Розуміння різних рівнів лексичних узагальнень

Наступний етап присвячений вивченню розуміння молодшими дошкільниками із мовленнєвим недорозвитком різних рівнів лексичних узагальнень. Як зазначають Л. С. Виготський, Б. І. Єрмолаєв, О. О. Леонтьєв, Є. Ф. Соботович, О. М. Шахнарович та ін., оволодіння дитиною узагальнюючою функцією мовлення відбувається шляхом засвоєння номінативного, контекстуально зумовленого, узагальненого лексичного значення слова, його понятійної співвіднесеності та абстрактно-узагальненого лексичного значення. Саме тому нами і вивчалось розуміння дошкільниками категоріальних, контекстуально зумовлених, видо-родових понять та визначення семантичних зв’язків, що лежать в основі понятійної співвіднесеності слова.

Дослідження стану сформованості категоріального рівня лексичних узагальнень

Вивчення розуміння дітьми категоріального значення слова, тобто, за словами Р. Брауна і Д. С. Брунера, співвіднесення звукового образу слова не з окремими предметами, а з цілим класом однорідних предметів, відбувалося у процесі проведення проб 2.1.–2.4. Нами були підібрані завдання на матеріалі різних частин мови (іменників, прикметників та дієслів) з поступовим ускладненням, які виконувались з опорою на ті сенсорні еталони, що мали бути засвоєними на період обстеження.

Проба 2.1. проводилась нами на матеріалі іменників та була представлена у кількох варіантах за ступенем ускладнення. Зображення були підібрані таким чином, щоб предмети:

1) були зовсім різні, різко контрастні;

2) мали різну величину;

3) мали різні величину та колір;

4) мали відмінні колір та форму;

5) мали ще й структурні відмінності, що ускладнювало завдання.

Проба 2.1. Дослідження розуміння дітьми категоріального значення іменників („Склади букет”).

Обладнання: аркуш із зображенням стилізованих квітів однієї величини, різної величини, різної величини та кольору, різного кольору та форми, аркуш із зображенням натуральних квітів (ромашка, троянда, дзвіночки) та конфліктними зображеннями (м’яч, ведмедик, штанці; тістечко, малина, кошик; метелик, сонце, зірочка; кущ, ваза, ґудзик; дерево, бантик, печиво).

Опис ігрового завдання: Логопед розповідає, що Катруся хоче зірвати квіти, щоб подарувати їх мамі. Педагог пропонує дитині знайти і показати на аркуші всі квіти.

Інструкція: Покажи всі квіти.

Проби 2.2. та 2.3. проводились нами на матеріалі прикметників.

У пробі 2.2. нами пропонувались зображення предметів різного розміру, поданих парами, у пробі 2.3. – поданих врозсип, що потребувало вищого рівня сформованості зорової уваги.

Проба 2.2. Дослідження розуміння дітьми категоріального значення антонімічних ознак предметів, поданих парами („Хто чим грається?”).

Обладнання: аркуш із зображенням іграшок різного розміру (великі і маленькі), подані парами (м’яч, пірамідка, літачок).

Мовленнєвий матеріал: великий–маленький, хороший–поганий, веселий–сумний.

Опис ігрового завдання: Логопед розповідає, що якось подружилися слоненя Топ і мишеня Мік. Вони часто гралися разом. Дитина повинна знайти і показати всі маленькі (великі) іграшки.

Інструкція: Всі іграшки Міка маленькі. Покажи їх.

Рівні допомоги: частковий, повний показ.

Проба 2.3. Дослідження розуміння дітьми категоріального значення антонімічних ознак предметів, врозсип („Два ведмеді”).

Обладнання: аркуш із зображенням предметів посуду різного розміру (великі і маленькі), розташованих врозсип (тарілка, чашка, ложка), аркуш, де зображені предмети, розташовані парами.

Опис ігрового завдання: Логопед розповідає, що мама-ведмедиця покликала малого Мишка обідати, і пропонує дитині показати всі маленькі (великі) предмети посуду.

Інструкція: Поміркуй, що мама поставить Мишкові на стіл. Покажи всі маленькі предмети.

