3. Роль принципів менеджменту в сучасних умовах господарювання

Вищезазначені принципи управління - це певні вимоги, правила, що висуваються до дій людей, а також норми поведінки органів управління і керівників. Принципи встановлюють вимоги до організації процесу управління і діалектично пов’язані з методами і цілями управління.

Принципи визначають реальну практику діяльності як апарату управління, так і функціонування системи в цілому. Саме тому, цікавими є дослідження сучасного лідера американської школи менеджменту П.Друкера, який розглядає роль принципів в системному аспекті в сучасних умовах господарювання:

• принципи є описовими і прогнозуючими, а не приписуючими;

• основні принципи менеджменту універсальні і можуть застосовуватись в будь-якій країні і до будь-якого підприємства;

• принципи повинні бути гнучкими і застосовуватись в будь-яких умовах;

• те що менеджери роблять в різних країнах є фактично однаковим, але те, як вони це роблять, є різним. Тому, необхідно визначити ті елементи власної культури, історії і традицій, які можна використовувати для модернізованої системи управління;

• головною метою менеджменту, є встановлення чітких завдань, які поєднують всіх членів організації навколо загальної цілі;

• враховуючи те, що-будь яка виробнича система має в своєму складі людей з різними знаннями, навичками і функціональними обов’язками, процес його функціонування повинен базуватись на комунікації між працівниками і на їх індивідуальній відповідальності;

• менеджмент повинен зробити людей здатними до спільних дій;

• менеджмент повинен сприяти розвитку як потреб членів організації, так і можливостей їх задоволення;

• адекватним виміром діяльності менеджменту і підприємства, в цілому, є комплекс показників: економічних, фінансових, організаційних і правових.

Знання принципів управління дозволяє менеджерам уникнути стратегічних і тактичних помилок у процесі реалізації своїх функцій.

Тема. Управлінська діяльність менеджера лекція. Управлінська діяльність менеджера

1. Менеджер в організації.

2. Сутність і основні елементи управлінської діяльності менеджера.

3. Вимоги до менеджерів.

4. Особливості підготовки менеджерів в ринкових умовах господарювання.

1. Менеджер в організації

Розподіл управлінської праці – об’єктивний процес виділення окремих його видів у самостійні сфери трудової діяльності різних груп управлінських працівників. Існує декілька видів розподілу управлінської праці (Таблиця 4), згідно з якими класифікуються управлінські працівники.

Таблиця 4. Види розподілу управлінської праці

Види	Визначення
Функціо-нальний	Виділення функцій, об’єктивно необхідних для ефективного управління виробництвом, виконання яких закріплюється за окремими працівниками або підрозділами апарату управління.
Ієрархічний	Розподіл комплексів робіт по реалізації функцій і рівням ієрархії управління, закріплення їх за окремими управлінськими працівниками і формування на цій основі повноважень останніх.
Технологічний	Диференціація процесу управління на операції по збору, передачі, збереженню і перетворенню інформації, що виконуються окремими категоріями працівників.
Професійний	Диференціація управлінських працівників, відповідно до їх професійної підготовки.
Кваліфіка-ційний	Розподіл робіт по функціях управління і закріплення їх за управлінськими працівниками, відповідно до кваліфікації, стажу роботи і особливості якостей останніх.
Посадовий	Розподіл управлінських працівників у системі управління, відповідно до їх компетенції.

У нашій країні найбільшого розповсюдження отримав розподіл управлінських працівників за їх функціональними ролями (Таблиця.5).

Таблиця 5. Види управлінських працівників

Види	Характеристика
Керівник	Очолює певний колектив працівників, має необхідні повноваження щодо прийняття рішень по конкретних видах діяльності організації і несе всю повноту відповідальності за результати роботи.
Спеціаліст	Виконує певні функції управління, аналізує зібрану інформацію і готує варіанти рішень для керівників відповідного рівня (економісти, бухгалтера, юристи і т.ін.).
Технічні виконавці (службовці)	Обслуговують діяльність спеціалістів і керівників, виконують інформаційно-технічні операції, звільнюють керівників і спеціалістів від цієї працемісткої роботи (секретарі, машиністки та інші)

Приблизні витрати часу на виконання різних видів управлінської праці представлені в таблиці 6.

Таблиця 6. Приблизні витрати робочого часу на виконання різних видів управлінської праці

Види операцій, процедур	Витрати робочого часу до загальних витрат, %
	Керівники (К)	Спеціалісти (С)	Технічні виконавці (Т)
Інформаційні	30	60	80
Підготовка і прийняття управлінських рішень	30	25	20
Організаційна робота	40	15	-

Система спільної праці управлінських працівників представлена на мал.7.

У сучасних умовах все частіше, як синонім поняття “керівник”, вживають поняття “менеджер”(управлінець). На думку вітчизняних і закордонних спеціалістів, принципових відмінностей в діяльності керівника, менеджера, адміністратора і начальника немає.

Менеджер – це керівник або управляючий, що займає постійну посаду і має повноваження в галузі прийняття рішень по конкретних видах діяльності підприємства, що функціонує в ринкових умовах. Термін “менеджер” застосовується до: організатора конкретних видів робіт в межах окремих підрозділів і програмно-цільових груп; керівника підприємства в цілому або його підрозділу; керівника по відношенню до підлеглих; адміністратора будь-якого рівня.