Мал.55. Розподіл в організації прав і відповідальності по системах “ялинка” і “матрьошка”

2.6.Централізація і децентралізація

У невеликих організаціях всі рішення можуть прийматись її керівником. При збільшенні розмірів організації, масштабів і складності робіт створюється ситуація, коли керівник буде перевантажений прийняттям рішень. Ця проблема може бути вирішена за допомогою централізації і децентралізації.

Централізація – це концентрація прав прийняття рішень і зосередження владних повноважень на верхньому рівні керівництва організацією.

Децентралізація – передача або делегування відповідальності за ключові рішення, а відповідно, і передача прав на нижні рівні управління організацією.

Ці поняття не виключають одне одного. Ступінь централізації або децентралізації залежить від таких змінних як: кількість рішень, що приймаються на кожному рівні управління, важливість рішення для організації в цілому, ступінь контролю за виконанням прийнятого рішення.

2.7.Диференціація та інтеграція

Важливе місце при проектуванні організації займає проблема встановлення необхідних взаємостосунків між частинами і підрозділами організації.

Диференціація – розподіл в організації робіт між її частинами або підрозділами таким чином, щоб кожна з робіт отримала певну ступінь завершеності в межах даного підрозділу.

Інтеграція – означає рівень співробітництва, який існує між частинами організації і забезпечує досягнення їх цілей в межах вимог, які висуваються зовнішнім середовищем.

3.Неформальна організаційна структура

У будь-якій організації існує система взаємостосунків, яку не відображає офіційна структура. Це неформальна організаційна структура, тобто мережа взаємозв’язків, які виникають серед працівників на міжособовому рівні.

Позитивне: дає можливість працівникам знайти своє місце в соціальному середовищі; сприяє розрядці в стресових, напружених і тривожних ситуаціях; полегшує спілкування всередині організації; забезпечує розповсюдження інформації в організації. Негативне: може породжувати конфлікти і суперечки в ситуаціях; є підставою для пліток і розповсюдження невірної інформації; може вступати в протидію з формальною структурою; може бути перепоною на шляху виконання планів керівництва і створювати сприятливу атмосферу для незадоволених, поганих працівників, прогульників і порушників дисципліни.

Характерні ознаки неформальної структури представлені в таблиці 25.

Таблиця 25. Характерні ознаки неформальної структури

Ознаки	Характеристика
Розповсюдження чуток	Система передачі інформації в неформальній організаційній структурі (чутки)
Система внутріфірмових взаємостосунків	Боротьба за владу, яка включає в себе: розширення особистих зв’язків (мистецтво встановлення і підтримки контактів за рахунок вміння “себе показати”, вміння зближуватись, вміння створити імідж); “наставництво” (один з способів зробити кар’єру за рахунок знаходження “наставника” досвідченого працівника, який би міг стати провідником)
Корпоративна культура	Психологічний клімат організації, її дух, система цінностей і філософія підприємства, яка прийнята і зрозуміла для всіх працівників