Рівні допомоги: показ картинок, де зображено предмети, розташовані парами.

Проба 2.4. проводились нами на матеріалі дієслів.

Проба 2.4. Дослідження розуміння дітьми категоріального значення дієслів („Хто що робить”).

Обладнання: картки із зображенням чотирьох предметів, що виконують одну дію (дівчинка, собачка, курка, хлопчик – іде; немовля в колясці, порося, м’яч, ложка біля тарілки – лежить; дятел, молоток, хлопчик у двері, коник копитцями – стукає, хлопчик, котик, дівчинка, зайчик – їсть, котик, бабуся, курочка, дівчинка – спить), та двома конфліктними картинками (зайчик сидить, хлопчик стоїть; квітка стоїть у вазі, котик біжить; дівчинка малює, тато читає; котик п’є молочко, дівчинка нюхає квітку; собачка лежить, дівчинка сидить).

Опис ігрового завдання: Логопед пропонує дитині уважно розглянути картинки і показати ті з них, на яких зображена певна дія.

Інструкція: Покажи, хто (що) іде.

Рівні допомоги: навідні питання логопеда, введення дієслова у контекст.

Сформованість контекстуально зумовлених лексичних узагальнень

За визначенням Є. Ф. Соботович, дитині віком 2–3 роки зовсім необов’язково показувати кожний предмет або дію, щоб вона засвоїла певне слово. Виділяючи незнайоме слово з контексту, малюк самостійно поступово починає засвоювати його та переносити з однієї ситуації в іншу, аналогічну. Саме це сприяє значному збільшенню словникового запасу дитини.

У пробі 3.1. нами вивчався стан сформованості контекстуально зумовлених лексичних узагальнень на матеріалі різних частин мови (іменників, прикметників та дієслів). Значно впливали на якість виконання завдання стан сформованості слухової уваги, здатність утримувати в пам’яті незнайоме слово в умовах контексту, здійснювати зоровий контроль.

Проба 3.1. Дослідження розуміння дітьми контекстуально зумовлених лексичних узагальнень („Знайди і покажи”).

Обладнання: предметні картинки (мухомор, боровик, парасолька, будиночок; дерево, гніздо, будинок, кущ), сюжетні картинки (лісова галявина; дерево біля будинку; хлопчики копають, хлопчики згрібають листя, дівчинка віником підмітає підлогу, курка гребеться).

Мовленнєвий матеріал:

а) іменники: У лісі виріс мухомор. Він дуже красивий. На білій ніжці червона шапочка. На шапочці мухомора – білі крапочки.

б) прикметники: Біля будинку виросло високе дерево. Високо на гілці звела гніздечко пташка. На високому дереві кіт не дістане гнізда.

в) дієслова: Мишко та Ігор взяли лопати. Вони почали копати яму. У викопану яму посадили дерево. Навесні на дереві з’являться листочки.

Опис ігрового завдання: Логопед читає текст, пропонує дитині уважно розглянути сюжетну картинку і показати той предмет, про який йшла мова.

Інструкція: Знайди і покажи мухомор (що високе; де копають).

Рівні допомоги: повторне читання тексту, показ сюжетної картинки.

Сформованість видо-родових понять

У пробах 4.1.–4.3. нами вивчалось розуміння позначення родових понять на матеріалі тільки добре знайомих дітям предметів.

Проба 4.1. Дослідження розуміння молодшими дошкільниками позначення родового поняття „іграшки” („Знайди іграшки”).

Обладнання: коробка з предметами (мотрійка, м’ячик, пірамідка, окуляри, фарби, лампочка).

Опис ігрового завдання: Логопед розповідає, що до Сашка в гості завітала Настуся. Хлопчик вийняв коробку з різними предметами і запропонував дівчинці взяти те, чим можна погратися. Логопед пропонує дитині вибрати і показати серед предметів тільки іграшки.

Інструкція: Допоможи Настусі вибрати з коробки іграшки.

Рівні допомоги: навідні питання.

Якщо іграшки близькі досвіду кожної дитини, то продукти харчування (страви) не викликають у дошкільників особливого інтересу (крім своїх смакових якостей), а тому менше запам’ятовуються та згодом упізнаються.

