Загальна характеристика процесів пам'яті

Особливістю пам'яті є те, що її складові виступають водночас і як автономні процеси. Звичайно, можливе таке їх поєднання, як-от у короткочасній пам'яті, коли всі процеси здійснюються послідовно, один за одним, і процес запам'ятовування одразу переходить у зберігання, а невдовзі й у відтворення (застосування), як і в забування відразу ж після використання. Однак у більшості випадків кожний із процесів пам'яті може здійснюватися самостійно.

Процеси пам'яті треба розглядати в єдності, і не тільки в зовнішніх зв'язках і взаємній зумовленості, а й у більш тісних відносинах взаємного проникнення і закономірних переходах одного процесу в інший. Зрештою, без запам'ятовування і збереження не може бути відтворення і забування, бо треба щось запам'ятати, щоб потім відтворити чи забути. Отже, пам'ять являє собою складний, але єдиний і безперервний процес. Його детермінують і об'єднують діяльність особистості та її спрямованість на досягнення мети. Аналізуючи окремі процеси пам'яті, доводиться абстрагуватися від зв'язків і визначати кожний з них за домінуючими ознаками.

Запам'ятовування - це закріплення образів сприймання, уявлень, думок, дій, переживань і зв'язків між ними через контакти нових даних з набутим раніше досвідом. Процес запам'ятовування відбувається у трьох формах: відбиття, мимовільного й довільного запам'ятовування.

Збереження - це процес утримання в пам'яті відомостей, одержаних у ході набування досвіду. Великою мірою він залежить від якості та глибини запам'ятовування, використання матеріалу пам'яті в своїй діяльності. Без використання матеріал пам'яті поступово забувається.

Забування - процес, протилежний збереженню, і виявляється він у тому, що актуалізація забутих образів чи думок утруднюється або стає взагалі неможливою. Цей процес ґрунтується на явищі гальмування умовно-рефлекторних зв'язків під впливом різних чинників і згасання слідів, що утворилися раніше.

Відтворення - процес відновлення збереженого матеріалу пам'яті для використання в діяльності та спілкуванні - полягає у пожвавленні або повторному збудженні раніше утворених у мозку нервових зв'язків. Розрізняють два види відтворення: впізнавання і згадування.

Впізнавання - це відтворення якого-небудь об'єкта в умовах повторного його сприйняття. Побачивши людину вдруге, ми можемо пригадати, що вже десь її бачили, а потім пригадати й характерні риси її поведінки.

Згадування - це відтворення попереднього досвіду відповідно до змісту й завдань діяльності. Воно буває мимовільним (наприклад, ненавмисне згадування) або довільним, коли ставиться репродуктивне завдання, робиться вольове зусилля, організуються спеціальні мнемічні дії.

Екзаменаційний білет № 49

ПИТАННЯ (ЗАВДАННЯ):

1. Проаналізуйте психологічні наслідки запровадження високоавтоматизованого обладнання в сучасних ергатичних системах.

2. Теоретичні аспекти діагностики особистості в системі суспільних відносин.

3. Класичні та сучасні теорії сприймання. Властивості сприймання, ілюзії сприймання.

1.Проаналізуйте психологічні наслідки запровадження високоавтоматизованого обладнання в сучасних ергатичних системах.

Ерготична система - це будь-яка система, що працює з участю людини.

Технічний прогрес у промисловому виробництві, на транспорті, в енергетиці та військовій справі супроводжується автоматизацією виробничих процесів, впровадженням обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Удосконалення праці, його засобів неминуче пов'язане з постійним перерозподілом функцій між працівником і технічними засобами праці.

