Питання до МКР№2 з дисципліни

«Природоохоронні технології авіапідприємств»

1. Призначення та класифікація резервуарних парків складів нафти та нафтопродуктів.

Вимоги, що висуваються до резервуарів при їх спорудженні.

1. Резервуарний парк – група (групи) резервуарів, що призначені для виконання технологічних операцій з приймання, зберігання і відкачування нафти (нафтопродук- тів), і розташовані на території, що обмежена по периметру: - обвалуванням або огороджувальною стінкою - у випадку наземних резервуа- рів (наземному зберіганні); - шляхами чи протипожежними проїздами – у випадку підземних резервуарів або прирівняних до них наземних, обгорнутих грунтом (підземному зберіганні), а та- кож резервуарів, що встановлені в котловинах або виїмках.

1.1. Класифікація резервуарів

За матеріалом:

• залізобетонні (виготовляються із спеціальних марок бетону з відповідною гідроізоляцією);

• сталеві (виготовляются методом зварювання);

• полімерні.

Сталеві резервуари найбільш розповсюджені і в залежності від форми у свою чергу поділяються на такі різновиди:

За формою:

• циліндричні, які бувють горизонтальні (мають циліндричний горизонтальний корпус та напівсферичні або плоскі з підсилюючими ребрами днища);

• вертикальні (мають вертикальні циліндричні стінки та плоскі днища і покрівлю);

• каплеподібні;

• кулясті (сферичні);

• прямокутні.

За конструктивними особливостями:

• з плаваючою покрівлею(ПП або РВСПК);

• з стаціонарною покрівлею з понтоном (СПП);

• з стаціонарною покрівлею без понтона (СП або РВС):

• з газовою обв’язкою,

• з установкою УЛФ,

• без ГО і УЛФ.

За рівнем грунту (Відповідно до ВБН В.2.2-58.1-94 п.1.5) :

• підземні (заглиблені у грунт або обсипані грунтом, якщо найвищий рівень рідини в резервуарі або рівень рідини, що розлилась в будівлі або споруді, нижчий не менше ніж на 0,2 м найнижчої планувальної позначки прилеглого майданчикана відстані в межах 3-х м від краю сховища. При цьому, як виgливаєз визначення, ширина обсипки по верху повинна бути не менше 3-х метрів.).

• наземні (якщо рівень рідини вище прилеглого майданчика).

На відміну від наземних сховищ підземні виключають можливість розливання ЛЗР чи ГР через руйнування стінок від вибуху або температурних напружень, випаровування легких фракцій у них нижче у порівнянні з підземними. При пожежах вони мають значно менший рівень теплового випромінювання, не вимагають проведення охолодження і тому організація їх пожежогасіння значно простіша. В той же час будівництво таких сховищ більш складніше і дорожче. З цієї причини вони використовуються дуже рідко.

За ємністю:

• малої ємності – до 1 000 м.куб.;

• середньої ємності – 1 000, 3 000, 5 000, 10 000 м.куб.;

• великої ємності – 20 000, 50 000, 100 000, 120 000 м.куб.

Для зберігання легкозаймистих горючих рідин проектуються і встановлюються окремо стоячі та групові резервуари. Максимальний об'єм резервуара встановлюється:

з плаваючим дахом- 120 тис.м³; з постійним дахом - 20 тис.м³.

Резервуари обладнують:

• пристроями приймання-роздачі, що мають місцеве або дистанційне керування;

Кількість таких пристроїв визначають в залежності від максимальної продуктивності заповнення і спорожнення. Пристрій приймання-роздачі повинен обладнуватись надійним запірним орган (хлопавка, підйомна труба). Пристрій з хлопавкою, яка має бокове керування, обладнується запасним тросом. Швидкість руху потоку рідини не більша 2,5 м/с, при заповненні порожнього резервуара – не більше 1 м/с до моменту заповнення кінця патрубка приймання-роздачі.

