Німецька мова Підруч

ББК 81.2Нім УДК 803.0(075)

Г83

Р е ц е н з е н т и: кафедра іноземних мов Харк. держ. мед. ун ту (зав. кафедрою канд. філол. наук І.В. Корнейко); кафедра іноземних мов Харк. держ. інж. екон. ун ту

(зав. кафедрою канд. філол. наук Н.Г. Долініна)

Григор’єва М.В. та ін.

Г83 Німецька мова: Підручник / М.В. Григор’єва, В.Д.Володіна, В.І.Жа ренков, Л.М.Протасенко. — Х.: Основа; Видавництво НФАУ, 2001. — 408 с.— (Навчальна література для студентів фармацевтичних вищих закладів освіти).

ISBN 5-7768-0730-1. ISBN 966-615-076-Х (НФАУ).

Підручник складається зі вступно-корективного та основного курсів, додаткових текстів, тематично пов’язаних з текстами основного курсу, довідника з граматики і німецько-українського словника. Тексти запозичені з оригінальних джерел та мають пізнавальний характер. Подано фонетичні, граматичні й лексичні матеріали, приклади словотворення, тексти та вправи різного рівня.

Для студентів фармацевтичних вищих закладів освіти, що навчаються за фахом

«Фармація», «Промислова фармація» й «Економіка фармації».

ББК 81.2Нім

4602020103 − 11

226 − 2001

Навчальне видання

ГРИГОР’ЄВА Маргарита Василівна, ВОЛОДІНА Валентина Дмитрівна, ЖАРЕНКОВ Василь Ілліч,

ПРОТАСЕНКО Любов Миколаївна

НІМЕЦЬКА МОВА

Редактор Н.А. Балабуха; Коректор Л.П. Пипенко

Технічний редактор І.А. Омельченко; Художній редактор В.Є. Петренко

Виконавець комп’ютерної верстки Н.В. Подусова

Підписано до друку 14.05.2001. Формат 60×90 1/ . Папір офсет. Друк офсет.

16

Гарнітура Шкільна. Умов.друк. арк. 25,5. Умов. фарбо-відб. 26,2. Обл.-вид. арк. 28. Тираж 2000 пр. Вид. № 2487. Замовне. Зам. №

Державне спеціалізоване видавництво «Основа» при Харківському університеті. Реєстраційне свідоцтво ДК № 288.

Україна, 61052 Харків, вул. Конєва, 10/2.

Національна фармацевтична академія України. Україна, 61002 Харків, вул. Пушкінська, 53.

Віддруковано з готових діапозитивів на книжковій фабриці ім. М.В. Фрунзе. Україна, 61057 Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8.

2

ПЕРЕДМОВА

Будівництво в Україні демократичної держави з ринко вою економікою разом із проведенням широкомасштабних економічних реформ вимагає якісно нової підготовки фахів ців із вищою освітою. У зв’язку з цим знання фармацевта ми німецької мови набуває особливої уваги і стає важливим інструментом для досягнення успіху в професійній діяль ності, ознакою високого фахового рівня.

Цей підручник призначено для студентів I – IV курсів фармацевтичних вузів (факультетів), що навчаються за фахом «Фармація»,«Промисловафармація»,«Економікафармації», та мають певні знання в обсязі програми середньої школи, продовжують вивчати німецьку мову у вищому навчальному закладі, а також для початківців, які роблять перші кроки у вивченні німецької мови.

Підручник створено відповідно до вимог програми з ні мецької мови для студентів немовних спеціальностей. При написанні були широко використані оригінальні текстові матеріали з підручників, монографій, журналів вітчизняних та зарубіжних авторів, зокрема Die Pharmazіе; Die Pharma zeutische Technologie. Lehrbuch für Pharmazie Ingenieure; 1989; Wrede G. Betriebswirtschaftslehre für Apothekenhel ferinnen. Frankfurt am Main, 1989; Klaus K. Rechnungswesen für Apothekenhelfer. Nürnberg, 1988 тощо.

