у загальному обсязі їх витрат;
г) зміна якості матеріалів.
7.5.З якою метою розраховуються витрати на управління та обслуговування виробництвом на 1 грн. продукції?
а) визначити резерви зниження собівартості за рахунок цих витрат;
б) встановити вплив відхилень за окремими статтями цих витрат;
в) оцінити динаміку цих витрат;
г) усі відповіді правильні.
7.6. У чому полягає основна різниця між аналізом собівартості по статтях і за елементами витрат?
а) постатейний аналіз проводиться з метою оцінки виконання планового завдання собівартості, а по елементний – з метою пошуку резервів її зниження;
б) статті собівартості являють собою напрямки витрат, у той час як елементи – витрати певних видів ресурсів за економічним змістом, тому постатейний аналіз дає можливість більш чітко і повно виявляти резерви;
в) по елементний аналіз собівартості обмежується показниками витрат у цілому по підприємству, а постатейний деталізує аналіз до рівня окремих видів виробів, структурних підрозділів;
г) по елементний аналіз досліджує співвідношення живої та уречевленої праці, постатейний – розкриває цільове призначення і зв'язок витрат з технологічним процесом.
8. Організація та методика аналізу фінансових результатів
8.1. Організація економічного аналізу фінансових результатів.
8.2.Методика аналізу динаміки та складу фінансових результатів підприємства.
8.3. Методика аналізу фінансових результатів від основної операційної діяльності.
8.4. Методика аналізу кількісного рівня дослідження фінансових результатів.
8.5. Методика аналізу рівня рентабельності підприємства.
8.1. Організація економічного аналізу фінансових результатів
Функціонування підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, визначається його здатністю приносити достатній дохід і прибуток. Прибуток – це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. Прибуток є частиною доданої вартості, яку безпосередньо одержують підприємства після реалізації продукції, робіт і послуг як винагорода за вкладений капітал і ризики підприємницької діяльності. Кількісно вона є різницею між сукупними доходами (після сплати податку на додану вартість, акцизного податку і інших відрахувань з виручки до бюджетних і позабюджетних фондів) і сукупними витратами звітного періоду.
Фінансові результати підприємства залежать від виробничої, постачальницької, маркетингової, збутової, інвестиційної і фінансової діяльності.
Діяльність підприємств може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, і залежить від факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища. Аналіз фінансових результатів характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є прибуток або збиток. Відносні показники фінансових результатів – значення рентабельності, які характеризують відносний ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховуються залежно від мети оцінки відносної прибутковості. (рис. 8.1).
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства по всіх напрямах його діяльності: виробничої, збутової, постачальницької, фінансової та інвестиційної. Вони складають основу економічного розвитку підприємства і зміцнення його фінансових відносин зі всіма учасниками комерційної справи.
Різних користувачів фінансової звітності цікавлять тільки певні якості фінансових результатів. Наприклад, адміністрацію підприємства цікавлять величина одержаного прибутку та його структура, чинники, що впливають на його величину. Податкові інспекції зацікавлені в отриманні достовірної інформації про всі доданки бази оподаткування по податку на прибуток. Потенційних інвесторів цікавлять питання якості прибутку, тобто стійкості і надійності отримання прибутку в найближчій і досяжній перспективі, для вибору і обґрунтування стратегії інвестицій, направленої на мінімізацію втрат і фінансових ризиків від вкладень в активи даного підприємства.
При проведенні аналізу фінансових результатів діяльності підприємства велике значення має правильність розуміння економічної суті прибули і структурних її елементів, що формують цей показник (таблиця 8.1)
Рис. 8.1. Структура прибутку підприємства відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансові результати» розрізняють декілька видів прибутку (збитку):
- валовий прибуток (маржинальний дохід) –це різниця між виручкою від реалізації (нетто) і собівартістю реалізованої продукції;
- фінансові результати від основної операційної діяльності – це різниця між валовим доходом і адміністративними витратами і витратам на збут;
- фінансові результати від операційної діяльності – це фінансові результати від основної операційної діяльності плюс інші операційне доходи і мінус інші операційні витрати;
Таблиця 8.1
Класифікація прибутку
Ознака |
Вигляд |
По видах господарської діяльності |
Прибуток від основної операційної діяльності; прибуток від інвестиційної діяльності; прибуток від фінансової діяльності. |
По складу елементів, що включаються |
Маржінальний (валової) прибуток; загальний фінансовий результат звітного періоду; прибуток до оподаткування; чистий прибуток. |
Залежно від характеру діяльності підприємства |
Прибуток від звичайної діяльності; прибуток надзвичайних ситуацій |
По характеру оподаткування |
Оподаткування і неоподатковуваний податком прибуток відповідно до податкового законодавства |
По ступеню обліку інфляційного чинника |
Номінальний прибуток і реальний прибуток, скоректований на темп інфляції в звітному періоді. |
По економічному змісту |
Бухгалтерський прибуток і економічний прибуток |
По характеру використання |
Капіталізований прибуток і споживаний прибуток |
- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування – це фінансові результати від операційної діяльності плюс доходи від інвестиційної і фінансової діяльності мінус витрати від інвестиційної і фінансової діяльності;
- чистий прибуток (збиток) – це фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування плюс доходи від надзвичайних подій мінус витрати від надзвичайних подій.
Структурно-логічна схема формування прибутку представлена на рисунку 8.2.
Основними завданнями аналізу фінансових результатів є:
- аналіз і оцінка рівня і динаміки фінансових результатів;
- факторний аналіз прибутку від основної операційної діяльності;
- аналіз взаємозв'язку витрат, обсягу продажів і прибутку;
- аналіз резервів зростання прибутку на основі оптимізації обсягу реалізації і рівня витрат;
- аналіз рівня рентабельності підприємства.
Структурно-логічна схема методики аналізу фінансових результатів представлена на рисунку 8.3.
Рис. 8.2. Модель формування показників прибутку
Рис. 8.3. Структурно-логічна схема методики аналізу
фінансових результатів
Основними джерелами інформації в аналізі фінансових результатів є фінансова звітність підприємства форми № 1 «Баланс», №2 «Звіт про фінансові результати», дані аналітичного бухгалтерського обліку, дані внутрішньої управлінської звітності, а також дані бізнес – плану підприємства.