- •Методи прийняття рішень
- •Розділ 1. Задачі прийняття рішень. Класифікація задач прийняття рішень.
- •1.1. Приклади задач прийняття рішень та їх класифікація.
- •1.2. Невизначеність в задачах прийняття рішень
- •1.3. Теоретико-ігровий підхід до прийняття рішень
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 1
- •Розділ 2. Задачі вибору
- •2.1. Поняття бінарного відношення
- •2.2. Способи задавання відношень
- •2.3. Операції над відношеннями
- •2.4. Властивості відношень
- •2.5. Відношення еквівалентності, порядку, домінування та переваги
- •2.6. Поняття r-оптимальності, найкращого, найгіршого, максимального та мінімального елементів
- •2.7. Поняття функції вибору. Класи функцій вибору
- •2.8. Функції корисності
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 2
- •Розділ 3 багатокритеріальні задачі оптимізації
- •3.1. Загальна постановка багатокритеріальної задачі оптимізації
- •3.2. Поняття ефективної альтернативи
- •3.3. Теоретичне і практичне значення ефективного рішення.
- •3.4. Властивості ефективних альтернатив і способи їх знаходження.
- •3.5. Загальна проблема пошуку компромісних рішень
- •3.5.1. Принципи рівномірності
- •3.5.2. Принципи справедливої поступки
- •3.5.3. Інші принципи оптимальності
- •3.6. Методи нормалізації критеріїв
- •3.7. Способи урахування пріоритету критеріїв
- •3.7.1. Методи урахування жорсткого пріоритету
- •3.7.2. Методи урахування гнучкого пріоритету
- •3.8. Методи розв’язання багатокритеріальних задач оптимізації
- •3.8.1. Методи зведення до узагальненого критерію (методи згортки)
- •3.8.2. Метод головного критерію
- •3.8.3. Метод послідовних поступок
- •3.9. Поняття рішення задачі багатокритеріальної оптимізації при заданій перевазі
- •3.10. Метод обмежень при пошуку компромісних рішень в задачах векторної оптимізації.
- •3.11. Метод обмежень в багатокритеріальній задачі лінійного програмування
- •Висновки
- •Контрольні запитання
- •Завдання до розділу 3
- •Розділ 4 нечіткі множини та нечіткі відношення
- •4.1. Поняття належності
- •4.2. Визначення нечіткої множини та термінологія
- •4.3. Операції над нечіткими множинами
- •4.4. Відстань між нечіткими підмножинами
- •4.5. Звичайна підмножина, найближча до нечіткої. Індекс нечіткості
- •4.6. Звичайна підмножина - рівня нечіткої множини
- •4.7. Спеціальні операції над нечіткими множинами
- •4.8. Нечіткі відношення
- •4.9. Операції над нечіткими відношеннями
- •4.10. Властивості нечітких відношень
- •4.11. Класифікація нечітких відношень
- •4.12. Відображення нечітких множин. Принцип узагальнення
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 4
- •5.2. Задачі нечіткого математичного програмування та їх класифікація
- •5.3. Задачі математичного програмування при нечітких обмеженнях
- •5.3.1. Розв’язок 1, який базується на множинах рівня нечіткої множини обмежень
- •5.3.2. Розв’язок 2 і еквівалентність розв’язків обох типів.
- •5.4. Прийняття рішень при нечіткому відношенні переваги на множині альтернатив
- •5.4.1.Нечіткі відношення переваги. Їх властивості.
