Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Навч. Пос. УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ І ВИТРАТАМИ.doc
Скачиваний:
80
Добавлен:
01.05.2015
Размер:
4.6 Mб
Скачать

9.4. Забезпечення контролю за здійсненням витрат підприємства

Витрати підприємства є складовою частиною виробництва, тому їх контроль здійснюється одночасно із перевіркою всієї фінансово-господарської діяльності.

На деяких підприємствах зустрічаються випадки несистематичного здійснення поточногог контролю за підрозділами кошторисів витрат на утримання та експлуатацію обладнання, загальновиробничих та адміністративних витрат. Метою такого контролю є дотримання затверджених норм витрат і лімітів споживання матеріалів, палива, енергії, інструментів та інших засобів праці; лімітів споживання і вартості різного роду робіт та послуг (ремонт основних засобів, послуги транспорту), заробітної плати обслуговуючого персоналу. Для контролю за витратами на утримання та експлуатацію обладнання розроблені нормативи витрат на ремонт і експлуатацію найбільш важливих груп обладнання, але їх дотримання нехтується працівниками підприємства.

Головною метою контролю витрат є ефективне використання виробничих витрат, їх видів шляхом виявлення причинно-наслідкових факторів, прийняття своєчасних рішень по регулюванні відхилень, оптимізації співвідношення «витрати – прибуток».

В практиці обліково-аналітичної роботи використовуються ряд методів економічного аналізу: зокрема факторний аналіз, який дозволяє визначити відхилення кожного фактора і дати оцінку причин, які вплинули на дане відхилення. Найбільш простий і найменш трудовитратний є метод ланцюгових підстановок. Оскільки найбільш збиткове виробництво у звітному році є вирощування свиней, то проаналізуємо зміну величини умовно-змінних витрат від обсягу виробництва, ціни і норми витрат на 1 га, використовуючи наступні позначення і формули:

Зв = О*Ц*Н; (9.2)

де Зв – змінні витрати становили 100 грн. - планові (фактичні);

- Нп(ф) – норма витрат на 1 ц (500, 1700) грн. - планова (фактична);

- Оп(ф) – обсяг виробленої продукції (60, 45) ц - плановий (фактичний);

- Цп(ф) – ціна реалізації (1000; 800) грн. - планова (фактична);

Якщо побудувати загальну формулу, то помітно, що відхилення змінних витрат від нормативних даних відбулись:

- за рахунок зміни об'єму вирощеної продукції:

фп)*Цпп (9.3)

(45-60)*1000*500=-75000грн.;

- за рахунок зміни ціни:

Оф*(Цфп)*Нп, (9.4)

45*(800-1000)*500 = 45000 грн.;

- за рахунок зміни норми витрат на 1 га:

Офф*(Нфп) (9.5)

45*800*(1700-500) = 432000 грн.

Таким чином, відхилення рівня фактичних витрат від нормативних відбулось за рахунок зміну об'єму вирощеної продукції на 75000 грн.; за рахунок зміни ціни на 45000 грн.; за рахунок зміни норми витрат на 1 га на 432000 грн.

Контроль фінансово-господарської діяльності підприємства поділяєть-ся на зовнішній та внутрішній.

Зовнішній контроль діяльності досліджуваного підприємства здійснюють такі установи:

1. Державна податкова адміністрація України – єдиний орган у структурі Державної влади, який здійснює фіскальний контроль за діяльністю платників податків. Контроль здійснюється шляхом планових та поточних камеральних перевірок. При здійсненні планових перевірок контролюється правильність віднесення витрат підприємства до складу валових витрат для визначення в податковому обліку оподаткованого прибутку за період, що перевіряється. Також перевіряється наявність первинних документів, що підтверджують такі витрати та здійснюється перевірка показників податкової декларацій з даними бухгалтерського обліку. Камеральна перевірка проводиться за поточний податковий період при отриманні податковим органом квартальної (проміжкової) та річної звітності від платника податку, а саме Декларація про прибуток підприємства. В процесі камеральної перевірки контролюється відповідність даних додатків декларації до рядків самої декларації.

2. Органи статистики, на яких покладено повноваження контролю правильності ведення бухгалтерського обліку. В процесі перевірки контролюється стан організації бухгалтерського обліку витрат виробництва на витратних рахунках (згідно плану рахунків) та правильність кореспонденції витратних рахунків з іншими рахунками. Органи статистики здійснюють контроль аналогічно податковій інспекції шляхом організації планових та камеральних перевірок, використовуючи при цьому дані бухгалтерського обліку та дані бухгалтерської звітності (Звіт про фінансові результати).

