- •Методи прийняття рішень
- •Розділ 1. Задачі прийняття рішень. Класифікація задач прийняття рішень.
- •1.1. Приклади задач прийняття рішень та їх класифікація.
- •1.2. Невизначеність в задачах прийняття рішень
- •1.3. Теоретико-ігровий підхід до прийняття рішень
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 1
- •Розділ 2. Задачі вибору
- •2.1. Поняття бінарного відношення
- •2.2. Способи задавання відношень
- •2.3. Операції над відношеннями
- •2.4. Властивості відношень
- •2.5. Відношення еквівалентності, порядку, домінування та переваги
- •2.6. Поняття r-оптимальності, найкращого, найгіршого, максимального та мінімального елементів
- •2.7. Поняття функції вибору. Класи функцій вибору
- •2.8. Функції корисності
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 2
- •Розділ 3 багатокритеріальні задачі оптимізації
- •3.1. Загальна постановка багатокритеріальної задачі оптимізації
- •3.2. Поняття ефективної альтернативи
- •3.3. Теоретичне і практичне значення ефективного рішення.
- •3.4. Властивості ефективних альтернатив і способи їх знаходження.
- •3.5. Загальна проблема пошуку компромісних рішень
- •3.5.1. Принципи рівномірності
- •3.5.2. Принципи справедливої поступки
- •3.5.3. Інші принципи оптимальності
- •3.6. Методи нормалізації критеріїв
- •3.7. Способи урахування пріоритету критеріїв
- •3.7.1. Методи урахування жорсткого пріоритету
- •3.7.2. Методи урахування гнучкого пріоритету
- •3.8. Методи розв’язання багатокритеріальних задач оптимізації
- •3.8.1. Методи зведення до узагальненого критерію (методи згортки)
- •3.8.2. Метод головного критерію
- •3.8.3. Метод послідовних поступок
- •3.9. Поняття рішення задачі багатокритеріальної оптимізації при заданій перевазі
- •3.10. Метод обмежень при пошуку компромісних рішень в задачах векторної оптимізації.
- •3.11. Метод обмежень в багатокритеріальній задачі лінійного програмування
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Завдання до розділу 3
- •Розділ 4 нечіткі множини та нечіткі відношення
- •4.1. Поняття належності
- •4.2. Визначення нечіткої множини та термінологія
- •4.3. Операції над нечіткими множинами
- •4.4. Відстань між нечіткими підмножинами
- •4.5. Звичайна підмножина, найближча до нечіткої. Індекс нечіткості
- •4.6. Звичайна підмножина - рівня нечіткої множини
- •4.7. Спеціальні операції над нечіткими множинами
- •4.8. Нечіткі відношення
- •4.9. Операції над нечіткими відношеннями
- •4.10. Властивості нечітких відношень
- •4.11. Класифікація нечітких відношень
- •4.12. Відображення нечітких множин. Принцип узагальнення
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 4
- •5.2. Задачі нечіткого математичного програмування та їх класифікація
- •5.3. Задачі математичного програмування при нечітких обмеженнях
- •5.3.1. Розв’язок 1, який базується на множинах рівня нечіткої множини обмежень
- •5.3.2. Розв’язок 2 і еквівалентність розв’язків обох типів.
- •5.4. Прийняття рішень при нечіткому відношенні переваги на множині альтернатив
- •5.4.1.Нечіткі відношення переваги. Їх властивості.
- •5.4.2. Нечітка підмножина недомінуємих альтернатив
- •5.4.3. Альтернативи, що чітко не домінуються, та їх властивості
- •5.5. Декілька відношень переваги на множині альтернатив
- •5.6. Відношення переваги на нечіткій множині альтернатив
- •5.7. Прийняття рішень при заданій перевазі на множині ознак
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 5
- •Предметний покажчик
- •Список літератури
4.11. Класифікація нечітких відношень
Усі типи нечітких відношень, залежно від властивостей, які вони мають можна поділити на три класи.
