- •Укоопспілка
- •Тема 1. Теоретичні засади управління ресурсами і витратами…………………………24
- •Тема 2. Витрати виробництва та підприємницький прибуток…………..…………..…56
- •Тема 3. Особливості системи управління витратами…………………………...………..79
- •Тема 4. Технологія прийняття господарських рішень
- •Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів
- •Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл..................................................................172
- •Тема 7. Методологія розрахунку собівартості продукції (послуг)…….………………202
- •Тема 8. Облік та аналіз витрат………………………………………...………….………..224
- •Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат………...…..238
- •Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами
- •Тема 11. Особливості управління ресурсами і витратами
- •Тема 12. Особливості управління витратами обігу
- •Тема 13. Особливості управління ресурсами
- •Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного
- •Передмова
- •1. Предмет та завдання дисципліни
- •1.1. Предмет дисципліни
- •1.2. Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Після вивчення курсу студенти повинні знати:
- •1.4. Студенти, вивчивши курс, мають уміти:
- •1.5. Курс базується на таких дисциплінах:
- •Зміст дисципліни за темами
- •Програма дисципліни
- •Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл
- •Тема 7. Методологія розрахунку собівартості продукції (послуг)
- •Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства
- •Тема 8. Облік та аналіз витрат
- •Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат
- •Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами на підприємствах окремих галузей промисловості
- •Тема 11. Особливості управління ресурсами і витратами в сільському господарстві
- •Тема 12. Особливості управління витратами обігу торговельного підприємства
- •Тема 13. Особливості управління ресурсами і витратами в будівництві
- •Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства
- •4. Оцінювання за кредитно-модульною системою:
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Порядок обрахування кредитів ects
- •4.3. Особливості складання навчального плану
- •4.4. Організація контролю знань студентів в умовах кмсонп
- •Модуль 1.
- •1.2 Економічна сутність витрат
- •1.3 Основні етапи розвитку науки управління ресурсами і витратами
- •Контрольні питання до теми 1.
- •Семінарське заняття до теми 1.
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Тема 2. Витрати виробництва та підприємницький прибуток
- •2.2 Особливості бухгалтерського обліку витрат, економічні витрати
- •2.3 Підприємницький прибуток та чинники, що впливають на нього
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 3 особливості системи управління витратами
- •3.2 Завдання, функції системи управління витрат та умови її ефективності
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Тема 4. Технологія прийняття господарських рішень із управління витрат
- •4.2 Етапи процесу прийняття рішень
- •2. Прийняття рішення
- •4.3 Моделювання рішень
- •4.4 Методи, принципи і вимоги рішень
- •4.5 Організація та контроль виконання рішень
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів та особливості управління ними
- •5.2 Організація процесу управління матеріальними ресурсами
- •5.3 Планування і прогнозування матеріальних ресурсів
- •5.4 Особливості та переваги системи своєчасного виробництва
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл
- •6.2 Методи розподілу загальновиробничих витрат
- •6.3 Позамовний кошторис витрат
- •6.4 Попроцесний кошторис витрат
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 7. Методологія розрахунку собівартості продукції (послуг)
- •7.2 Система управління собівартістю продукції (послуг)
- •7.3 Формування витрат за місцем виникнення та центрами відповідальності
- •4) Встановити відповідальних за виникнення витрат.
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Модуль 2.
- •8.2 Фактори управління витратами підприємства
- •8.3 Вплив виручки на рівень витрат підприємства
- •Основними особливостями і перевагами даного механізму управління витратами (cvp) є:
- •1) Витрати для оперативного управління плануються тільки в частині перемінних витрат, що значно спрощує сам процес планування;
- •3) Є важливим елементом маркетингу, дозволяє визначити вироби з низькою рентабельністю і відмовитися від їх виробництва (продажу), а також встановити межу зміни ціни;
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат
- •9.2 Бюджетування при управлінні витратами
- •9.3 Контроль за використанням витрат
- •9.4. Забезпечення контролю за здійсненням витрат підприємства
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами на підприємствах окремих галузей промисловості
- •10.2 Внутрішньогосподарська звітність центрів відповідальності на виробництвах харчової промисловості
- •10.3 Організація центрів витрат і відповідальності в машинобудуванні і металообробці
- •10.4 Документальне оформления виробничого процесу і облік витрат у деревообробній галузі промисловості
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Тема 11. Особливості управління ресурсами і витратами в сільському господарстві
- •Матеріальні витрати
- •Подвійнийзапис
- •11.2 Методологічні підходи до розподілу витрат на незавершене виробництво
- •11.3 Інформармаційні системи у формуванні витрат
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 12. Особливості управління витратами обігу торгівельного підприємства
- •12.2 Показники, що характеризують витрати обігу, та критерій їх економічності
- •12.3 Аналіз витрат обігу торговельного підприємства
- •12.4 Планування витрат торговельного підприємства
- •Де вОзк – сума витрат обігу, що відноситься на запаси товарів на кінець планованого періоду;
- •Рекомендована література
- •12. Савицкая г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 498 с.
