4.4. Методика аналізу продуктивності праці

Одним з важливіших якісних показників відображаючих ефективність виробництва і діяльності підприємства є показник продуктивності праці. Рівень продуктивності праці характеризується системою узагальнюючих та допоміжних показників і залежить від технічного рівня виробництва, рівня організації праці та управління, від якості сировини та інших матеріальних ресурсів і т. інш.

На практиці продуктивність праці характеризується кількістю продукції у грошовому або натуральному виразі, яка вироблена одним робітником (працюючим) за одиницю робочого часу (рік, квартал, місяць, добу, годину).

Зворотною характеристикою продуктивності праці є трудомісткість - це кількість робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції.

Вимірюється продуктивність праці у натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Для трудових вимірників використовують нормо-дні, нормо-години та інші вимірники часу. Вартісний вимірник може використовуватись для порівняння продуктивності праці по окремих підприємствах та галузях в динаміці за окремі періоди, тому він є найпоширенішим й придатним для оцінки продуктивності праці на будь якому підприємстві.

Методика проведення аналізу продуктивності праці передбачає:

-оцінку рівня та динаміки продуктивності праці;

-визначення під впливом яких чинників відбуваються зміни в рівні продуктивності праці;

- виявлення резервів підвищення рівня продуктивності праці.

З метою поглибленого аналізу проводиться визначення середньогодинного виробітку як одного з основних показників продуктивності праці та чинника, від якого залежить рівень середньогодинного або середньорічного виробітку працюючих. Величина цього показника залежить від тих чинників, що пов’язані з зміною трудомісткості продукції і її вартісної оцінки. У свою чергу, чинники, що впливають на продуктивність праці можливо поділити на дві групи:

перша група чинників – це технічний рівень виробництва, рівень організації виробництва, непродуктивні витрати часу у зв’язку з браком виробництва;

друга група чинників – це чинники, що пов’язані зі зміною обсягу виробництва продукції у вартісній оцінці у зв’язку із зміною структури цієї продукції.

На першому етапі аналізу продуктивності праці необхідно дати оцінку рівня та динаміки продуктивності праці (табл. 4.5).

Таблиця 4.5

Аналіз рівня та динаміки продуктивності праці

Показники	За попередній рік	За звітний рік	Відхилення (+, -)	Темп росту, %
1. Обсяг виробленої продукції, тис. грн.	31398,5	49767,2	+18368,7	158,502
2. Середньоспискова чисельність персоналу основної діяльності, осіб.	171	188	+17	109,942
3. Середньоспискова чисельність робітників, осіб	111	129	+18	116,216
4. Загальна кількість днів, відпрацьованих всіма робітниками, люд.-дні.	27750	30960	+3210	111,568
5. Загальна кількість годин, відпрацьованих всіма робітниками, людгодин.	208320	248121	+39801	119,106
6. Середнє число днів відпрацьованих одним робітником, дні ( ряд. 4 : ряд. 3)	250	240	-10	96,0
7. Середня тривалість робочого дня, години (ряд. 5 : ряд. 4)	7,507	8,0142	+0,5072	106,756
8. Середньорічний виробіток одного працюючого, тис. грн. (ряд. 1 : ряд. 2)	183,62	264,72	+81,1	144,167
9. Середньорічний виробіток одного робітника, тис. грн. (ряд. 1 : ряд. 3)	282,87	385,79	+102,92	136,384
10. Середньоденний виробіток одного робітника, тис. грн. (ряд. 1 : ряд. 4)	1,1315	1,6075	+0,476	142,068
11. Середньогодинний виробіток одного робітника, тис. грн. (ряд. 1 : ряд. 5)	0,150722	0,200576	+0,049854	133,077

Як свідчать дані, наведені у таблиці 4.5, на підприємстві у звітному році порівняно з попереднім роком відбувається збільшення середньорічного виробітку. Так середньорічний виробіток одного працюючого збільшився на 81,1 тис. грн або на 44,167%, середньорічний виробіток одного робітника збільшився на 102,92 тис. грн, або 36,384%, середньоденний виробіток одного робітника збільшився на 0,476 тис. грн, або 42,068% та середньогодинний виробіток одного робітника збільшився на 0,049854 тис. грн, або 33,077%. При цьому обсяг виробництва збільшився на 18368,7 тис. грн, або 58,502%. Виходячи з цього, ми можемо зробити висновок, що на аналізованому підприємстві збільшення обсягу виробництва продукції обумовлено інтенсивними факторами – зростанням продуктивності праці.

Крім того, слід зазначити, що рівень продуктивності праці одного робітника (працюючого) доцільно порівнювати зі середньогалузевим рівнем або з передовими підприємствами, які випускають аналогічну продукцію, це порівняння буде сприяти виявленню резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів.

Наступним етапом аналізу продуктивності праці є визначення впливу чинників на рівень продуктивності праці одного працюючого. Так як між розглянутими вище середніми показниками існує взаємозв’язок, то його можливо відобразити за допомогою наступної формули:

В_п.о.д. = П_в.р. х Д_р. х Т х В_п.р. (4.2)

де, В_п.о.д. – виробіток продукції на одного працівника основної діяльності;

П_в.р. – питома вага робітників у загальній чисельності працюючих;

Д _р. – середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

Т – середня тривалість робочого дня;

В_п.р. – середньогодинний виробіток продукції на одного робітника.

На підставі наведеної формули 4.2 можливо визначити вплив певних чинників на зміну виробітку продукції одного працівника основної діяльності. З цією метою у таблиці 4.6 за допомогою прийому елімінування (повний прийом ланцюгових підстановок) проведем аналіз впливу чинників на продуктивність праці одного працюючого.

Таблиця 4.6