2.Класифікація концептуальних підходів у визначенні функціональних критеріїв сім’ї.

основні концептуальні підходи до дослідження сім'ї, існуючі в сучасній соціологічній науці (фамілізму, модернізм, фемінізм)

Фамілістичний аспект розкриває зв'язок функціонування сім'ї насамперед із нормами і цінностями культури, з економічної сферою, демографічними змінами, державними інститутами, фізіологічними процесами, психологічною динамікою внутрішньосімейних стосунків.

Фемінологія - це наука про стан й підвищення ролі жінки у суспільстві. Феміністська соціальна філософія запропонувала новий підхід, відповідно до якого існуючі гендерні відносини в сім'ї і будь-яка жіноча підлеглість розглядається як неприйнятна і така, що потребує зміни.

Модернізм відокремлює родину від соціально-економічного і політичного життя, підміняє інтереси родини економічним цілям індивіда. Всилу соціокультурного поділу сімейних обов'язків, жінки, які беруть участь у найманій позасімейній праці, продовжують вести домашнє господарство. У феміністських теоріях подібна подвійна зайнятість жінки інтерпретується як підсумок панування чоловіків, тому часто бажаний рівноправний розподіл сімейних функцій між чоловіком і дружиною оголошується ідеалом демократизації сім'ї, і навіть вигадуються оптимальні моделі сімейнї рівності.

Система цінностей фамілізму, в ієрархії якої на перших місцях такі блага, як борг, проходження звичаям, авторитетів, долі, цінність сімейної відповідальності, дітей як вкладів у майбутню благополучну старість батьків. Домінування батьківського авторитету і чоловічого впливу в міру модернізації стають менш престижними; поступаючись місцем цінностям індивідуалізму, незалежності, прав особистості, свободи вибору, цінності особистих досягненні, самоактуалізації і т.п., що викликається зміною основного типу сім'ї - розширену сім'ю змінює нуклеарна сім'я.

3.Принципи кодування інформації в нервовій системі.

Кодування інформації в нервовій системі - це перетворення специфічної енергії стимулів (світла, звуку, тиску та ін) в універсальні коди нейтронної активності, на основі яких мозок здійснює весь процес обробки інформації. Таким чином, коди - це особливі форми організації імпульсної активності нейронів, які несуть інформацію про якісні та кількісні характеристики діючого на організм стимулу.

Одним з простих способів кодування інформації визнається специфічність рецепторів, що вибірково реагують на визначені параметри стимуляції, наприклад колбочки з різною чутливістю до довжинах хвиль видимого спектру, рецептори тиску, больові, тактильні та ін..

Принцип «Міченої лінії». Мозок дізнається про тип впливаючого стимулу на підставі того,в який кінцевий пункт призначення в корі великих півкуль приходить нервова імпульсація. Так, потенціали дії, які надходять в зорові області кори, несуть інформацію про зорові стимули, а подібні імпульси, що надходять в слухові зони, - про звуки і т.д. У найбільш повному вигляді ці уявлення втілилися в принципі "міченої лінії", відповідно до якого допускається прямий морфологічний зв'язок і відповідно передача інформації від рецептора до певного центрального нейрону, який відповідає за визначення якості стимулу.

Принцип векторного кодування інформації

Принцип векторного кодування інформації вперше сформульовано в 50-х роках шведським ученим Р. Йохансоном, який і поклав початок новому напрямку в психології - векторної психології. Р. Йохансон грунтувався на результатах летального вивчення сприйняття руху. Він показав, що якщо дві точки на екрані рухаються назустріч одина одномій - одна по горизонталі, інша по вертикалі, - то людина бачить рух однієї точки по похилій прямій. Для пояснення ефекту ілюзії руху Р. Йохансон використовував векторне уявлення. Рух точки розглядається ним як результат формування двокомпонентного вектора, відбиває дію двох незалежних чинників (руху в горизонтальному і вертикальному напрямках). Надалі векторна модель була поширена ним на сприйняття рухів корпусу та кінцівок людини, а також на рух об'єктів у тривимірному просторі. О.Н Соколов розвинув векторні уявлення, застосувавши їх до вивчення нейронних механізмів сенсорних процесів, а також рухових і вегетативних реакцій.