3. Розкрийте зміст поняття „соціокультура організації”, наведіть ознаки її гармонійності та цілісності та проаналізуйте принципові відмінності поширених типів організаційних соціокультур

Соціокультура організації – це соціально-психологічний компонент організації, її духовний і ідеологічний зміст. Соціокультура задається лідером організації. За змістом –це система пануючих в організації цінностей, думок і норм поведінки.Корпоративна культура формується на базі різноманітних явищ(ідеї, кредо, девізу, кодексу)

Ознаки гармонійності і цілісності:

• Значна об'єднуюча організаційна ідея і мета;

• Керівник, який з довірою ставиться до інших і якому вірять;

• Відкриті комунікаційні канали та «доступне» керівництво;

• Особливе значення надається співробітникам і результатами діяльності;

• Особливе значення надається клієнтам і якості сервісу;

• У компанії спостерігається атмосфера задоволеності і причетності до загальної справи;

• Задоволений співробітник є гарантом високої продуктивності;

• Активне керівництво (керівники завжди знаходяться в «бойовій готовності»);

• Орієнтація на концентруванні уваги на основній діяльності;

За типологією організаційних соціокультур К.Камерона та Р.Куінна поділяється на 4 види: клан, адхократія, ієрархія, ринкова.

Ієрархічна культура

Дуже формалізоване і структуроване місце роботи. Тим, що роблять люди, управляють процедури.

Стиль лідерства: лідери пишаються тим, що вони - раціонально мислячі координатори і організатори.

Об’єднувальна сутність організації: формальні правила і офіційна політика.

Критерії успіху: низькі витрати, надійні поставки, плавні календарні графіки.

Пріоритети в організації: критично важливе підтримання плавного ходу діяльності організації. Довгострокові турботи організації полягають у забезпеченні стабільності показників.

Управління найманими працівниками: акцент - на гарантії зайнятості та забезпеченні довгострокової передбачуваності.

Ринкова культура

Організація, орієнтована на результати, головною турботою якої є виконання поставленого завдання. Люди цілеспрямовані і змагаються між собою.

Стиль лідерства: лідери - тверді керівники і суворі конкуренти. Вони непохитні й вимогливі.

Об’єднувальна сутність організації: організацію пов'язує воєдино акцент на прагненні перемагати.

Критерії успіху: проникнення на ринки, збільшення ринкової частки, лідерство на ринку.

Пріоритети в організації: репутація і успіх є спільною турботою. Фокус перспективної стратегії налаштований на конкурентні дії, рішення поставлених задач і досягнення вимірних цілей. Стиль організації - жорстко проведена лінія на конкурентоспроможність.

Управління найманими працівниками: заохочення внутрішньої конкуренції

Кланова культура

Дуже дружне місце роботи, де люди мають багато спільного і довіряють один одному.

Стиль лідерства: лідери мислять як вихователі, можливо, як батьки.

Єднальна сутність організації: традиції; обов'язковість і відданість співробітників.

Критерії успіху: здоровий внутрішній клімат і турбота про людей.

Пріоритети в організації:

акцент - на довгостроковій вигоді від вдосконалення особистості. Високе значення надається згуртованості колективу і моральному клімату.

Управління найманими працівниками:

організація заохочує бригадну роботу, участь людей у ​​бізнесі та згоду.

Адхократична культура

Динамічне і творче місце роботи. Люди готові "підставляти свої шиї" і йти на ризик.

Стиль лідерства: лідери вважаються новаторами і людьми, готовими ризикувати.

Об’єднувальна сутність організації відданість експериментування та новаторства.

Критерії успіху: виробництво та надання унікальних і нових продуктів і послуг.

Пріоритети в організації:

підкреслюється необхідність діяльності на передовому рубежі. У довгостроковій перспективі організація робить акцент на зростанні і здобутті нових ресурсів.

Управління найманими працівниками:

організація заохочує особисту ініціативу і свободу.

Корпоративна культура в компанії не буває однорідною. Всередині неї розвиваються субкультури і контркультури. Крім того, на вакантні місця залучається персонал ззовні. Все це призводить до різних форм опору працівників нормам, цінностям і вимогам організації.