Мал.31. Матриця Томпсона і Стрікланда
Мал.32. Матриця «Бостонської консалтингової группи»
6.Організація реалізації стратегічного плану
Технологія розробки стратегічного плану і вибір стратегії включає відповіді на такі запитання: Що робити (кількість і якість об’єктів)? Як робити (по якій технології)? Для кого робити (споживачі)? Де робити (місце)? Кому робити (виконавці)? Що це дає (економічний, соціальний та інші види ефекту)?
Реалізація стратегічного плану здійснюється через розробку, так званих, тактичних планів, характеристика яких була наведена вище, а процес реалізації стратегічного плану можна розглянути на мал.33.
Мал.33. Процес реалізації стратегічного плану
Тема. Організація
ЛЕКЦІЯ. ФУНКЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ – ОРГАНІЗАЦІЯ
Поняття “організації” як функції менеджменту і як соціального інституту.
Внутрішнє середовище організації.
Зовнішнє середовище організації.
Організаційна структура управління: типи і характерні особливості.
Поняття організації як соціального інституту і як функції менеджменту
Наше суспільство складається з великої кількості різних організацій, і більшість людей майже все своє свідоме життя пов’язують з організаціями або як її члени, або як партнери.
Що ж таке організація? Цей термін застосовується досить широко. У менеджменті він використовується в двох значеннях.
У широкому розумінні – це функціонально-цільова спільнота людей з притаманною їй соціальною структурою, каналами комунікації, орієнтацією, координацією, управлінням і контролем, яка формується на основі розподілу праці, спеціалізації функцій та ієрархізованої системи взаємодії між індивідами, групами і структурними підрозділами для задоволення соціальних потреб індивідів і суспільства.
У вузькому розумінні – це процес визначення найбільш суттєвих зв’язків серед людей, завдань і видів діяльності з метою інтеграції і координації організаційних ресурсів для ефективного виконання поставлених цілей. У менеджменті до цього слова додається слово “функція” і тоді організація розглядається, як одна з функцій управління підприємством.
Для чого менеджерам необхідна функція організації і сама організація?
1. Процес організації підвищує ефективність і якість роботи. Група людей може зробити набагато більше ніж одна людина.
2. Взаємостосунки людей будуть ефективними, коли вони розуміють свої специфічні обов’язки, коли вони знають, перед ким і за що необхідно звітувати.
3. Полегшення комунікацій. З’являється можливість спілкуватись і передавати інформацію.
Будь-яка організація як відкрита система, незалежно від виду діяльності, має певні загальні характеристики, які притаманні всім видам організації, а саме:
наявність внутрішнього середовища і залежність від зовнішнього середовища;
всередині організації існує горизонтальний (по ділянках) і вертикальний ( по рівнях влади і відповідальності) розподіл праці;
департаментизація, тобто можливість об’єднання різних видів діяльності в логічні робочі одиниці, створення відділів, груп і поєднання їх в організаційну структуру;
координація і необхідність управління організацією, тобто розподіл влади, створення ланцюга команд, делегування повноважень і відповідальності.
Таким чином, більш повним визначенням поняття організації одночасно як функції менеджменту і як соціального інституту є визначення її як логічного процесу, що допомагає перетворити ідею, або деякий план в реальність, тобто, організація – це процес створення структури підприємства шляхом визначення видів діяльності, необхідних для досягнення цілей підприємства і кожного його підрозділу, групування цих видів діяльності, закріплення сформованих груп за певними управляючими, делегування повноважень і інформаційних зв’язків по горизонталях і вертикалях організаційної структури.
Таким чином, існує два аспекти організаційного процесу: розподіл організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегій і встановлення взаємостосунків повноважень, які пов’язують рівні управління між собою і забезпечують можливість розподілу і координації завдань.
Засобом, за допомогою якого керівництво встановлює взаємостосунки між рівнями повноважень, є делегування.
Делегування – це процес передачі завдань і повноважень особі, яка приймає на себе відповідальність за їх виконання.
Повноваження – право використовувати ресурси організації і спрямовувати зусилля деяких її співробітників на виконання певних завдань. Повноваження делегуються посаді, а не індивіду. Межи повноважень визначаються правилами, процедурами, посадовими обов’язками як в письмовому, так і в усному вигляді.
Відповідальність – зобов’язання виконувати поставлені завдання і звітувати за їх результати. Відповідальність делегується тільки разом з повноваженнями і її обсяг залежить від обсягу повноважень.
Повноваження завжди обмежені і проявляються в двох типах: лінійні і апаратні (штабні). Лінійні повноваження – це повноваження, які передаються безпосередньо від керівника до підлеглого і далі до інших підлеглих. Апаратні (штабні) повноваження – це повноваження, які передаються підлеглим через спеціальний адміністративний апарат.
Існує консультативний, обслуговуючий і особистий апарат. Консультативний апарат складається з спеціалістів відповідної кваліфікації, які надають консультації керівництву в конкретних галузях (маркетинг, кадри, право і т.ін.); обслуговуючий апарат – розширення функцій консультативного апарату на виконання окремих послуг (відділ кадрів, відділ маркетингових досліджень і т.ін.); особистий апарат – різновид обслуговуючого апарату, який формується в тому випадку, коли керівник має секретаря або помічника. Взаємостосунки між лінійними і штабними повноваженнями визначаються лінійним або апаратним характером діяльності.