Мал. 15. Моделі поведінки успішних і ефективних менеджерів

Саме тому, кожному керівнику необхідно навчитись розділяти для себе успішних і ефективних менеджерів і віддавати превагу останнім.

Для того, щоб зрозуміти цей закон, треба поділити аркуш паперу на чотири частини (Мал.16) і скласти відповідну матрицю.

По горизонталі умовно відкладається предмет роботи (Що?); по вертикалі – метод роботи (Як?), тобто, як ми це робимо.

Квадрант 1 – помилкові речі (ідеї, угоди), які до того ж невірно виконувались. Це ділянка неграмотних, неосвічених авантюристів.

Квадрант 2 - невірні речі робляться вірним методом. Це математики – неважливо, що робити аби тільки вірно. Таким людям можна доручити тільки корисну роботу і не дозволяти вибирати роботу самим.

Квадрант 3 - вірні речі робляться помилково. Це комерсанти – в них прекрасний нюх на вигідні справи, але нерідко є непрофесіоналізм реалізації. Їм на допомогу треба дати математиків.

Мал.16. Матриця закону менеджменту

Квадрант 4 - вірні речі робляться вірно. Це менеджери – яким завжди сприяє успіх.

А тепер спробуємо це перекласти на організацію (Мал.17).

Кожна фірма займається будь-якою діяльністю. На вході в неї – сировина або товар, на виході - продукція або гроші. Це операційна або продукуюча система (операційний менеджмент). За рахунок продукції або послуг живе вся інша надбудова:

• щоб співробітники операційної системи не шукали постачальників і споживачів, існує квадрат маркетингу. Маркетологи шукають і отримують інформацію з ринку і операційна система працює за планом маркетингу;

• щоб реалізувати відповідний проект, необхідно мати певний персонал. Цим повинні займатись спеціалісти – служба управління персоналом. Вони ж відповідають і за якість;

• питаннями удосконалення продукції повинен займатись спеціальний підрозділ – дослідження і розробки – інноваційний менеджмент;

• спеціалісти по фінансовому менеджменту враховують доходи і складають бюджети кожного підрозділу;

• верхівкою цієї системи є стратегічний менеджмент, який дає місію, стратегію і політику.

Мал.17. Принципова схема структури організації

Таким чином, кожен відповідає за свою ділянку і, якщо виникають питання, то завжди відомо, до кого можна звернутись.

Щоб блоки працювали нормально, їх необхідно поєднати за допомогою генерального менеджменту.

Ці шість блоків і створюють фірму. Можна прикласти цю схему до своєї організації і побачити, чи є такі блоки взагалі і, ким вони представлені.

Будь-якому керівнику буде цікаво розподілити своїх підлеглих на категорії продуктивних і успішних:

Продуктивні менеджери: досягають встановлених цілей грамотно, працюючи з персоналом; використовують комунікації і примушують кадри працювати з інтересом.

Успішні менеджери: кадри використовують, вижимають і потім викидають; головне – “напружитись і виконати”; відсутня глибина.

РОЗДІЛ 2. ЕВОЛЮЦІЯ НАУКИ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА ЇЇ СУЧАСНИЙ СТАН

Тема. Еволюція управління як наукової дисципліни

ЛЕКЦІЯ. СУЧАСНИЙ СТАН НАУКИ УПРАВЛІННЯ І ДОСВІД ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ

1. Еволюційні етапи розвитку науки управління.

2. Основні напрями розвитку науки управління на сучасному етапі.

3. Класичні і сучасні підходи до науки менеджменту.

1. Еволюційні етапи розвитку науки управління

Історія виникнення і розвитку менеджменту нараховує близько семи тисячоліть і п’ять управлінських революцій. За початок відліку в літературі приймають зародження писемності в древньому Шумері в п’ятому тисячолітті до нашої ери. Вважають, що це революційне досягнення в житті людства призвело до утворення особливої групи “жреців-бізнесменів”. Тому, в літературі по менеджменту це перша управлінська революція, яка характеризується, як “релігійно-комерційна”.

Друга управлінська революція пов’язана з діяльністю вавилонського царя Хаммураппі (1792-1750 р.р. до н.е.), який видав збірник законів управління державою для регулювання всіх взаємостосунків між різними соціальними групами населення. Через закони вводився світський стиль, а революція отримала назву “світсько-адміністративної”.

Третя управлінська революція відома, як “виробничо-будівельна”, і вона була спрямована на поєднання державних методів управління з контролем за діяльністю в сфері виробництва і будівництва. Сталась вона під час правління Новохудоносора ІІ (605-562 р.р. до н.е.).

Зародження капіталізму і початок індустріального прогресу європейської цивілізації – головні фактори четвертої управлінської революції ХУІІ-ХУІІІ ст. ЇЇ результатом стало відділення менеджменту від власності (капіталу) і зародження професійного управління.

П’ята управлінська революція (кінець ХІХ початок ХХ ст.) відома під назвою “бюрократична”. У ХХ ст. наукові розробки в галузі управління розвивались по напрямах, що вказані в таблиці 10.

Таблиця 10. Еволюція управлінської думки

Основні напрями наукової думки	1885 рік	Роки ХХ сторіччя
		20	30	40	50	60	70	80	90
Нау-ковий менедж-мент
Класична школа
Школа людських стосунків
Школа поведін-ських наук
Кіль-кісний підхід
Систем-ний підхід
Ситу-аційний підхід і нові підходи

Науковий фундамент менеджменту продовжує поповнюватись новими знаннями. Приблизно з середини 80-х років в центрі уваги опинились проблеми культури організації та інноваційного менеджменту, а в 90-і роки на перше місце вийшли розробки в галузі лідерства. Особлива увага приділяється дослідженням в галузі поведінських наук, вивчаються шляхи активізації поведінки людей в організації.