- •5.4.2. Нечітка підмножина недомінуємих альтернатив
- •5.4.3. Альтернативи, що чітко не домінуються, та їх властивості
- •5.5. Декілька відношень переваги на множині альтернатив
- •5.6. Відношення переваги на нечіткій множині альтернатив
- •5.7. Прийняття рішень при заданій перевазі на множині ознак
- •Висновки
- •Контрольні питання
- •Завдання до розділу 5
- •Предметний покажчик
- •Список літератури
4.6. Звичайна підмножина - рівня нечіткої множини
О з н а ч е н н я 4.13. Нехай . Підмножиною - рівня нечіткої підмножини A будемо називати звичайну множину
. (4.50)
П р и к л а д 4.24. Нехай нечітка множина А задана у вигляді: . Визначимо множини рівня 0,3 та 0,5 цієї
нечіткої підмножини:
, А0,3 = {x1, x3, x4, x5, x7},
А0,5 = {x1, x3, x5, x7}.
П р и к л а д 4.25. Нехай універсальна множина X = {1, 2, ... , 6}, а функцію належності нечіткої множини A в X подано таблицею
.
Тоді для множини A можна виписати такі множини рівня:
A0,1 = {1, 2, 3, 4, 5, 6}, A0,3 = { 2, 3, 4, 5, 6},
A0,5 = { 3, 4, 5, 6}, A0,7 = { 4, 5, 6},
A0,9 = { 5, 6}, A1 = { 6}.
П р и к л а д 4.26. Нехай , функцію належності нечіткої множини A зображено на рис. 4.12, а. Множини рівня 1 та 2 та їх функції належності зображено на рис. 4.12, б та 4.12, в.
Рис. 4.12. Множини рівня
Як видно з цих прикладів, для будь-яких α1 та 2, таких що 0 < 1 1, 0 < 2 1, і 2 < 1 для відповідних множин рівня та буде виконано
.
Множинами рівня зручно користуватися при формулюванні та аналізі деяких задач прийняття рішень, і це ми будемо використовувати далі.
Нехай та множини рівня обєднання та перерізу нечітких множин A та B відповідно. Розглянемо зв’язок цих множин з множинами рівня та . Якщо для операцій перерізу та обєднання прийняти означення 4.7 та 4.6. відповідно, то цей зв’язок такий:
У випадку означень 4.6, б. та 4.7 а. ми маємо лише включення
.
Для нечітких підмножин вірна теорема про декомпозицію.
Т е о р е м а 4.1. Будь-яку нечітку підмножину A можна розкласти на її множини рівня, тобто подати її у вигляді
, (4.51)
де , обєднання нечітких множин береться по всіх з [0,1],
П р и к л а д 4.27. Для множини A та її множин рівня з приклада 4.25 ми можемо записати так:
А = 0,1{1, 2, 3, 4, 5, 6}0,3{2, 3, 4, 5, 6}0,5{3, 4, 5, 6}0,7{4, 5, 6}
0,8{5, 6}1{6}.
Формула розкладання буде вірною і у випадку, коли універсальна множина має потужність континуума.
П р и к л а д 4.28. Нехай нечітка множина подана своєю функцією належностіi . Розглянувши відрізок [,1], де 0 < 1, можемо записати
таким чином в цьому прикладі
Теорему про декомпозицію можна застосувати не тільки для аналізу, але і для синтезу.
Розглянемо послідовність звичайних підмножин A1 A2 A3 ... An, та надамо значення 1 для A1, 2 для A2 і так далі n для An, причому 1 > 2 > ... > n, тоді, використовуючи формулу (4.51) одержимо нечітку підмножину A.
П р и к л а д 4.29. Нехай подана звичайна множина X = {x1, x2, x3, … , x10}, її підмножини:
А1 = {x1, x4, x5, x7, x9},
A2 = {x1, x4, x5, x6, x7, x9},
A3 = {x1, x2, x4, x5, x6, x7, x9},
A4 = {x1, x2, x4, x5, x6, x7, x9, x10},
і числа 1 = 0,9, 2 = 0,5, 3 = 0,4, 4 = 0,1.
Використаємо формулу (4.51) і отримаємо нечітку множину A.
Побудуємо спочатку множини , за формулою:
Тоді маємо:
,
,
,
,
Об’єднуючи ці нечіткі множини отримаємо нечітку множину А:
.