До першого класу включені симетричні відношення, які у більшості характеризують схожість або відмінність між об’єктами множини Х. Такі відношення можна задавати за допомогою зваженого графу з неорієнтованими дугами.
Другий клас утворюють антисиметричні відношення. Ці відношення задають на множині відношення впорядкованості, домінування. Їм відповідають орієнтовні зважені графи з однобічною орієнтацією дуг.
Третій клас містить усі інші відношення.
Відношення кожного класу можуть бути, в свою чергу, поділені на підкласи, залежно від виконання умов рефлексивності або антирефлексивності. Схематично класифікацію нечітких відношень приведено в таблиці 4.1, більш детальну класифікацію можна знайти в [5]. Розглянемо деякі з нечітких відношень.
Нечітким відношенням передпорядку називається бінарне нечітке відношення, що має властивості транзитивності та рефлексивності.
Якщо R – передпорядок, то має місце
Таблиця 4.1
Класифікація нечітких відношень
Передпорядком на множині буде, наприклад відношення виду:
.
Нечіткий напівпорядок – це транзитивне відношення, що не має властивості рефлексивності.
Симетричні, рефлексивні відношення називаються відношеннями схожості. Вони показують міру подібності (“близькості”) двох елементів.
Симетричні, антирефлексивні відношення називають відношеннями відмінності.
Для відношень схожості та відмінності має місце твердження: якщо R – нечітке відношення схожості, то – відношення відмінності.
Серед відношень схожості особливо виділяють відношення подібності.
О з н а ч е н н я 4.32. Відношенням подібності або еквівалентності називається нечітке бінарне відношення, яке є транзитивним, рефлексивним та симетричним.
Очевидно, що це відношення є передпорядком. Наведемо приклади. нечітких відношень подібності:
.
Відношення виду:
також є відношенням подібності для
З а в д а н н я: перевірити транзитивність нечіткого відношення .
П р и к л а д 4.40. Нечітке відношення x R y, де визначено функцією належності
З а в д а н н я. Перевірити, що це відношення є відношенням подібності.
Кожен -рівень нечіткого відношення подібності є звичайним відношенням еквівалентності. Нагадаємо, що кожне відношення еквівалентності задає на множині деяке розбиття. Отже кожний -рівень нечіткого відношення подібності також задає на множині розбиття. Із властивості-рівней нечіткого відношення випливає і вкладеність відповідних розбиттів множини Х. Причому із зменшенням відбувається укрупнення класів еквівалентності. Таким чином, нечітке відношення еквівалентності подає ієрархічну сукупність розбиттів множини на неперетинні класи еквівалентності.
Нечітке відношення еквівалентності на відміну від звичайного відношення схожості, подає сукупність розбиттів множини Х на класи еквівалентності завдяки тому, що умова транзитивності накладає досить сильні обмеження на значення ступенів належності .
Для нечіткого відношення подібності має місце така теорема.
Т е о р е м а 4.5. Нехай – відношення подібності. Нехай також x, y, z – три елементи множини Е. Покладемо
,
,
.
Тоді або , або , тобто з цих величин а, b, с, у крайньому разі дві рівні між собою, а третя не менша за них.
О з н а ч е н н я 4.33. Нечітке бінарне відношення, що має властивості антирефлексивності та симетричності називається відношенням відмінності.
Приклади відношень відмінності:
-
Відношення на множині задане матрицею:
буде відношенням відмінності.
-
Нечітке відношення задане функцією належності
є відношенням відмінності, воно утворюється з приклада 4.40. заміною .
Відмінність можна вважати відстанню між елементами (якщо додати транзитивність). Різні види транзитивності подають відповідно різні види відстаней.
О з н а ч е н н я 4.34. Нечітким відношенням порядку називається бінарне відношення яке є рефлексивним, транзитивним та антисиметричним.
Відрізняють відношення строгого та нестрогого порядку.
Строгий порядок – це антирефлексивне, антисиметричне, транзитивне відношення.
Нестрогий порядок – рефлексивне, антисиметричне, транзитивне відношення.