• дихальною і запобіжною арматурою;

Вибір дихальної арматури залежить від типу резервуару і рідини, яка в ній зберігається. Зокрема, на резервуарах типу ПП, СПП розташовують вентиляційний патрубок з вогнеперешкоджувачем; на резервуарах типу СП для зберігання нафти і нафтопродуктів з тиском насичених парів до 93,3 кПа і з тиском у газовому просторі 2 кПа – дихальний і запобіжний клапан з вогнеперешкоджувачем; на резервуарах з СП при атмосферному тиску у газовому просторі для зберігання масел і мазутів – вентиляційний патрубок.

• приладами місцевого або дистанційного вимірювання рівня і температури рідини, що зберігається, автоматичною сигналізацією верхнього і нижнього рівнів;

• пристроями відбору середньої проби;

• пристроями для вилучення підпродуктової води; (сифонні крани)

Для вилучення підпродуктової води резервуари всіх типів оснащуються сифонними кранами. Крани встановлюються на першому поясі стінки резервуара в будь-якому місці по обидва боки від осі люка-лазу на відстані не менше 1 м.

• пристроями для підігрівання в резервуарах високов’язких і застигаючих нафти і нафтопродуктів;

В’язкі нафту і нафтопродукти зберігають в резервуарах, які мають теплоізоляційне покриття і обладнані засобами підігріву, що забезпечують збереження якості рідин та пожежну безпеку.

• пристроями для запобігання нагромадження відкладів у резервуарі; пристроями для зачистки; (розмиваючі головки, гвинтові перемішуючі пристрої)

• світловими і монтажними люками, люками-лазами і патрубками для встановлення обладнання;

Верхній світловий люк забезпечує провітрювання резервуару, підйом хлопавок.

Люки-лази встановлюються для проникнення в резервуар при ремонті, очищенні та для провітрювання.

• пристроями і засобами виявлення і гасіння пожеж;

• пристроями захисту від блискавки, заземлення та захисту від статичної електрики.

2. Сучасні вимоги до конструкції резервуарів ПЗК.

На більшості ПЗК аеропортів України, а так само і в авіакомпаніях, знос основних фондів складає близько 70%. Ситуація, що склалася, приводить до збільшення матеріальних витрат на обслуговування і ремонт устаткування, зростанню впливу людського чинника на виробничий процес. Вирішенням цих проблем, і в перспективі зниженням витрат на наливозабезнечення, є модернізація основних фондів ПЗК аеропортів. Ідеальним випадком була б заміна застарілого устаткування для зберігання, перекачування і відпустки нафтопродуктів на нове, виконане з якісної неіржавіючої сталі, що дозволило б збільшити термін його служби як мінімум в 2 рази, але устаткування з таких матеріалів достатньо дороге, і має вузьке застосування. Як менш дорогий варіант, можна використовувати резервуари із звичайної сталі, але із застосуванням сучасніших покриттів, що знижують забруднення нафтопродуктів процесами окислення металів. Постачання авіа ПММ, їх зберігання, аналіз якості, підготовка до відпустку і заправка - це технологічні процеси, які піддаються управлінню витратами. Кожен їх цих етапів мас постійну і змінну частину витрат. Досягнення поставленої в робот і мети можливе через мінімізацію постійних витрат і оптимізацію змінних. Узагальнюючи процес постачання нафтопродуктів, можна виробити наступні пропозиції по оптимізації витрат:

1. укладення угод між замовником перевезень і перевізником з більш пільговими тарифами не перевезення авіа ПММ.

2. зниження часу простою цистерн з нафтопродуктами, а так само зниження часу знаходження нафтопродуктів на проміжних нафтобазах. У важкодоступних аеропортах, авіаиаливо -завозиться за допомогою змішаних видів перевезень Зазвичай використовується ланцюжок: залізниця - водний транспорт. У таких ситуаціях період постачання нафтопродуктів може складати до одного місяця. Вартість доставки авіа ПММ поширеними видами транспорту коливається від 10% до 15% від вартості самого нафтопродукту, і зазвичай вже включена у вартїсть, яку оплачує ПЗК аеропорту.