- •13.2 Механізм управління матеріальними ресурсами
- •Ефективневикористаннявиробничих запасів
- •Керуючий матеріальним потоком
- •13.3. Методика оцінки ефективності управління матеріальними ресурсами на будівництві
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства
- •14.2 Гранична доходність і витратність ресурсу та дія закону убуваючої віддачі
- •Згідно з цим законом підприємству вигідно розширювати використання ресурсів до тих пір, поки кожен додатковий ресурс буде збільшувати його доход у більшій мірі, а ніж витрати.
- •14.3 Позитивний і негативний ефект масштабу виробництва
- •14.4 Виробнича потужність та її рівні
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Тести з тем дисципліни
- •Фактичних витрат технологічних матеріалів
- •(Назва підприємства)
- •Фактичних витрат центру на робочу силу
- •Нагромаджувальна відомість витрат на засоби праці за проміжний внутрімісячний період
- •Підсумкова відомість витрат на виробництво і обчислення фактичної собівартості
- •Закон україни «про оподаткування прибутку підприємств» Стаття 5. Валові витрати
Модуль 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ І ВИТРАТАМИ
ТЕМА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ І ВИТРАТАМИ
План
1.1 Сутність, зміст та класифікація ресурсів
1.2 Економічна сутність витрат
1.3 Основні етапи розвитку науки управління
Ключові терміни: ресурси, витрати, валові витрати, управління, менеджмент, принципи, функції, методи
1.1 Сутність, зміст та класифікація ресурсів
Категорія «ресурси» багатогранна, вони застосовуються в господарстві, побуті, є складовою частиною матеріально-технічної бази суспільного вироб-ництва. Реальні і потенційні природні ресурси можна класифікувати за: походженням, господарським призначенням, ознакою вичерпності (рис. 1.1) [1, С.30].
Рис. 1.1. Класифікація природних ресурсів [1, С.30]
«Природні ресурси» – одне з найбільш часто вживаних у літературі понять. Більш загальним є визначення, дане А.А. Мінцом: «природні ресурси... тіла і сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил і вивченості можуть бути використані для задоволення потреб людського суспільства у формі особистої участі в матеріальній діяльності» [2]. Природні ресурси можуть бути: доступні, доведені або реальні запаси – це обсяги природного ресурсу, виявлені сучасними методами розвідки чи обстеження, технічно доступні й економічно рентабельні для освоєння, а також потенційні чи загальні ресурси – це ресурси, установлені на основі теоретичних розрахунків, які включають, окрім точно встановлених запасів природної сировини, ще й ту їхню частину, яку нині освоїти неможливо через технічні чи економічні причини (наприклад, поклади бурого вугілля на великих глибинах чи прісні води, законсервовані в льодовиках або глибин-них шарах земної кори). Потенційні ресурси називають ресурсами майбут-нього, тому що їхнє господарське освоєння стане можливим тільки за умов якісно нового науково-технічного розвитку суспільства.