Мета підручника – сформувати у студентів навички та вміння читати німецькою мовою фахову літературу, а також вести бесіди на професійні теми. Автори вважають за доціль не познайомити студентів з фармацевтичними та медични ми термінами, базовими поняттями економічної теорії, пи таннями, які стосуються фармацевтичної промисловості, структурою виробництва, технології виробництва лікарсь ких засобів та контролю їх якості, організації та економіки фармації, діяльності фірм і компаній, фармацевтичного маркетингу і менеджменту. Студенти також отримають інформацію з правил ведення ділової кореспонденції, що на сьогодні є дуже актуальним.

3

Навчальний матеріал підручника тематично й методич но орієнтує на досягнення поставленої мети. Тексти супро воджуються лексичними, граматичними і мовними впра вами, активний словниковий запас яких у подальшому багаторазово варіюється та повторюється.

Підручник має таку структуру: вступно корективний курс, що складається з 10 уроків, основний курс, в якому 26 уроків, а також додаткові тексти для позааудиторного чи тання, граматичний довідник, нiмецько російсько українсь кий словник та додаток «Ділові папери».

Кожний урок основного курсу складається з навчальних текстів А і В та комплексу лексико граматичних вправ. Причому текст А містить новий лексико граматичний мате ріал і призначається для роботи в аудиторії, а текст В, як правило, має відпрацьований раніше граматичний матеріал та невелику кількість нової лексики. Його можна викорис товувати для самостійної роботи. Оскільки обидва тексти тематично пов’язані, текст В можна використовувати також при роботі в аудиторії, наприклад, для проведення вільної бесіди. Відпрацювання на основі тексту А лексико грама тичних вправ, де є також і вправи на словотворення, сприяє більш повному розумінню та засвоєнню складного мовного матеріалу. Виконувати ці вправи бажано у тій послідовності, що пропонується в підручнику. Тексти, котрі подані у формі діалогу, краще спочатку прочитати за ролями, а потім ро зіграти, тобто використовувати їх при рольовій грі.

Уроки вступно корективного курсу можуть використо вуватися з метою активізації лексико граматичного мате ріалу школи; його також можна застосовувати як самостій ний підручник для початківців, що вивчають німецьку мову як другу іноземну.

Автори висловлюють щиру подяку за суттєві рекомен дації під час написання підручника професорам З.М. Мнуш ко, Д.І. Дмитрієвському, А.С. Немченко та доктору еконо мічних наук Нюрнберзького університету Гюнтеру Гро.

Автори будуть вдячні за критичні відгуки і побажання.

4

АЛФАВІТ

(ALPHABET)

Додатково використовуються такі букви:

5

КОРОТКИЙ ДОВІДНИК З ФОНЕТИКИ

(Kurze phonetische Einführung)

Правила читання

6

7

Фонетика – це наука про звуки, про наголос у слові та реченні, про інтонацію речень. Звуки поділяються на голосні і приголосні.

ГОЛОСНІ ЗВУКИ (VOKALE)

Голосні вимовляються чітко, напружено і відрізняються від українських голосних тим, що вони бувають довгими й короткими і вимовляються з сильним приступом на почат ку слова чи складу.

1. Довгота. Розрізняють короткі й довгі голосні. Ця особливість створює відому «чеканність» німецької мови.

Дотримання довготи і короткості абсолютно необхідне. Часто різна довгота одного звука змінює значення слова.

Karin — довгий голосний; Hans — короткий голосний. Голосні вимовляються довго:

—при подвоєнні голосної: Теe, Saal;

—перед приголосною h: wohnen, Sahne;

—у відкритому складі (в складі, який закінчується голос ною): besuchen,sеhеn;

—за наявності голосного е після і: hier, kriegen. Голосні вимовляються коротко:

—перед подвоєнням приголосної: Suppe, Pfennig;

—перед двома або кількома приголосними, які відно

сяться до кореня слова: Heft, Flasche;

8

— в односкладових службових словах (сполучники, прий менники), окрім тих, що закінчуються на приголосний (in, von, an).

II. Сильний приступ. Його особливість у тому, що приго лосний на початку слова або кореня (а в складних словах – і другого кореня) не зливається з попереднім словом в один звуковий потік, як це ми відмічаємо в українській мові. Наприклад: Ви відповідаєте дуже добре. Перед вимовою голосних, внаслідок напруги в гортані, чується глухий шум, схожий на напругу перед покашлюванням. ’Oleg ’und ’Anna be’antworten die Frage richtig.