3. Незалежні аудитори та аудиторські фірми, які з ініціативи власника підприємства виконують зовнішній фінансовий контроль. їх основною метою є захист інтересів замовника таких послуг.

На жаль, керівництва деяких підприємства не користуються послугами аудиторських фірм, що не дозволяє досліджуваному підприємству своєчасно виявляти та виправляти недоліки бухгалтерського та податкового обліку, а значить і заощаджувати кошти підприємства.

Попри величезні збитки керівництво підприємства не звертає увагу на перевірка фактичної собівартості продукції, що є одним з важливих етапів ревізії. Тому для досліджуваного підприємства ми пропонуємо здійснювати даний вид перевірки.

Перевірка собівартості продукції здійснюється в розрізі калькуляцій-них статей затрат і визначення рівня собівартості окремих видів продукції. Особливу увагу звертають на можливі випадки коливання собівартості продукції за окремі періоди. Наприклад, якщо за певний період (місяць) підвищуються витрати і необгрунтовано збільшується собівартість продук-ції, то це може свідчити про наявність перевитрат сировини, матеріалів і напівфабрикатів та інших витрат. Також з’ясовують чи немає випадків необгрунтованого списання на собівартість продукції нестач і псування цінностей, витрат, які не мають відношення до виробничого процесу або перенесення їх з минулих періодів на місяць, що перевіряється, т.д.

Під час ревізії перевірці підлягають витрати за окремими калькуляційними статтями і підтвердження їх відповідними первинними документами. Одночасно перевіряють можливі випадки різкого зниження витрат за окремими місцями, що може свідчити про завищення нормативів витрат або необгрунтованого перенесення витрат місяця, що перевіряється, на наступні періоди. Ревізія собівартості продукції допомагає встановити обґрунтованість списання витрат на її виробництво і реалізацію. Тому ревізор акцентує увагу на виявлення фактів списання і включення в собівартість продукції витрат і витрат, які не пов'язані з її виробництвом і реалізацією (витрати непромислових виробництв і господарств, витрати і витрати, які належать віднесенню за рахунок винних організацій і осіб, спеціальних коштів, резервів і витрат майбутніх періодів, прибутків і збитків). Особливо перевіряють витрати щодо безперспективних незакінчених робіт, а також робіт, які втратили актуальність, і приймають заходи щодо зупинення подальшого проведення затрат щодо них

Ефективним методом перевірки правильності і документальної обґрунтованості списання витрат на виробництво за елементами і калькуляційними статтями є зустрічна перевірка і звірка даних первинних документів (лімітних карт, карт розкрою, вимог, забірних відомостей - з сировини і матеріалів) з даними аналітичного і синтетичного обліку (машинограмами, відомостями розподілу затрат сировини і матеріалів, заробітної плати, журналами 5 і 5-А, відомостями журнальної форми обліку, відомостями оцінки остаточного браку і розрахунку втрат від браку, даними оцінки залишків та недостач незавершеного виробництва) і звітними матеріалами (виробничими звітами цехів, періодичними звітами із собівартості). Одночасно перевіряється правильність оцінки матеріалів шляхом співставлення оцінки списаних матеріалів з обліковою їх оцінкою; правильність розрахованих відхилень від купівельних цін, оцінки незавершеного виробництва і обліку зворотних відходів. За рахунок цих факторів на окремих підприємствах має місце необгрунтоване регулювання собівартості продукції, що випускається.

Перевірка правильності накопичення та списання адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Вивчаючи операції з обліку адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат необхідно пам’ятати, що вичерпний перелік таких витрат наведено в п.п. 18, 19, 20 П(С)БО 16 «Витрати». Тобто, контролер повинен перевірити правомірність віднесення витрат до адміністративних, витрат на збут, інших операційних витрат.

Щодо внутрішнього контролю, то багаторічна практика аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств та стану бухгалтерського обліку на них більш ніж переконливо свідчить про дуже низьку ефективність внутрішнього контролю, який функціонує на базі існуючого законодавства. На жаль, у чинному законодавстві ми знаходимо вимоги лише до внутрішнього фінансового контролю (постанова КМУ від 22.05.2002р. №685 «Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю»). Непрямо про необхідність організації дійового внутрішнього контролю сказано у Законі України від 16.07.99р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до якого питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника.

