5.3. Методика аналізу руху та технічного стану основних засобів

Рух основних засобів в звітному періоді відображаються у формі № 5 (додаток до фінансової звітності, розділ 2). Згідно цій формі визначають зміну суми основних коштів в цілому, у тому числі окремих їх груп, на кінець року в порівнянні з їх наявністю на початок звітного року.

Вартість основних засобів за повною первинною вартістю визначається по балансовій схемі:

F_K = F_H + F_П – F_B, (5.3)

де F_K – вартість (наявність) основних засобів на кінець звітного періоду; F_H – вартість (наявність) основних засобів на початок звітного періоду; F_П – вартість основних засобів, що поступили; F_B – вартість вибулих основних засобів.

Середня річна вартість основних засобів може бути визначена по середній хронологічній формулі. В деяких випадках середню річну вартість основних засобів розраховують як напівсуму залишків на початок і кінець звітного року. Метод розрахунку вибирається і фіксується в положенні про облікову політику керівництвом організації виходячи з цілей аналізу і вимог до міри достовірності показників.

Рівняння балансу основних засобів ускладниться, якщо врахувати зменшення залишкової вартості основних засобів, що відбувається протягом звітного року, унаслідок зносу. Таке рівняння називається балансовим рівнянням основних засобів за залишковою вартістю і виглядає таким чином:

F _О.K = F _О.H + F_{П. О} – F_{B. О} - А_В (5.4)

де F _О.K – залишкова вартість основних засобів на кінець періоду; F _О.H – залишкова вартість основних засобів на початок періоду; АВ – амортизаційні відрахування, призначення на повне відновлення основних засобів.

Ми підтримуємо точку зору авторів, що при проведенні аналізу руху основних засобів, насамперед при обґрунтуванні управлінських рішень щодо їхнього придбання і реалізації необхідно враховувати вплив таких операцій на результати діяльності та фінансовий стан підприємства [68, с. 305]:

1).Надходження основних засобів може відбуватися за рахунок:

- безоплатного отримання (збільшується розмір власного капіталу підприємства за рахунок додаткового капіталу. Це призводить до зростання фінансової стійкості, а також до збільшення питомої ваги амортизаційних відрахувань і витрат на ремонт, що при низькій фондовіддачі безоплатно отриманих основних засобів може спричинити зменшення прибутку і рентабельності);

- придбання за грошові кошти (на вартість основних засобів, що надійшли, збільшуються необоротні активи підприємства. Скорочуються розміри більш ліквідних активів, погіршується платоспроможність);

- довгострокової оренди (збільшується сума необоротних активів і сума заборгованості орендодавцям. Періодично зменшуються грошові кошти на суму орендної плати й відсотків за оренду, на суму відсотків зменшується чистий прибуток);

- поточної оренди (витрати орендаря збільшуються на суму орендної плати, а також на суму витрат з капітального ремонту (якщо це обумовлено умовами договору оренди)).

2).Вибуття основних засобів відбувається за рахунок:

- безоплатної передачі (на величину витрат від безоплатної передачі основних засобів зменшується чистий прибуток або нерозподілений прибуток минулих років. Зменшується вартість основних засобів);

- внеску до статутного капталу іншого підприємства (на вартість переданих основних засобів збільшуються інвестиції підприємства);

- продажу (формується фінансовий результат (прибуток чи збиток) від іншої реалізації, який збільшує (зменшує) прибуток підприємства. Зменшується розмір основних засобів, підвищується ліквідність балансу. Однак оцінка даної операції повинна в першу чергу відбуватися з точки зору виробничої потреби підприємства в об’єктах основних засобів, що реалізуються, можливості їх заміщення іншими);

- ліквідації (фінансовий результат визначається за кожним об’єктом, що ліквідується. При цьому підприємство, як правило, отримує збитки. Які можуть бути зменшені на суму матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації).

