Література

1. Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О., Зяблюк М. П. та ін. – К.: «Укр. енциклоп.», 2000.

2. Струнина Е. М. Семантические сопоставления в работе над смысловой стороной слова со старшими дошкольниками // Психолого-педагогические вопросы развития речи в детском саду. – М., 1987.

3. Никитин М. В. Основы лингвистической теории значения: Учеб пособие. – М.: Высшая школа, 1988.

4. Соботович Е. Ф. Методика выявления речевых нарушений у детей и диагностика их готовности к школьному обучению. – К.: ПП “Компанія “Актуальна освіта”, 1998.

5. Воспитание и обучение в детском саду. Под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. – М., «Педагогика», 1976.

6. Филичева Т. Б. и др. Основы логопедии / Т. Б. Филичева, Н. А. Чевелёва, Г. В. Чиркина. – М.: Просвещение, 1989.

7. Лалаева Р. И., Серебрякова Н. В. Коррекция общего недоразвития речи у дошкольников (формирование лексики и грамматического строя). – СПб.: СОЮЗ, 1999.

8. Малышко А. А. Обучение старших дошкольников с нарушениями речи употреблению синонимов // Дефектология. – 2000.

УДК 376.42:373.3

Розвиток зв’язного мовлення у класах інтенсивної педагогічної корекції (конспект уроку) Світлана Южакова32

У шкільному навчанні мова є основою набуття знань і важливим засобом виховання дітей. Що краще учні оволодіють усною і письмовою мовою, то успішнішими будуть навчальна робота, комунікативні процеси, розвиток особистості в цілому. Мова – це засіб спілкування людей, засіб вияву думки, тому-то що більше розвинута мова, то повніше й глибше дитина може висловити свої думки. "Засвоюючи рідну мову, – писав К. Д. Ушинський, – дитина засвоює не самі тільки слова, їх комбінації видозміни, але безліч понять, поглядів на речі, велику кількість думок, почуттів, художніх образів, логіку та філософію мови, і засвоює легко і швидко, за 2–3 роки, стільки, що й половини того не можна засвоїти за 20 років старанного і методичного навчання. Такий це великий педагог – рідне слово" 4.

У класи інтенсивної педагогічної корекції (ІПК) приходять діти з несформованою відповідно до віку мовною компетенцією. Через обмежений лексикон, невиразну артикуляцію їхня мова одноманітна, безбарвна, засмічена ненормативними висловами (просторіччями, суржиком, жаргоном тощо). Діти не вимовляють певні звуки або „ковтають” їх, а то й цілі склади. Ці дефекти мови спричинені як фізичними вадами (з такими дітьми в школі має працювати логопед), так і "мовною неохайністю", а в цьому разі слід енергійно попрацювати педагогові – учителю початкових класів (зауважимо, що сучасних теоретичних праць, а також методичних рекомендацій щодо педагогічної роботи в класах ІПК фактично немає, тому сподіваємося, що наші пропозиції стануть у пригоді колегам на заняттях з розвитку мови дітей).

Так, на уроках читання та мови для виправлення названих недоліків проводяться хвилинки скоромовок та чистомовок, зорові диктанти, словникова робота, учитель читає з учнями багато оповідань, казок і навчає дітей зв'язно, правильно, красиво й вільно висловлювати свої думки та почуття.

Особлива увага цьому приділяється, відповідно, на уроках розвитку зв’язного мовлення, призначення яких полягає у тому, щоб хаотичній, збідненій мовній діяльності дітей у класах ІПК надати стрункості, логічності, змістовності тощо. З цією метою необхідно збагатити розум дитини новими уявленнями, розвинути в неї спостережливість і допитливість, треба викликати цікавість до навколишнього світу.

Мова дитини класу ІПК тяжіє до конкретності, у лексиці переважають іменники, дієслова, зовсім мало прикметників, прислівників, які означають абстрактні поняття. Види роботи з розвитку мови дітей слід добирати такі, які б збагачували запас слів та понять дітей, а трудність вправ поступово збільшувалася б залежно від віку й розвитку учня.

Спочатку з метою збагачення мови пропонуємо в ігровій формі завдання: дібрати якнайбільше слів, що є ознаками предмета (прикметників) до слова, що є назвою предмета (іменника). Попервах діти називають 2–3 однотипні прикметники (синій, зелений, червоний; кислий, солодкий), однак із часом вони вчаться описувати предмети різносторонньо.

Наступний етап: скласти загадку, вживаючи тільки прикметники. Діти намагаються якнайточніше схарактеризувати предмет, а для цього їм потрібно все більше прикметників.

Після того, як учні навчилися складати такі загадки, доречно навчити їх зв’язно описувати предмети, зокрема у процесі гри "Хто перший" (застосування цього виду роботи репрезентовано далі, в конспекті уроку).

Обладнання. Набір картинок із зображеннями диких та свійських тварин, на дошці – план опису тварин (вчитель складає план залежно від того, над яким описом працюють на певному етапі).

Хід гри. Учням роздають по дві картки, на яких зображені різні тварини. Один учень описує тварину на своєму малюнку, але не називає її. Ті учні, які мають малюнок з описаною твариною, швидко показують його. Хто перший відповів правильно (перший показав малюнок з відповідною твариною), описує іншу тварину.

Цю гру доцільно проводити під час вивчення теми "План".

Дуже популярною серед дітей є гра "Вгадай слово", яка також сприяє збільшенню словникового запасу, вмінню добирати потрібне слово залежно від ситуації.

Мета. Навчити точно висловлювати свої думки; розвинути спостережливість, викликати цікавість до навколишнього світу; виховати допитливість, любов до рідної мови.

Хід гри. Обирається ведучий, який задумує слово й називає першу букву, а також кількість букв у написанні слова, наприклад:

С * * * * *

Діти відповідають питанням (завдання: описати предмет, не називаючи його): "Це не птах, який скрекоче?"

Ведучий: "Ні, це не сорока" (якщо ведучий не відгадав питання-загадку гравця, він відкриває наступну букву).

С О * * * *

Наступним ведучим стає той, хто вгадав задумане слово (СОЛОМА), наприклад, завдяки питанню: „А це не те, чим раніше вкривали дахи хат?” або „А це не сухі стебла пшениці?” тощо.

На початкових етапах цієї гри можна використовувати реєстр орфографічного або будь-якого іншого словника, як допоміжний матеріал, починаючи з малих слів. Діти водночас знайомляться зі словниками, через гру вчаться ними користуватися, починають цікавитися значенням слів тощо.

Далі пропонуємо конспект уроку розвитку зв’язного мовлення в 2 класі ІПК.