Визначення розуміння дериваційного значення слів

Дериваційне значення слова є невід’ємною складовою лексичного значення. Лексичне значення слова складається з його предметного значення, відображеного у корені слова, і дериваційного значення, вираженого словотворчими суфіксами [2, 7, 9 та ін.].

Визначення розуміння дериваційного значення здійснювалось на матеріалі слів:

а) на позначення зменшувально-пестливих форм;

б) на позначення дитинчат тварин.

З цією метою дітям пропонувалися проби 7.1. та 7.2., у яких зображення були розташовані як парами, так і врозкид. Завдання із парами зображень є зрозумілішими, адже відчути різницю у значенні запропонованих іменників для молодших дошкільників із ЗНМ значно легше.

Проба 7.1. Дослідження стану сформованості розуміння дошкільниками дериваційного значення слів на позначення зменшувально-пестливих форм („Дві сестрички”).

Обладнання: предметні картинки (плаття – платтячко, книжка –книжечка, рушник – рушничок).

Опис ігрового завдання: Логопед розповідає про двох сестричок. Повідомляє, що старша вже ходила до школи, менша – до дитячого садка. У старшої сестрички були великі речі, у меншої – менші. Дитина за проханням логопеда повинна показати той чи інший предмет.

Інструкція: Покажи той предмет, який я назву.

Рівні допомоги: логопед звертає увагу на розмір предмета.

Для полегшення завдання дітям спочатку називалася пестлива форма іменника, а потім – звичайна номінативна.

У пробі 7.2. матеріалом слугували іграшкові дикі тварини та їх дитинчата. Нами використовувались іграшки як знайомих дітям тварин, так і незнайомих з метою з’ясування, на яке значення дитина орієнтується більше – лексичне чи граматичне. При умові, якщо навіть дитина не знає, наприклад, хто така жирафа, але на прохання логопеда може показати жирафеня, це свідчить про орієнтування саме на граматичне значення слова.

Проба 7.2. Визначення розуміння дериваційного значення слів на позначення дитинчат тварин („Мами та малята”).

Обладнання: іграшковий набір „Дикі тварини та їх дитинчата” (вовк, лисиця, заєць, вовченя, лисеня, зайченя), предметні картинки із зображенням дорослих звірів та їх дитинчат.

Опис ігрового завдання: Логопед виставляє і почергово називає іграшкових тварин та їх дитинчат. Дитина повинна показати названу дорослу тварину чи дитинча.

Інструкція: Покажи, де лисеня. Покажи, де лисиця.

Рівні допомоги: логопед показує зображення тварин на предметних картинках, виставляє тварин парами (дорослу і дитинча).

Прогнозування на лексико-фонологічному рівні

У зв’язку з тим, що прогнозування входить до структури дій розуміння [10], ми діагностували стан сформованості у молодших дошкільників із ЗНМ прогнозування на лексико-фонологічному рівні. Дослідження відбувалось на матеріалі словосполучень, речень та текстів.

Проба 8.1. Дослідження стану сформованості прогнозування на лексико-фонологічному рівні („Я почну, а ти – продовжуй”).

Обладнання: предметні картинки (морква, огірок, яблуко, цукерка; пакетик соку, чашка чаю, склянка молока, тарілка каші; книжка, альбом для малювання, пензлик, картина; сюжетні картинки (зайчик гризе моркву, хлопчик п’є томатний сік, дівчинка читає книжку).

Мовленнєвий матеріал:

Зайчик гризе... (моркву)

Сашко п’є томатний... (сік)

Дівчинка Оля читає цікаву... (книжку)

Опис ігрового завдання: Логопед пропонує дитині доповнити названі ним речення, дібравши відповідну предметну картинку.

Інструкція: Я почну, а ти – продовжуй.

Рівні допомоги: показ логопедом сюжетної картинки.