Серед показників, що характеризують рух основних засобів, виділяють:

- коефіцієнт вводу, який розраховується шляхом ділення вартості основних засобів, які поступили у звітному періоді на вартість всіх основних засобів на кінець звітного року;

- коефіцієнт оновлення, який розраховується як співвідношення вартості нових основних засобів, що надійшли у звітному періоді, до вартості всіх основних засобів на кінець звітного періоду;

- коефіцієнт вибуття розраховується як співвідношення вартості вибулих основних засобів протягом звітного періоду до вартості основних засобів на початок звітного періоду;

- коефіцієнт ліквідації – розраховується як співвідношення вартості ліквідованих засобів до вартості всіх основних засобів на початок звітного періоду;

- коефіцієнт заміни – розраховується як співвідношення вартості вибулих основних засобів протягом звітного періоду до вартості основних засобів, які надійшли протягом звітного періоду;

- коефіцієнт розширення =1 – коефіцієнт заміни;

- коефіцієнт приросту основних засобів – розраховується як співвідношення вартості приросту до вартості основних засобів на початок періоду.

Таблиця 5.3

Аналіз руху основних засобів (за первісною вартістю)

Показники	Усього основних засобів	в тому числі
		Будинки, спо-руди та переда-вальні пристрої	Машини та обладнання	Транспортні засоби
Наявність на початок року, тис.грн - минулий звітний	4949,5 5937,3	1380,9 1380,9	2572,9 2757,7	877,9 1655,1
2. Надійшло за рік, тис. грн - минулий - звітний	1089,6 2175,2	– –	197,0 604,9	866,8 1522,0
3. Вибуло за рік, тис. грн - минулий - звітний	101,8 323,7	– –	12,2 266,2	89,6 323,7
4. Наявність на кінець року, тис. грн - минулий - звітний	5937,3 7788,8	1380,9 1380,9	2757,7 3362,6	1655,1 2853,4
5. Коефіцієнт вводу, % - минулий - звітний	18,35 27,93	– –	7,14 17,99	52,37 53,34
6. Коефіцієнт вибуття, % - минулий - звітний	2,06 5,45	– –	0,47 9,65	10,21 19,56
7. Коефіцієнт заміни, % - минулий - звітний	9,34 14,88	– –	6,19 44,01	10,34 21,27
8. Коефіцієнт розширення, % - минулий - звітний	90,66 85,12	– –	93,81 55,99	89,66 78,73
9. Коефіцієнт приросту, % - минулий - звітний	19,96 31,18	– –	7,18 21,93	88,53 72,40

Дані таблиця 5.3 свідчать, що характерною ознакою руху основних засобів є значне випереджання коефіцієнту вводу над вибуттям в цілому по основним засобам і окремим групам: так, у звітному році коефіцієнт вводу склав 27,93 %, а коефіцієнт вибуття 5,45 %, відповідно коефіцієнт заміни і розширення 14,88 % і 85,12 %. Також тенденція відстежується по машинам і обладнанню та транспортним засобам. По групі «Будівлі, споруди та передавальні пристрої» рух не відбувся. Таким чином, тенденції, що склалася, у значній мірі впливають на майбутній стан виробничого потенціалу і конкурентоспроможності продукції підприємства.

За оцінкою експертів для того, щоб підприємство було на рівні сучасних вимог, воно повинно на протязі п’яти років повністю оновити обладнання, що рівнозначно 20 % нормі відрахувань на амортизацію.

Установимо достатність рівня вибуття основних фондів для підтримання середнього строку експлуатації на нормативному рівні.

Таблиця 5.4

Аналіз рівня вибуття основних виробничих засобів у звітному році

Види основних фондів	Нарахована амортизація. тис. грн	Середньо-річна первісна вартість, тис. грн	Норматив вибуття, %	Коефіцієнт вибуття, %	Відхилення від нормативу, процентні пункти
Основні виробничі засоби у т. ч. -машини та обладнання -транспортні засоби	912,9 266,2 579	6863 3060 2254	13,30 8,70 25,69	5,45 9,65 19,56	-7,85 0,95 -6,13

Результати розрахунків, що наведені у таблиці 5.4 показують, що досягли оптимального рівня вибуття лише транспортні засоби, але фактичний рівень вибуття нижчий за нормативний на 6,13 процентних пунктів. Перевищення коефіцієнта вибуття машин та обладнання над нормативом свідчить, що знос, який списується перевищує нарахований, що веде до зниження рівня їх зносу.

