2.Розкрийте зміст поняття “спілкування” і дайте характеристику різних видів спілкування.

Спілкування – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також у сприйнятті і розумінні партнерами один одного. Суб'єктами спілкування являються живі істоти, люди. У принципі спілкування характерне для будь-яких живих істот, але лише на рівні людини процес спілкування ставати усвідомленим, зв'язаним вербальним і невербальним актами. Людина, що передає інформацію, називається коммунікатором, що одержує її – реципієнтом.

Види спілкування

1. Безпосереднє і опосередковане спілкування. Безпосередній контакт

партнерів, які бачать і чують одне одного, знаходяться в одному часі і

просторі. Опосередковане спілкування відбувається між людьми, що

розділені простором або часом і користуються такими засобами, як

телефон, факс, комп'ютер, листування, символи, аудіо- або відеозаписи,

книги, ЗМІ, передають (або залишають речі).

2. Реальне і уявне спілкування. Реальне спілкування відбувається між

реальними партнерами. Уявне - спілкування з літературними (театральними,

кіно-) героями, з фетишами, фотографіями людей (відсутніх або померлих).

Інколи люди заміщають реальне партнерське спілкування "розмовами" з

тваринами, рослинами, іграшками, міфічними та релігійними персонажами.

3. Залежно від кількості партнерів можна виділити типи спілкування:

людина - людина - міжособистісне;

особистість - група;

внутрішньогрупове (між членами групи);

міжгрупове.

4. Офіційне і неофіційне спілкування. Офіційне (формальне) спілкування

регламентується певними офіційними соціальними, посадовими стосунками,

кодексами. Неофіційні (побутові, сімейні, товариські) стосунки не мають

таких чітких приписів і здійснюються на більш вільних засадах.

5. Вербальне і невербальне спілкування. Вербальне - спілкування за

допомогою мови і мовлення. Одна з найважливіших проблем цього типу

спілкування - розуміння. Розуміння сенсу і значень слів залежить від

розуміння понять, від обізнаності досвіду, спрямованості, ціннісних

орієнтацій партнерів.

Невербальне спілкування полягає в передачі і одержуванні інформації за

допомогою міміки, пантоміміки, різного роду сигналів і символів.

3.Уява, як специфічно людський вид діяльності. Види та фізіологічні основи уяви. Фантазія та творчість.

Уява - це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Види уяви

Пасивна уява протікає без постановки мети, виявляється в хворобливих фантазіях, маренні, інколи - в ілюзії життя, де людина говорить, діє уявно

Активна уява завжди спрямована на виконання творчого або логічного завдання

Довільна уява скеровується спеціальною метою створити образ певного об'єкта, можливої ситуації

Мимовільною є така уява, коли створення нових образів не спрямовується спеціальною метою уявити певні предмети чи подіїПродуктивна уява— в рамках цього виду уяви дійсність свідомо конструюється людиною, а не просто механічно копіюється чи відтворюється.Репродуктивна уява- при використанні цього виду уяви постає завдання відтворити реальність в тому вигляді, в якому вона реально існує.Конкретна уява— уява, при реалізації якої, здійснюється оперування конкретними образами реальної дійсності.Абстрактна уява— уява, при реалізації якої, здійснюється оперування абстрактними образами.

Залежно від характеру (або результатів) діяльності людини уява буває відтворююча (репродуктивна) і творча.

Відтворююча (репродуктивна) уява базується на створенні образів предметів, явищ, які наявні в дійсності, або відтворенні наочної картини чи картини подумки на основі опису (з визначеним ступенем точності)

Творча уява базується на самостійному створенні образів об'єктів, які не існують в наш час, або відтворенні оригінальної модифікації вже наявного об'єкта, явища; це нестандартний образ раніше описаного, прочитаного, сприйнятого

Творча уява активізується там, де людина відкриває щось нове, знаходить нові способи праці, створює нові, оригінальні, цінні для суспільства матеріальні та духовні цінності.

Технічна уява створює образи просторових відношень у вигляді геометричних фігур із застосуванням їх у різних комбінаціях подумки.

Наукова уява втілюється в плануванні й проведенні експериментальних досліджень, у вмінні будувати гіпотези, узагальнювати емпіричний матеріал тощо. Наукова уява допомагає знайти нові, ще невідомі ланки в системі фактів.

Мрія - це уява бажаного майбутнього

Фізіологічні основи уяви

У здійсненні складних процесів уяви бере участь кора головного мозку. Фізіологічним підґрунтям уяви є утворення нових сполучень тих нервових зв'язків, які виникали раніше у процесі відображення людиною об'єктивної реальності. Для виникнення нового образу потрібно, щоб раніше утворені системи зв'язків, структура яких була детермінована характером об'єктів, що сприймалися, розпалися і утворили нові сполучення відповідно до нових потреб, що активізувалися в діяльності людини.

Діяльність уяви тісно пов'язана з емоціями, невіддільними від творення нового образу. Це дає підстави говорити про те, що механізми процесу уяви розташовані не лише в корі великих півкуль головного мозку, а й у підкоркових центрах. Експериментально доведено, що імпульси, які надходять до підкоркових відділів мозку, активізують діяльність кори великих півкуль, сприяють виробленню плану дій, що має важливе значення при створенні нових образів.

Творчість — діяльністьлюдини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові творимистецтва,науковівідкриття,інженерно-технологічні,управлінськічи іншіінноваціїтощо).Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості).

Творчість може розглядатися у двох аспектах: психологічному й філософському. Психологія творчості досліджує процес, психологічний «механізм» протікання акту творчості як суб'єктивного акту індивіда.

В психологічній літературі існує дискусія стосовно того, чи є творчість та інтелект ланками одного психічного процесу, чи це є різні процеси. Спроби встановити взаємозв'язок між інтелектом і творчістю почалися в 1950-х роках у роботах Джо Гілфорда, який дійшов висновку що цей взаємозв'язок достатньо низький.

У вузькому сенсі, творчість - це діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних або духовних цінностей.

Чим відрізняється творчість від предметної діяльності. Основна ознака діяльності - відповідність результату діяльності мети, а творчий акт характеризується розузгодженням задуму і результату. Творчість може виникнути в діяльності як побічний продукт. Головне в творчості не зовнішня активність, а внутрішня.

Ознаки творчого акту :

1) несвідомість;

2) спонтанність, несподіваність;

3) неконтрольованість волею і розумом;

4) змінений стан свідомості;

5) збудження.

Фантазія - це уявні уявлення, що переносять нас увиняткові обставини та умови, яких ми не знали, не переживалиі не бачили, яких у нас не було і немає в дійсності.