2.2. Департаментизація і кооперація
Зростання спеціалізації окремих робіт обмежується можливостями по їх координації. Вирішити цю проблему можливо, якщо згрупувати подібні роботи по їх виконавцям.
Цей процес має назву – департаментизація. Завдяки департаментизації, організація може розширятися безмежно (корпорації гіганти “Дженерал моторс”, “ІВМ” і інші).
Є різні підходи до групування. Два основних напрями – групування робіт навколо ресурсів і навколо результатів.
Залежно від орієнтації на той чи інший напрям, здійснюється відповідний тип департементизації (Мал.52).
Квадрант 1 – лінійна департаментизація – передбачає відносну автономність в роботі (солдат, учень і т.ін.). Простий тип департаментизації, одномірні зв’язки, широко використовується при організації робіт у низових ланках. Це - лінійний тип організаційної структури.
Квадрант 2 – функціональна департаментизація. Роботи групуються навколо ресурсів (відділ планування, відділ кадрів, відділ фінансів і т.ін.).
Різновиди цієї департаментизації групування робіт по процесу (штучне, масове, дослідне); по технології (механізація, автоматизація, роботизація). Перше – по типу виробництва, друге - по типу обладнання.
Квадрант 3 – дивізіональна департаментизація. Роботи групуються навколо результатів. Різновиди: по продукту; по споживачу; по ринку.
Мал.52. Типи департаментизації
Продуктова департаментизація – в багатопродуктових диверсифікованих компаніях або багатонаціональних; споживча департаментизація – навколо кінцевого споживача продукції (товари для дому, для промисловості і т.ін); ринкова департаментизація – по відношенню до географічних і галузевих ринків. У науковій і державній галузі управління цей тип департаментизації має назву проектного або програмного управління.
Особливості цього підходу – створення відносно автономних частин в організації, орієнтованих на продукт, програму, споживача або ринок – дивізіональна структура.
Квадрант 4 – матрична департаментизація. Це - збалансований компроміс між розподілом і групування робіт навколо ресурсів і навколо результатів. Це найбільш складний тип департаментизації, але й найбільш ефективний. До матричної структури звертаються тоді, коли потрібна складна система реакцій на вплив факторів зовнішнього середовища.
При матричній структурі у працівника є одночасно два керівника, що мають рівні права: функціональний і продуктовий. Створюється і функціонує одночасно декілька цільових груп, представники яких залишаються в підрозділах, які їх делегували і одночасно підпорядковуються новому керівнику – матрична структура.
2.3. Зв’язки в організації і координація
В організації, яка складається з багатьох частин, повинна здійснюватись координація їх діяльності. Ця координація є основою структури організації.
У кожній організації є вертикальні зв’язки і горизонтальні; лінійні і функціональні; формальні і неформальні.
Вертикальні зв’язки поєднують ієрархічні рівні в організації та її частинах. Ці зв’язки є каналами передачі розпорядчої і звітної інформації, створюючи тим самим стабільність в організації. У межах вертикальних зв’язків вирішуються проблеми влади і впливу. Як правило, ріст організації супроводжується ростом вертикальних зв’язків, і по їх кількості можна робити висновки щодо розміру організації. Сучасна організація, на якій працює декілька тисяч чоловік, може мати від 7 до 12 рівнів по вертикалі.
Горизонтальні зв’язки – це зв’язки між двома і більше рівними за статусом частинами або членами організації. Їх головне призначення – сприяти найбільш ефективній взаємодії частин організації.
Лінійні взаємозв’язки – це взаємостосунки, при яких керівник реалізує свої владні права і здійснює пряме керівництво підлеглими, т.т. ці зв’язки йдуть в організаційній ієрархії зверху до низу і мають вигляд наказу, розпорядження, команди і т.ін.
Функціональні зв’язки мають в організаційній ієрархії спрямованість знизу на верх і мають форму поради, рекомендації, альтернативного рішення і т.ін.(Мал.53)
Формальні зв’язки – це зв’язки координації, які регулюються встановленими і прийнятими в організації цілями, політикою і процедурами. Ці зв’язки є основою для затверджених в організації посадових інструкцій.