Аналіз якісного (технічного) стану основних засобів починають з визначення рівня їх фізичного зносу. Для цього використовують коефіцієнти зносу та придатності:

- коефіцієнт зносу основних засобів показує, яку питому вагу займає сума основних засобів в їх первісній вартості і розраховується як:

Сума нарахованого зносу основних засобів

за весь період їх експлуатації на

початок (кінець) року

К зн = ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- (5.5)

Первісна вартість основних засобів за

балансом на початок (кінець) року

- коефіцієнт придатності визначається як кратне від ділення залишкової вартості основних засобів на початок (кінець) року (це різниця між первісною вартістю основних засобів на початок (кінець) року і сумою нарахованого зносу за весь період їх експлуатації на початок (кінець) року) на первісну вартість основних засобів на початок (кінець) року. Його можливо розрахувати також як різницю між 100 % і коефіцієнтом зносу, обчисленого у відсотках.

Зростання коефіцієнта зносу (і, відповідно, зниження коефіцієнта придатності) може бути зумовлене:

- методом нарахування амортизації, що застосовується;

- придбанням або отриманням від інших господарюючих суб’єктів основних засобів з рівнем зносу більше, ніж в середньому по підприємству;

- низькими темпами оновлення основних засобів;

- невиконанням завдання з введення в експлуатацію основних засобів та їх модернізації.

Потрібно врахувати, що коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів, а коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточної вартості. Це зумовлено наступними причинами:

1) на суму зносу основних засобів великий вплив здійснює метод нарахування амортизації, що застосовується на підприємстві;

2) вартісна оцінка основних засобів залежить від стану кон’юнктури попиту, а отже, може відрізнятися від оцінки, отриманої за допомогою коефіцієнту придатності;

3) на законсервоване обладнання нараховується амортизація на повне відновлення, однак фізично ці основні засоби не зношуються, а загальна сума зносу зростає.

Найбільший рівень зношуваності (табл.5.5) спостерігається у групі „Машини та обладнання”, по якій погіршення технічного стану у попередньому році (ріст коефіцієнту зносу з 62,43 % до 65,29 %) змінюється покращенням у звітному році (зменшення з 65,29 % до 61,46 %). По групі „Транспортні засоби” спостерігається протилежна тенденція: покращення їх технічного стану у попередньому році (зменшення рівня зношуваності з 41,30 % до 28,72 %), змінюється погіршення (відповідне зростання з 28,72 % до 33,75 %) у звітному році.

Таблиця 5.5

Аналіз технічного стану основних засобів

Показники	Усього вартість основ-них засобів	у тому числі
		Будівлі, споруди та передавальні пристрої	Машини та обладнання	Транс-портні засоби	Інші основні засоби
1. Первісна вартість на початок року, тис. грн - минулий - звітний	4949,5 5937,3	1380,9 1380,9	2572,9 2757,7	877,9 1655,1	117,8 143,6
2. Первісна вартість на кінець року, тис. грн - минулий - звітний	5937,3 7788,8	1380,9 1380,9	2757,7 3362,6	1655,1 2853,4	143,6 191,9
3. Сума зносу, тис. грн Минулий - на початок - на кінець Звітний - на початок - на кінець	2860,1 3213,9 3213,9 4035,6	842,4 869,3 869,3 895,3	1606,2 1800,5 1800,5 2066,7	362,6 475,3 475,3 963,1	48,9 68,8 68,8 110,5

Продовження таблиці 5.5

4. Коефіцієнт зносу, % Минулий - на початок - на кінець Звітний - на початок - на кінець	57,79 54,13 54,13 51,81	61,00 62,95 62,95 64,83	62,43 65,29 65,29 61,46	41,30 28,72 28,72 33,75	41,79 47,91 47,91 57,58
5.Коефіцієнт придатності, % Минулий - на початок - на кінець Звітний - на початок - на кінець	42,21 45,87 45,81 48,19	39,00 37,05 37,05 35,17	37,57 34,71 34,71 38,54	58,70 71,28 71,28 66,25	58,21 52,09 52,09 42,42

Основні засоби зношуються не тільки фізично, а й стають відсталими за своєю технічною характеристикою, економічною ефективністю, тобто підлягають моральному зносу.

