2.Проаналізуйте психологічні особливості різних форм влади та їх реалізації в управлінській діяльності.

Влада- це можливість впливати на поведінку інших людей.

Влада - це можливість наказувати в умовах, коли той, кому наказують (об'єкт влади), зобов'язаний коритися тому, хто наказує (суб'єкт влади). Для влади обов'язково: 1) наявність не менше двох партнерів; 2) підпорядкування об'єкта наказом суб'єкта влади; 3) наявність суспільних норм, що встановлюють, право суб'єкта влади віддавати накази і обов'язок об'єкта влади їм підкорятися.

Влада як психологічне явище відображає здатність і можливість особи (групи, партії і т.д.) впливати на поведінку (думки, діяльність, життя) інших людей, змінювати хід подій, долати опір і змушувати людей робити те, що вони самі інакше не зроблять .

Влада буває формальною і реальною. Формальна влада - це влада посади, обумовлена ​​офіційним місцем особи в структурі управління. Вона вимірюється числом підлеглих або об'ємом підконтрольних ресурсів, або тим і іншим.

Реальна влада - це влада як посади, так і авторитету. Вона обумовлена ​​або місцем особи в офіційній і неофіційній системах відносин та вимірюється числом людей, які неформально готові підкоритися цій особі, або ступенем залежності його від оточуючих. Отже, кордони формальної і неформальної влади можуть не збігатися.

розрізняють п'ять основних форм влади: що базується на примусі, на винагороді, експертна, еталонна та законна (традиційна).Пізніше була виділена шоста – інформаційна влада.

влада, заснована на примушенні, передбачає здатність карати співробітників за непокору, при цьому виконавець вірить, що управлінець має можливість карати таким чином, щоб перешкодити задоволенню його насущної потреби: наприклад, може заблокувати просування по службі;

Влада, заснована на примусі. Виконавець вірить, що той, хто впливає має можливість карати таким чином, який перешкодить задоволенню якоїсь насущної потреби, або взагалі може зробити якісь інші неприємності.

влада примусу будуватися на страху покарання суб'єктом об'єкта впливу, позбавленням його якихось благ, що нерідко виступає для людини в якості мотиваційної сили, спонукаючи його діяти відповідним чином. Однак, зловживання покараннями негативно впливає на соціально-психологічний клімат колективу, веде до виникнення у підлеглої особи негативного ставлення до керівника, до приховування свого непокори і невдач, взаємну недовіру керівника і підлеглого;

влада, заснована на винагороді. В даному випадку особистість одержує владу за рахунок своєї можливості призначати винагороду, а виконавець вірить, що управлінець має можливість винагородити співробітника; Влада, заснована на винагороді. Виконавець вірить, що той, хто впливає має можливість задовольнити насущну потребу або принести задоволення.

2) влада винагороди базується на здатності суб'єкта влади будь-яким чином нагородити об'єкт влади у разі досягнення ним позитивних підсумків діяльності останнього. Причому, це може бути як матеріальна винагорода (премія, подарунок), так і визнання, похвала, просування по службових сходах, більш високий розряд, отримання нового робочого інструменту, цікаве важке завдання, закордонне відрядження і т. д. Однак, і в цьому випадку присутній елемент страху покарання в разі невиконання роботи в строк;

експертна влада (вплив за допомогою високого професіоналізму). Як правило керівники добиваються цього типу влади, завдяки своїм очевидним досягненням: виконавець представ- ляє, що управлінець володіє особливим експертним знанням відносно даного проекту або проблеми, і приймає на віру цінність цих знань; Експертна влада. Виконавець вірить, що той, хто впливає має спеціальні знання, які дозволять задовольнити потребу.

експертна влада виникає в результаті приписування суб'єкту впливу значної переваги у знаннях або досвіді. Так, ми зазвичай довіряємо лікарю або юристу, оскільки за цими радами стоять роки професійного навчання та відповідної практики, хоча можемо не розуміти всіх їх пояснень. Для даного типу влади характерно поширення сили влади за межі даної специфічної сфери: визнаючи високу компетентність якого фахівця в якійсь конкретній області, ми часом вважаємо, що він є настільки ж компетентним і в інших областях. У разі виникнення недовіри до джерела такої влади виникає «ефект бумеранга» - людина прагне чинити протилежним чином у відповідь на вплив такої особи;

еталонна влада (влада прикладу,референтна влада) — вплив, заснований на царизмі — влади не логіки або давньої традиції, а сили особистих якостей або здібностей лідера. Влада прикладу, або харизматичний вплив, визначається ототожненням виконавця з лідером або потягом до нього; Еталонна влада (влада прикладу). Характеристики або властивості того, хто впливає настільки привабливі для виконавця, що він хоче бути таким же, як він.

базується на ідентифікації об'єкта з суб'єктом впливу, на почутті спільності з ним. При цьому суб'єкт впливу сприймається як зразок для наслідування, яким об'єкт уваги прагне наслідувати. в негативних формах. Референтний вплив може виявлятися в разі, коли суб'єкт впливу нам несимпатичний («ефект бумеранга»); законна (легітимна) влада. В даному випадку виконавець вірить, що управлінець має право віддавати накази. Під цією владою мають на увазі здатність особистості чинити вплив на діяльність інших людей завдяки своєму службовому положенню. легітимна влада заснована на переконанні об'єкта в законності влади суб'єкта та свого обов'язку підкорятися йому.

) інформаційна влада виникає з переконливого змісту якого-небудь повідомлення самого по собі і не залежить ні від особистості суб'єкта впливу, ні від характеру його взаємин з об'єктом. Даний тип влади може приводити до серйозних внутрішніх, стійких змін переконань, установок або цінностей об'єкта влади

Практичне застосування охарактеризованих форм влади визначається тим, наскільки вони відповідають ситуації, тобто якою мірою можуть вплинути на поведінку конкретної людини чи групи людей, щоб спрямувати їхні дії на досягнення цілей організації. Менеджер та політик має прагнути до раціонального поєднання всіх можливих форм і джерел влади, оскільки це є однією з головних умов ефективного керівництва.