У зв’язку з багатогранним характером поняття «природні ресурси», що відбиває їхнє природне походження, з одного боку, і господарську, еконо-мічну значимість – з іншого, розроблена й широко застосовується їх класифікація:
1. Класифікація природних ресурсів за походженням. Природні ресурси (тіла чи явища природи) виникають у природних середовищах (водах, атмосфері, рослинному чи ґрунтовому покриві тощо) й у просторі утворюють визначені сполучення, що змінюються в межах природно-територіальних комплексів. На цій основі вони підрозділяються на дві групи ресурси природних компонентів і ресурси природно-територіальних комплексів:
- ресурси природних компонентів – вид природного ресурсу з компо-нентами ландшафтної оболонки. Він характеризуються тими ж природними факторами, що створюють даний природний компонент у відповідності територіального розміщення, це – мінеральні; кліматичні; водні; рослинні; земельні; ґрунтові; тварини світу. Ця класифікація широко вживається у вітчизняній і закордонній літературі. При використанні вище наведені класифікації основна увага приділяється закономірностям просторового і тимчасового формування окремих видів ресурсів, їх кількісним, якісним характеристикам, особливостям їхнього режиму, обсягам природного поповнення запасів. Наукове розуміння всього комплексу природних процесів, що берусь участь у створенні й нагромадженні природного ресурсу, дозволяє вірніше розрахувати роль і місце тієї чи іншої групи ресурсів у процесі суспільного виробництва, системі господарства, а головне – дає можливість виявити граничні обсяги вилучення, ресурсу з природного середовища, не допускаючи його виснаження чи погіршення якості. Наприклад, точне уявлення про обсяги щорічного приросту деревини в лісах визначеного регіону дозволяє розрахувати припустимі норми вирубки. Під час суворого контролю за дотриманням цих норм, виснаження лісових ресурсів не відбувається;
- ресурси природно-територіальних комплексів. На даному рівні підроз-ділу враховується комплексність природно-ресурсного потенціалу території, що випливає з відповідної комплексної структури самої ландшафтної оболонки. Кожен ландшафт (природно-територіальний комплекс) має визна-чений набір різноманітних видів природних ресурсів. Залежно від власти-востей ландшафту, його місця в загальній структурі ландшафтної оболонки, сполучення видів ресурсів, їх кількісні та якісні характеристики змінюються дуже істотно, визначаючи можливості освоєння й організації матеріального виробництва. Часто виникають такі умови, коли один чи кілька ресурсів визначають напрям господарського розвитку цілого регіону. Практично будь-який ландшафт має кліматичні, водні, земельні, ґрунтові й інші ресурси, але можливості господарського використання дуже різні. В одному випадку можуть складатися сприятливі умови для видобутку мінеральної сировини, а в іншому – для вирощування цінних культурних рослин для організації промислового виробництва, курортного комплексу тощо. На основі цього виділяються природно-ресурсні територіальні комплекси за найкращим (кращим) видом господарського освоєння це – гірничопромислові, сільсько-господарські, господарчі, лісогосподарські, - рекреаційні та ін.
Використання тільки одного виду ресурсів чи їх походженням (чи «природної класифікації», за визначенням А.А. Мінца) [2] недостатньо, тому що вона не відображає економічного значення ресурсів і їх господарської ролі. Серед систем класифікації природних ресурсів, що відображають їх економічну значимість і роль у системі суспільного виробництва, частіше застосовується класифікація за напрямами і формами господарського використання ресурсів.
II. Класифікація за видами господарської діяльності – здійснюється за ознакою матеріального виробництва, зокрема, промислового і сільсько-господарського виробництва:
- ресурси промислового виробництва – ця підгрупа включає всі види природної сировини, що використовуються у промисловості. Через дуже велику розгалуженість промислового виробництва, наявність численних галузей, що споживають різні види природних ресурсів і відповідно висувають до них різні вимоги, види природних ресурсів диференціюються таким чином:
- енергетичні, до яких відносяться різноманітні види ресурсів, що використовуються на сучасному етапі розвитку науки і техніки для виробництва енергії (пальні корисні копалини – нафта, вугілля, газ, уран, бітумінозні сланці, гідроенергоресурси – енергія вільно падаючих річкових вод, припливно-хвильова енергія морських вод тощо, джерела біоконверсій-ної енергії – використання паливної деревини, виробництво біогазу з відходів сільського господарства, ядерна сировина, що використовується для одержання атомної енергії);
- неенергетичні, які включають підгрупу природних ресурсів, що постачають сировину для різних галузей промисловості чи беруть участь у виробництві за умови технологічної необхідності (корисні копалини, що не відносяться до групи каустобіолітів, води, використовувані для промислового водопостачання, землі, зайняті промисловими об'єктами та об’єктами інфра-структури, лісові ресурси, що постачають сировину для лісохімії і будівель-ної індустрії, рибні ресурси відносяться до даної підгрупи умовно, тому що нині видобуток риби й обробка улову носить промисловий характер [2] ).
- ресурси сільськогосподарського виробництва поєднують види ресурсів, що беруть участь у створенні сільськогосподарської продукції (агрокліматич-ні – ресурси тепла й вологи, необхідні для вирощення культурних рослин чи випасу худоби, земельні ресурси – земля та її верхній шар – ґрунт, що володіє унікальною властивістю відтворювати біомасу, розглядаються і як природ-ний ресурс, і як засіб виробництва в рослинництва, рослинні кормові ресурси біоценозів є кормовою базою худоби, що випасається, водні ресурси – води, що використовуються в рослинництві для зрошення, а у тваринництві – для водопою і утримання худоби).
Досить часто виділяють також природні ресурси невиробничої сфери чи безпосереднього споживання. Це насамперед ресурси, що вилучаються з природного середовища (дикі тварини, що підлягають промисловому полюванню, дикорослі лікарські рослини), а також ресурси рекреаційного сектору, ресурси заповідних, територій і ряд інших.