Слід виділити наступні підходи до визначення коефіцієнтів морального зносу. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І. пропонують коефіцієнт морального зносу розрахувати за такими формулами [ 54, с.161]:

О_Н – О_С Р_Н – Р_С

--------------------------- --------------------------

Ф_Н – Ф_С Ф_Н – Ф_С

К_М.З. = ----------------------------------------- ; (4.6 ) К_М.З. = ------------------------------------- (5.7)

О_С Р_С

_{------------------------------------------------ ----------------------------------------------------}

Ф_С Ф_С

де О_Н, О_С – обсяг випуску продукції на новому і старому устаткуванні, грн; Ф_Н, Ф_С – середньорічна вартість нового і старого устаткування, грн; Р_Н, Р_С – прибуток від реалізації продукції, виробленої на новому і старому устаткуванні, грн.

Чумаченко М.Г. в [69, с. 477] для характеристики морального зносу розглядає віковий склад основних засобів за тривалість використання (за строками служби). Аналіз вікового складу устаткування можна зробити за допомогою табл.5.6.

Середній вік устаткування встановлюється за формулою:

В_С = ∑ і_С х Ч, (5.8)

де і_С – середина інтервалу, років; Ч – число одиниць устаткування кожної інтервальної групи в частках одиниці по підсумку.

Середини інтервалів визначаються за формулою:

М_В + М_Н

і_С = --------------------------------------, (5.9)

2

де М_В – верхня границя інтервалу, років; М_Н – нижня границя інтервалу, років.

Тоді по кожній інтервальній групі одержимо:

0 + 5 5 + 10 10 + 20 20 + 30

І_ГР = --------------- = 2,5; П_ГР = ---------------- =7,5; ПІ_ГР = ------------------- = 15; ІV_ГР = ------------------- = 25 (5.10)

2 2 2 2

Таблиця 5.6

Аналіз вікового складу устаткування

Найменування	Встановлено устаткування на кінець періоду у роках роботи				Усього	Питома вага, %
	до 5	від 5 до 10	від 10 до 20	понад 20
Металорізальне	2	1	4	7	14	42,42
Підйомно-транспортне	2	1	-	2	5	15,15
Ливарне	1	-	-	2	3	9,10
Інше	1	3	2	5	11	33,33
Разом	6	5	6	16	33	100
Число одиниць кожної інтервальної групи у відсотках до підсумку	18,18	15,15	18,18	48,49	100

Отже, враховуючи, що за оцінками експертів, оптимальним віком для обладнання є 7 років, середній вік устаткування підприємства 16,4 року свідчить про встановлене застаріле устаткування. Так, обладнання, що експлуатується понад 20 років, становить 48,49 %, у тому числі металорізальне – 43,75 %, підйомно-транспортне і ливарне – 12,5 %, інше – 31,25 %.

Мошенський С.З., Олійник О.В. в [49,с.309] для характеристики технічного стану окремих робочих машин, обладнання пропонують групування за технічною придатністю: придатне обладнання; обладнання, яке вимагає капітального ремонту; непридатне обладнання, яке необхідно списати. Таке групування дає змогу робити висновки щодо віку устаткування як у розрізі окремих їх видів, так і в цілому по підприємству, перевірити забезпеченість підприємства устаткуванням і повноту його використання. Якщо на підприємстві переважає застаріле, зношене фізично і морально устаткування, це негативно відображається на всіх кількісних та якісних показниках його діяльності, знижує потенційні можливості зростання фондовіддачі й, зрештою, результативні показники діяльності.