Здійснення внутрішнього контролю покладена на керівника та головного бухгалтера. Обов’язковим завданням для керівника підприємства є створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Обов'язковим завданням для головного бухгалтера є забезпечення дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, організації контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Рекомендовано при здійсненні внутрішнього контролю за витратами підприємства головному бухгалтеру застосовувати:

- нормативні перевірки, які являють собою вивчення вмісту відображеної в документі операції з точки зору її відповідності до чинних норм, правил та інструкцій;

- арифметичну перевірку, яка полягає в контролі за правильністю підрахунків, зроблених при складанні конкретного бухгалтерського документа.

Раз в рік окремими підприємствами проводиться інвентаризація матеріальних активів шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Відповідальність за проведення інвентаризації згідно із законо-давством покладається на керівника підприємства, до обов'язків якого входить: створення необхідних умов для її проведення у стислі терміни, визначення об'єктів, кількості і термінів проведення інвентаризації.

У зв'язку з виявленням перевитрат виробництва для підприємств пропонуємо застосування нормативного методу обліку витрат.

Своєчасний вплив на рівень виробничих витрат і формувати собівартості продукції можливий при такій організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається не тільки шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, але й щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових запасів. Таким вимогам відповідає нормативний метод.

Важливими завданнями нормативного обліку є своєчасне поперед-ження нераціонального використання ресурсів підприємства, оперативний аналіз витрат на виробництво, який дозволяє розкривати невраховані при плануванні і в практичній роботі резерви, визначати результати госпрозрахункової діяльності підрозділів підприємства, що беруть участь у виробничому процесі.

Нормативний метод обліку витрат виробництва дозволяє своєчасно виявляти і встановлювати причини відхилення фактичних витрат від діючих норм основних витрат і кошторисів витрат на обслуговування виробництва і управління.

Всі випадки відхилення від норм повинні оформлюватись відповідним документами і обліковуватись. Облік відхилень ведеться ї метою забезпечення своєчасної інформації про розміри і причини додаткових, не передбачених нормами витрат, і прийняття необхідним організаційних і технічних заходів.

Таким чином, перевитрати виробництва на окремих підприєм-ствах криється в нехтуванні відповідних працівників підприємства дотримуватись контролю витрат, що в свою чергу зумовлює збитковість виробництва. Для підприємства запропоновано застосування нормативного обліку витрат та своєчасну перевірку фактичної собівартості продукції.

Отже, підсумовуючи даний розділ, слід зазначити, що кризове становище підприємства було зумовлене неефективною системою управління витратами. Зокрема було виявлено вивільнення коштів при оптимізації поставки бензину для підприємства в розмірі 12,1 тис. грн.

Прискоривши період відгодівлі тварин, підприємства повинні мати можливість скоротити собівартість вирощування ВРХ та свиней відпо-відно на 35 та 11 тис.грн.; підвищити прибуток відповідно на 38 та 27 тис.грн.

Максимально скоротити транспортні витрати під час перевезення вантажів, що сприяє підвищенню продуктивності праці і зниженню собівартості продукції. Нами сплановані транспортні перевезення таким чином, щоб мінімізувати витрати при перевезенні зерна озимої пшениці і, які становитимуть в розмірі 1675 грн.

Оптимізувавши склад автомобільного парку, підприємство має можливість знизити витрати на утримання даного підрозділу на 3476,7 грн. та продати автомобілі за оптимізованою структурою (5 одиниць).

На підприємстві взагалі не виконується контроль за витратами. В результаті чого виникають перевитрати виробництва та в силу інших обставин кризове фінансове становище. Було визначено відхилення рівня фактичних витрат від нормативних, що відбулось за рахунок зміну об'єму вирощеної продукції на 75000 грн.; за рахунок зміни ціни на 45000 грн.; за рахунок зміни норми витрат на 1 га на 432000 грн. Для підприємства запропоновано введення в практику господарювання нормативного методу, застосування якого дасть можливість вчасно виявити перевитрати та застосувати відповідні заходи.

Контрольні питання до теми 9

1. Яке місце займає планування в системі управління витратами підприємства?

2. Якими чинниками зумовлена точність перспективного та поточного планування витрат?

3. З якою метою здійснюється планування витрат на підприємстві?

4. Яке значення має планування одноразових витрат на підприємстві?

5. Охарактеризуйте процес планування одноразових витрат.

6. Назвіть мету та завдання планування поточних витрат підприємства.

7. Охарактеризуйте процес планування поточних витрат підприємства.

8. Які документи забезпечують інформаційну базу планування витрат на підприємствах?

9. Які фактори необхідно враховувати в процесі планування поточних витрат підприємства? Відповідь обгрунтуйте.

10. Які функції виконують кошториси витрат за центрами відповідальності?

11. У чому полягає важливість планування собівартості окремих видів продукції підприємства?