3. Оптимальне планування складських запасів авіа ПММ, з урахуванням потреби в них при авіапашвозабезпеченні повітряних перевезень

Зберігання, підтримка заданого рівня відповідності показникам якості нафтопродукт ів і видача нафтопродуктів - процеси, виконання яких лягає на плечі ПЗК аероноргу, тим самим, забезпечуючи його основну виробничу діяльність.

3.Класифікація та комплекс технологічного обладнання резервуарів для зберігання нафти та нафтопродуктів.

Резервуари для нафтопродуктів.

Є одностінні та двостінні резервуари для зберігання нафтопродуктів .

Резервуари циліндричні горизонтальні, одностінні та двостінні, призначені для зберігання рідкого пального (бензину, дизельного пального, гасу). ПММ, на приватних і комерційних АЗС, нафтобазах.

Металеві ємності для зберігання ПММ вже багато років використовуються на всіх комерційних і відомчих АЗС для зберігання пального. За довгі роки експлуатації, вони зарекомендували себе як надійні, та якісні вироби. Зручні для транспортування, встановлення та обслуговування.

Усі резервуари виготовляються згідно технічних умов з листової сталі марки Ст-Зсп. і відповідають всім нормам якості даних виробів. Перед фарбуванням резервуари піддаються піскоструминній обробці, для поліпшення покриття грунтом і фарбою, які надалі захищають резервуар від корозії, тим самим продовжуючи строк служби резервуара. В процесі виготовлення кожен резервуар проходить випробування на міцність і витік пневматичним тиском.

Одностінні резервуари.

Одностінні ємності використовуються в основному на відомчих заправних станціях, як державних об'єктів, так і приватних. Вони являють собою циліндричну ємність яка встановлюється на горизонтальну площадку. При цьому на самій ємності передбачені ложементи (ноги), на яких розміщений резервуар.

Наземний резервуар оснащений люком 600мм., Майданчиком для обслуговування люка, і драбиною, яка дозволяє обслуговуючому персоналу поднятся на площадку до люка.

В свою чергу люк резервуара оснащений рядом технологічного обладнання:

4. дихальна лінія, з дихальним клапаном

5. лінія видачі пального з ємності

6. заливна лінія (для заправки ємності пальним)

7. замірна лінія (для контролю рівня рідини в резервуарі)

Двостінні резервуари.

Двостінні резервуари за часту використовують для підземного зберігання ПММ. Вони мають підвищену надійність, що в свою чергу виключає ризик витоку, і попадання пального в фунт. Герметичність міжстінного простору ємності контролюється за допомогою манометра встановленого на резервуар. Це дає можливість вчасно виявити пошкодження якоїсь із стінок, і запобігти витоку пального. Зовні підземні резервуари покриваються гідроізоляційним покриттям, яке захищає резервуар від зовнішніх факторів впливу і не дає розвиватися корозії.

Підземні резервуари оснащені:

8. люком 600 або 800мм.

9. основою під технологічний колодязь

10. провушинами для завантаження

Резервуари з обігрівом

Досить часто в промисловості, на АЗС і нафтобазах використовують наземні резервуари для пального. Багато хто стикався з проблемою замерзання рідини в зимову пору року. Рішенням цієї проблеми є кабельний обігрів ємності

Кабельний обігрів резервуара з утепленням, дозволяє підтримувати рідину в ємності потрібної температури. При цьому вся система керується автоматикою, і не споживає багато електроенергії. Обігрів наземних резервуарів з дизельним пальним в зимовий час, дозволяє підтримувати температуру рідини в ємності вище нуля, і не дає замерзати парафіновим добавкам. Що в свою чергу виключає вихід з ладу насосних агрегатів, фільтруючих елементів, лічильників. Обігрів може бути як загальнопромислового, так і вибухонебезпечного виконання, для використання на пожежонебезпечних об'єктах