Два приятелі

Жили собі в лісі два приятелі – Мухомор і Маслюк. Одного разу їх запросили до себе Підберезники з березового гаю. Побули друзі в гостях та й вертаються додому. По дорозі зустріли дітей, які збирали гриби. Маслюк одразу ж заховався під деревом, засипавшись ялиновою глицею. А Мухомор лишився при дорозі.

Діти проминули Мухомора, а Маслюка не помітили. Коли вони пройшли, Маслюк виліз із своєї схованки. Мухомор пихато сказав йому:

– Мене всі знають.

– Через те й минають, – відповів Маслюк.

Відтоді Мухомор і Маслюк більше не приятелюють. Мухомор живе на галявині, а Маслюк – під ялинкою.

В. Дубовик

2.2. Добір слів до недомінантних синонімів (з опорою на наочність).

З контексту педагог називає недомінантне слово, діти добирають і називають домінантне.

• У садочку росли невисокі кущі смородини. На цих низьких кущах було багато стиглих ягід.

(Які кущі смородини? Невисокі. Як їх ще можна назвати, які вони? Низькі.)

• Даринка запитала у Сашка: – Про що розмовляють пташки восени? Сашко відповів: – Вони говорять про теплі краї.

(Що роблять пташки? Розмовляють, говорять. Як іще можна сказати про пташок? Як вони розмовляють? Щебечуть, співають).

• На стежці лежав великий, міцний і твердий камінь.

(Як можна ще назвати міцний камінь? Твердий).

2.3. Актуалізація та добір синонімів до заданого домінуючого слова (з опорою на наочність).

Дітям читаються тексти, що містять два слова з однаковим значенням, але звучать по-різному. Педагог називає головне, домінуюче слово з тексту, діти підбирають інше слово із синонімічної пари (хворий – нездоровий, впало – звалилося). Наприклад:

Хворий бичок

Зажурилася корова:

– Ох, синочок нездоровий!

Третій день хворіє в ліжку,

Бо прорізуються ріжки.

Л. Пшенична

***

Над горою солнце встало,

С неба яблоко упало,

По лазоревым лугам

Покатилось прямо к нам!

Покатилось, покатилось,

В речку с мостика свалилось.

Кто увидел – не дремли,

Поскорей его лови!

Е. Моника

***

Я дуже тебе люблю,

Мамо моя рідненька!

Очі твої цілую,

Ніжна моя ненько.

– По доріжці ідуть дівчата, а за ними крокують хлоп’ята.

2.4.Дібрати слово, схоже за значенням. «Скажи по-іншому».

На місточку ми сиділи

І на човника гляділи.

Сиплеться, сніг, посипає нас усіх!

Три відважні моряки

Разом з капітаном

Бурю стримати змогли,

А вона… у ванні.

Дівчинка Маша

Ляльці Оленці

Кашу варила,

Волосся їй мила, втомилася.

Ой, як нелегко хазяйкою бути!

3. Уточнення та диференціація значень відносних синонімів і їхнього вживання на практичному рівні.

3.1.Діти називають картинки, використовуючи словосполучення. Допомога педагога: запитання до картинок. Наприклад, хто, що робить? Який хлопчик? Яка подушка?

• Дівчинка стрибає; коник скаче.

• Хлопчик худий; дерево тонке.

• Рум’яне яблуко; рожева стрічка.

• М’яка подушка; пухнаста кішка.

3.2.Згадати і назвати (без опори на наочність).

• Хто скаче, а хто стрибає.

• Хто худий, а що тонке.

• Що рум’яне, а що рожеве.

• Що м’яке, а що пухнасте.

3.3. Добір слів за картинками. Показати відповісти, хто сміливий, а хто сильний (хлопчик, спортсмен), що миють, а що перуть (посуд, речі), що ллється, а що тече (річка, дощ).

3.4. Добір слів за картинками. Про що можна сказати і рум’яне, і червоне (яблуко), і пухнаста, і м’яка (кішка), і сильний, і сміливий (спортсмен), і скаче, і стрибає (заєць).

3.5. Дібрати і замінити слово в словосполученні: червоні щоки, м’яка кішка, сміливий спортсмен, скаче дівчинка, гарячий день, худе дерево (за картинками).

У цій статті ми висвітлили зміст логопедичної роботи над синонімами. Але слід зазначити, що формування і розвиток синонімічних значень відбувається паралельно із засвоєнням таких лексико-семантичних явищ, як антонімія, полісемія, омонімія тощо і є невід’ємним у розвитку словника в цілому.