Проба 4.2. Дослідження розуміння молодшими дошкільниками позначення родового поняття „їжа” („Смачного!”).

Обладнання: аркуш із зображенням предметних картинок (яблуко, помідор, сосиска, цукерка) та конфліктними зображеннями (м’ячик, кубик).

Опис ігрового завдання: Логопед пропонує дитині показати серед зображень тільки ті, якими можна почастувати гостей.

Інструкція: Покажи їжу.

Рівні допомоги: навідні питання.

Для переважної більшості молодших дошкільників із ЗНМ поняття „одяг” асоціюється зі словом „речі”, що викликало певні утруднення при виконанні завдання.

Проба 4.3. Дослідження розуміння молодшими дошкільниками позначення родового поняття „одяг” („Допоможемо Катрусі”).

Обладнання: аркуш із зображенням предметних картинок (плаття, кофта, куртка) та конфліктними зображеннями (рушник, серветка, каструля).

Опис ігрового завдання: Логопед розповідає, що лялька Катруся не любила складати свої речі, розкидала їх. Дитина повинна знайти і показати предмети одягу.

Інструкція: Допоможи Катрусі – покажи одяг.

Рівні допомоги: навідні питання.

Визначення семантичних зв’язків, що лежать в основі понятійної співвіднесеності слова

Розвиток лексичної системності відбувається у процесі систематизації знань та уявлень дитини про навколишній світ. На цій основі формується логічна понятійна співвіднесеність, засвоєння абстрактного узагальненого значення слів, що потребує постійного порівняння предметів, виділення в них відмінних чи спільних характерних ознак [9, 10].

З метою визначення розуміння семантичних зв’язків, що лежать в основі понятійної співвіднесеності слова, молодшим дошкільникам із ЗНМ пропонувалась проба 5.1. на матеріалі понять „зима” та „літо”.

Проба 5.1. Визначення семантичних зв’язків, що лежать в основі понятійної співвіднесеності слова („Зима–літо”).

Обладнання: сюжетні картинки „Зима”, „Літо”, відповідні предметні картинки до них (зима – сніжинка, сніговик, санчата, рукавички; літо – вишні, метелик, квітка, листочок).

Опис ігрового завдання: Логопед викладає перед дитиною сюжетні картинки, поруч стопочкою кладе предметні. Дитина, почергово беручи предметні картинки, визначає, якій саме порі року вона відповідає, і кладе під тією чи іншою сюжетною картинкою.

Інструкція: Покажи, де зима. Покажи, де літо. Розклади картинки.

Рівні допомоги: логопед вказує дитині на наявні аналогічні зображення на сюжетній та предметних картинках.

Сформованість лексико-семантичних мовних явищ

Як відомо, більшість слів мови має декілька лексичних значень. Багатозначність слова є результатом розвитку лексичного значення слова, і тому є показником рівня лексичного розвитку дитини [9, 11].

За допомогою проби 6.1. нами перевірявся стан сформованості розуміння дошкільниками багатозначності слів на позначення різних частин мови (іменників та дієслів).

Проба 6.1. Дослідження стану сформованості розуміння дошкільниками багатозначності як лексико-семантичного мовного явища („Слова-близнята”).

Обладнання: картинки із зображенням предметів, які мають ручку (хлопчик, двері, каструля, кошик, парасолька), ніжку (стіл, стілець, гриб, лялька), хвостик (риба, редиска, дівчинка, мишка, яблуко, пташка), сюжетні картинки (дощ, хлопчик, собачка – іде, дівчинка стрибає, зайчик біжить; качка, човен, рибка – пливе, хлопчик купається, кішка вмивається; птах, літак, кулька, метелик – летить, хлопчик робить гімнастику, кораблик пливе).

Опис ігрового завдання: Логопед розкладає перед дитиною предметні картинки однієї групи, називає їх і пропонує показати на всіх зображеннях ручку (ніжку, хвостик).

Інструкція: Це хлопчик. Де у хлопчика ручка?

Рівні допомоги: навідні питання.