Література

1. Алмазова О. С. Логопедическая работа по восстановлению голоса у детей. Учеб. пособ. для студентов дефектолог. фак-тов пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1973. – 150с.

2. Винарская Е. Н. Ранене развитие ребёнка и проблемы дефектологии: Периодика раннего развития: Эмоциональные предпосылки освоения языка: Кн. Для логопеда. – М.: Просвещение, 1987. – 160 с.

3. Зееман М. Расстройства речи в детском возрасте. – М.: Мед/Гиз., 1962. – 299с.

4. Козявкіна Н.,Козявкіна О., Бабадагли М., Пічугіна Т. Роль ранньої діагностики порушень розвитку мовлення у дітей з ДЦП. / ж-л Дефектологія 2 /2004, С. 27-32.

5. Логопедия: Учеб, пособие для студентов пед. ин-тов по спец. "Дефектология" / Л. С. Волкова, Р. И. Лалаева, Е. М. Мастюкова и др.; Под ред. Л. С. Волковой. – М.: Просвещение, 1989. – 528с.

6. Поваляева М. А. Справочник логопеда. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. – 448с.

7. Савченко М. А. Методика виправлення вад вимови фонем у дітей. – 2 -ге вид., доп. – К.: Освіта, 1992. – 176с.

8. Филичева Т. Б., ЧевелёваН. А., ЧиркинаГ. В. Основы логопедии. – М.: Просвещение, 1989. – 222с.

9. Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты): Учебное пособие для студентов высших и средних специальных педагогических учебных заведений: В 2тт. Т І / Под ред. Л. С. Волковой и

УДК 376.37: 372.881.1:373.3

Вивчення теми „Мова і мовлення” на уроках української мови в 2 класі загальноосвітньої школи для дітей з тпм Еляна Данілавічютє29

Процес навчання рідної мови в школі передбачає поступове розкриття сутності понять мова і мовлення. Лінгвістичне розуміння мови полягає у відношенні до неї як знакової системи, на якій базується людське мислення та комунікація. Реалізація мови відбувається у мовленні і проявляється у використанні людиною певних комплексів фонем, з яких складаються слова, словосполучення, речення та текст. Так, знакова система є лише зовнішнім боком глибинного лексико-граматичного значення, що проявляється в мовленні. Якість розвитку мовлення залежить від умов, в яких відбувається процес спілкування [2]. Головна мета створення програм навчання рідної мови і полягає в урахуванні всіх найсприятливіших умов мовленнєвого розвитку школярів загальноосвітніх шкіл [1]. Достатній рівень мовленнєвого розвитку в дошкільний період дозволяє перейти до опанування теоретичних знань, в тому числі, і знань в межах теми „Мова і мовлення” під час навчання в другому класі.

На відміну від школярів з благополучним розвитком мовленнєвої діяльності, учні з важкими вадами мовлення здебільшого позбавлені можливості досягти належного рівня сформованості практичних умінь та навичок на момент вступу до школи. Цей факт свідчить про те, що опанування теоретичних знань має відбуватися з урахуванням специфіки розвитку мовлення вказаної категорії дітей. Задача полягає в тому, щоб створити сприятливі умови для ефективного засвоєння навчального матеріалу. Так, адекватне сприйняття та засвоєння певних узагальнюючих понять, термінів є можливим за умови виконання достатньої кількості пропедевтичних вправ, а також вправ, які створюють умови для закріплення засвоєного матеріалу та його використання під час вивчення наступних тем. Пролонгована система завдань може дозволити поступово зменшити дефіцит практичних знань і створити більш сприятливі умови для засвоєння теоретичних.

Першим кроком на цьому шляху є створення програми „Українська мова” (2006 р.) для учнів з тяжкими порушеннями мовлення, які навчаються в 2 – 4 класах [3]. Наступний крок полягає в створенні відповідних підручників для зазначеної категорії школярів і така робота вже розпочалася.

У відповідності до програмних вимог тема „Мова і мовлення” (2 клас) містить 2 підрозділи: „Мова – засіб спілкування” та „Усне і писемне мовлення”. В процесі опанування знань з розглядуваної теми програмою передбачено формування уявлень про мову, як засіб спілкування між людьми; слово, як основну одиницю мови; умінь розрізнювати усну і писемну форми мовлення, знань про їхні характерні ознаки; умінь спостерігати за особливостями мовлення в різних умовах спілкування.

Зміст навчального матеріалу, що пропонується під час вивчення теми „Мова і мовлення” в другому класі шкіл для дітей з тяжкими порушеннями мовлення, відповідає програмним вимогам і репрезентований у вигляді нижченаведеного комплексу завдань.

Головна мета опанування знань в межах першого підрозділу „Мова – засіб спілкування” полягає у формуванні чітких уявлень про те, що мова є найдосконалішим засобом спілкування. Перелік завдань розроблено таким шляхом, щоб учні мали можливість самостійно, в процесі практичного порівняння різних засобів спілкування, дійти необхідного висновку, а потім мали можливість удосконалити свої нові уміння.

1. 1. Уважно розглянь малюнки і назви хто що робить:

2. Дай відповіді на питання:

Чи уміють розмовляти тварини?

Чи уміють розмовляти люди?

Яке зі слів тобі знайоме: “фіш”, “риба”, “жувіс”?

Як ти вважаєш, якою мовою вимовляється слово “риба”?

Чи українські слова “фіш” та “жувіс”?