Сучасний етап розвитку знакових систем характеризується застосуванням інформаційних технологій, які виступають невід'ємним засобом організації діяльності сучасного фахівця. Вивчення проблем впливу інформаційних технологій на психіку людини оформляється в даний час в самостійний напрям психологічних досліджень. В історичному розвитку людини комп'ютер з психологічний-ської точки зору може розглядатися як нове складне знаряддя праці, опосредующее розумову діяльність людини. У щодо елементарних видах розумової діяльності, мають переважно шаблонний характер, комп'ютер може заміщати людини, витісняючи його з виконання цих видів діяльності. У більш складних, динамічно мінливих видах розумової діяльності, що характеризуються виникненням нових проблемних ситуацій, комп'ютеру інтелектуальні функції передаються лише частково і функції вирішення завдань розподіляються між людиною і комп'ютером. Передаючи комп'ютера інтелектуальні функції, людина довільно може регулювати характер і глибину опосередкування своєї розумової діяльності. Вивчення психологічних особливостей діяльності людини, опосередкованої комп'ютером, вперше було представлено в концепції А.Н. Леонтьєва про еврологізаціі розумової діяльності, тобто придбання нею творчого характеру за рахунок передачі комп'ютеру виконавських інтелектуальних функцій. У подальших дослідженнях було показано, що комп'ютеризація може викликати як позитивні, так і негативні ефекти. До позитивних перетворень належить посилення інтелекту людини за рахунок залучення його в рішення більш складних завдань в умовах комп'ютеризації, розвиток логічного, прогностичного та оперативного мислення. Готуючи попередньо задачу для комп'ютера, користувач спочатку логічно продумує її, становить її алгоритм і тим самим певною мірою прогнозує процес вирішення завдання, яке здійснюється потім оперативно у взаємодії з комп'ютером. До позитивних результатів можна віднести також розвиток у користувачів адекватної спеціалізації пізнавальних процесів: сприйняття, мислення, пам'яті, формування спеціалізованої за предметним спів-підтримання ділової мотивації застосування комп'ютера для вирішення професійних завдань, включаючи появу престижних, статусних, економічних та інших супутніх мотивів, що підкріплюють ділову мотивацію. Успішне застосування комп'ютерів, отримання з їх допомогою більш продуктивних результатів підвищують самооцінку людини, її впевненість у здатності вирішувати складні професійні завдання. З позитивного ставлення до різним сторонам роботи з комп'ютером складається задоволеність користувача як на когнітивному, так і на емоційному рівні. Все це призводить до формування у деяких користувачів позитивних особистісних рис, таких, наприклад, як ділова спрямованість, точність, акуратність, впевненість в собі, які переносяться і в інші об-ласті життєдіяльності.

До негативних особистісним перетворенням відноситься зниження інтелектуальних здібностей людини при спрощенні вирішення завдань за допомогою комп'ютера, редукування їх смислової сторони, зведенні процесів вирішення до формально-логічним компонентам. Що відбувається в результаті об'ємної й постійної роботи з комп'ютером надмірна спеціалізація пізнавальних процесів: сприйняття, мислення, пам'яті, а також мотивації знижує їх гнучкість і тим самим можливість перенесення в рішення більш ши-рокого кола завдань, що вимагають іншої спеціалізації. Така занадто жорстка зв'язок психічних процесів з певним предметним змістом ускладнює процес їх распредмечіванія і перемикання на нове предметне зміст. У зв'язку з цим формуються риси особистості, спочатку позитивні (наприклад, точність і акуратність), можуть в міру збільшення тривалості комп'ютеризованої діяльності та підвищення її складності перерости в негативні (наприклад, педантизм, надмірна пунктуальність, ригідність). У будові мотиваційної спрямованості особистості в умовах комп'ютеризації виникають мотиви можуть набувати негативного значення, якщо вони розвинені понад міру і відволікають від вирішення основного завдання (наприклад, ігрові мотиви). Надмірна психічна залученість в роботу з комп'ютером при вирішенні особливо складних завдань в динамічно змінних умовах може загострювати невротичні риси особистості, що при вираженій її неврівноваженості може приводити людини до болючому со-стояння. Негативне значення має як недорозвинення ділових і під-крепляющіх їх мотивів, так і їх надмірний розвиток (наприклад, відоме явище «хакерізма», коли надситуативной захопленість користувача вивченням обчислювальних методів і можливостей комп'ютера може призвести до однобокого особистісному розвитку, надмірної зв'язаності його предметного змісту з певної комп'ютерної спеціалізацією, що утрудняє адаптацію особистості до інших необхідним сферам діяльності).