ІІІ. Класифікація за ознакою вичерпності. Під час обліку запасів природних ресурсів і обсягів їх можливого господарського вилучення використовують дані про вичерпність запасів. За цією ознакою ресурси поділяються на вичерпні, невичерпні, відновлювальні та не відновлювальні та відносно відновлювальні:
- вичерпні ресурси – це ті, що утворюються в земній корі чи ландшафтній сфері, але обсяг і швидкість їхнього формування вимірюються за геологічною шкалою часу. У той же час потреби в таких ресурсах з боку виробництва або для організації сприятливих умов існування людського суспільства значно перевищують обсяг і швидкість природного заповнення. Внаслідок цього неминуче настає виснаження запасів природних ресурсів. До групи вичерпних відносяться ресурси з неоднаковими швидкостями й обсягами формування. Це дозволяє провести їхню додаткову диференціацію;
- невичерпні, до яких відносяться кліматичні та водні ресурси. Ці види ресурсів звичайно мають зворотній зв’язок на основі підтвердження термодинамічних принципів (закону збереження маси та енергії). Нарощу-вання використання якогось із ресурсів понаднормово спричиняє різні зміни в інших ресурсних групах і зміни їхньої інтегральної сукупності, що завжди супроводжуються втратою якихось ресурсних груп, на які було розраховано господарство. Так, надмірна експлуатація водних ресурсів річкового басейну призводить не лише до нестачі води для ведення господарства в розтало-ваних нижче ділянках і басейнах, до виснаження рибних та інших морських ресурсів, а й різко впливає на рослинність, тваринний світ і навіть на клімат навколишніх територій, що, у свою чергу, погіршує умови життя людей.
Усе це зумовлює необхідність вивчення інтегральної сукупності всіх ресурсних складових у регіоні, а також проведення інвентаризації всіх ресурсів за народногосподарськими потребами і складання кадастрів. Кадастр – це систематичне зведення даних, яке включає якісний і кількісний опис об'єктів і явищ ресурсного характеру з їх економічною та соціально-економічною оцінкою. У деяких країнах (Канада, держави скандинавського півострову та ін.) ведуться роботи з інвентаризації ресурсів і складання їх кадастрів. Зокрема, практикується водний, детеріораційний (зведення відо-мостей про погіршення природного середовища), земельний, ландшафтний, лісовий, медико-біологічний (ступінь впливу природних комплексів на здоров’я людини), природних територій та об'єктів під особливою охороною, ґрунтовий (вужчий, ніж земельний, стосується лише гірських угідь), промисловий (окремо мисливсько-промисловий, дичини, водно-біологічної дичини тощо), рекреаційний (ресурсів відпочинку, лікування), стану навколишнього середовища, фізичного простору та інші види кадастрів;
- до відновлюваних ресурсів належать ресурси рослинного і тваринного світу. Вони відновлюються досить швидко, і обсяги природного відновлення можна точно і достовірно розрахувати. Тому при організації господарського використання накопичених запасів деревини в лісах, травостою на лугах чи пасовищах, промислу диких тварин у межах, що не перевищують щорічне відновлення, можна цілком уникнути виснаження ресурсів.
- невідновлювальні, до яких відносять усі види мінеральних ресурсів або корисні копалини. Вони, як відомо, постійно утворюються в надрах земної кори та в результаті безупинного процесу рудоутворення, але масштаби їхнього нагромадження настільки незначні, а швидкість утворення виміряється багатьма десятками і сотнями мільйонів років (наприклад, вік кам’яних вугіль нараховує більше 350 млн. років), що практично їх враховувати в господарських розрахунках не можна. Освоєння мінеральної сировини відбувається за історичною шкалою часу і характеризується постійно зростаючими обсягами вилучення. У зв’язку з цим усі мінеральні ресурси розглядаються не тільки як вичерпні, але й як невідновлювальні; земельні ресурси в їхньому природному вигляді – це матеріальний базис, що на основі його природних властивостей відбувається життєдіяльність людського суспільства, але внаслідок їх інтенсивного використання (утворення кар’єрів – під час великого промислового чи цивільного будів-ництва, інтенсивного ведення землеробства) ці ресурси у своєму природному вигляді вже не відновляться.
- відносно відновлювані. Деякі ресурси хоча і відновлюються в історичні відрізки часу, але відновлювані обсяги значно менші за обсяги господар-ського споживання. Саме тому такі види ресурсів виявляються дуже «вразливими» і вимагають особливо ретельного контролю з боку людини і держави. До відносно відновлюваних ресурсів відносяться і дуже дефіцитні природні багатства, як продуктивні пахотно-придатні ґрунти, ліси і деревостоями спілого віку, водні ресурси в регіональному аспекті.