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ (KONSONANTEN)

Приголосні звуки вимовляються з меншою напругою, ніж голосні. Багато з них вимовляються подібно до відпо відних приголосних в українській мові. Вони поділяються на дзвінкі (вимовляються за участю голоса) — b, d, g, z і глухі (вимовляються без участі голоса) — p, k, t, s.

Дзвінкі приголосні приглушуються в кінці слова: der Weg («g» читається як «к»), gib («b» читається як «п»), а також наприкінці кореня, наприклад перед суфіксом: möglich («g» = «к»), endlich («d» = «т»).

Але від українських німецькі приголосні відрізняють такі особливості.

1. Відсутність пом’якшення. В німецькій мові приго лосні вимовляються тільки твердо: Tinte, Null.

II.Придих. Глухі k, p, t перед голосними вимовляються

збільшою силою повітряного струменю, внаслідок чого при голосні вимовляються з придихом: Тее, Peter, krank.

III.Короткість.Приголоснівимовляютьсязавждикоротко, навіть при подвійному написанні: bitte, Suppe.

ЧИТАННЯ ОКРЕМИХ БУКВОСПОЛУЧЕНЬ (BUCHSTABENVERBINDUNGEN)

Буквосполучення ja, je, jo, ju позначають звуки, анало гічні звукам, які позначаються українськими буквами і буквосполученнями «я», «є», «йо», «ю».

Інші буквосполучення читаються так:

ch – 1) після а, о, и, аи як «х», цей звук називається «Ach Laut» (Buch, auch, kochen); 2) після голосних e, i, ä, ö, ü, ei, eu, приголосних m, n, r, l та в суфіксах chen i ig як «x», цей звук називається«Ich Laut»(mich,Mädchen,auch,reich,ich,Milch); 3) на початку слів грецького походження як «к» (Charakter,

9

Chor); 4) у словах французького та іспанського походження як «ш» або «ч» (Chef, Chaussee, Chile);

chs – як «кс» у корені слова (Fuchs, wachsen);

ck – як «к», вживається після коротких голосних (Ecke, schicken, Zucker);

dt – як «т» (Stadt);

ng – злитний носовий звук, в якому «g» ледве вимов ляється (bringen, Zeitungen, Inge);

nk – майже так само, як «ng», але «к» чується чіткіше, ніж «g» в сполученні «ng» (schenken, trinken);

ph – як «ф», вживається в словах грецького походження (Physik, Phonetik, Alphabet);

rh – як «p», вживається в словах грецького походження і в деяких німецьких словах (Rhetorik, Rhein);

sch – як «ш» (Schule, Zeitschrift, Flasche); sh – як «ж» (Shigulieberge, Shitomir);

sk – як «ск» (Skizze, Skandal);

sp – як «шп» на початку кореня слова (sprechen, spielen); st – як «шт» на початку кореня слова (studieren, stehen,

bestehen);

ss i ß – як «с» (Wasser, messen, Straße, Fluß); qu – як «кв» (Quelle, Qualität);

th – як «т», але з придихом (Thema, Mathematik, Thürin gen);

tz – як «ц» (sitzen, schätzen, Katze);

tion – як «цьон» з довгим «о» (Station, Produktion, Na tion);

v – у словах німецького походження як «ф», а в запози чених словах як «в» (Volk, Vаter, voll, Revolution, absolvieren);

x – як «кс» (Text, Praxis, Experiment).

НАГОЛОС У СЛОВАХ (WORTBETONUNG)

І. У німецькій мові наголос у словах є більш стабільним. Він звичайно падає на кореневий склад, котрий найчастіше є першим складом слова: ′Tafel, ′Arbeit, be′ginnen, ′kommen, Emp′fang.

II. У похідних словах з відокремленими префіксами ab , an , auf , aus , bei , ein , mit , nach , vor , zu наголос падає на префікс: ′aufstehen, ′abfahren, ′Aufgabe.

III. У похідних словах з невідокремленими префіксами be , ge , er , ver , zer , ent , emp , miß- наголос падає на корінь слова: ver′stehen, er′zählen, be′ginnen, miβ′brauchen.

IV. У складних іменниках головний (сильний) наголос падає на наголошений склад першого слова, а другорядний (слабкий)—на наголошений склад другого (останнього) слова: Fremd′sprache, ′Haupt′stadt, ′Direkt′studium.

10