- •Укоопспілка
- •Тема 1. Теоретичні засади управління ресурсами і витратами…………………………24
- •Тема 2. Витрати виробництва та підприємницький прибуток…………..…………..…56
- •Тема 3. Особливості системи управління витратами…………………………...………..79
- •Тема 4. Технологія прийняття господарських рішень
- •Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів
- •Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл..................................................................172
- •Тема 7. Методологія розрахунку собівартості продукції (послуг)…….………………202
- •Тема 8. Облік та аналіз витрат………………………………………...………….………..224
- •Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат………...…..238
- •Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами
- •Тема 11. Особливості управління ресурсами і витратами
- •Тема 12. Особливості управління витратами обігу
- •Тема 13. Особливості управління ресурсами
- •Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного
- •Передмова
- •1. Предмет та завдання дисципліни
- •1.1. Предмет дисципліни
- •1.2. Мета і завдання дисципліни
- •1.3. Після вивчення курсу студенти повинні знати:
- •1.4. Студенти, вивчивши курс, мають уміти:
- •1.5. Курс базується на таких дисциплінах:
- •Зміст дисципліни за темами
- •Програма дисципліни
- •Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл
- •Тема 7. Методологія розрахунку собівартості продукції (послуг)
- •Модуль 2. Функції управління ресурсами і витратами та їх особливості у галузях народного господарства
- •Тема 8. Облік та аналіз витрат
- •Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат
- •Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами на підприємствах окремих галузей промисловості
- •Тема 11. Особливості управління ресурсами і витратами в сільському господарстві
- •Тема 12. Особливості управління витратами обігу торговельного підприємства
- •Тема 13. Особливості управління ресурсами і витратами в будівництві
- •Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства
- •4. Оцінювання за кредитно-модульною системою:
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Порядок обрахування кредитів ects
- •4.3. Особливості складання навчального плану
- •4.4. Організація контролю знань студентів в умовах кмсонп
- •Модуль 1.
- •1.2 Економічна сутність витрат
- •1.3 Основні етапи розвитку науки управління ресурсами і витратами
- •Контрольні питання до теми 1.
- •Семінарське заняття до теми 1.
- •Рекомендована література
- •Додаткова література
- •Тема 2. Витрати виробництва та підприємницький прибуток
- •2.2 Особливості бухгалтерського обліку витрат, економічні витрати
- •2.3 Підприємницький прибуток та чинники, що впливають на нього
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 3 особливості системи управління витратами
- •3.2 Завдання, функції системи управління витрат та умови її ефективності
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Тема 4. Технологія прийняття господарських рішень із управління витрат
- •4.2 Етапи процесу прийняття рішень
- •2. Прийняття рішення
- •4.3 Моделювання рішень
- •4.4 Методи, принципи і вимоги рішень
- •4.5 Організація та контроль виконання рішень
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 5. Економічна сутність матеріальних ресурсів та особливості управління ними
- •5.2 Організація процесу управління матеріальними ресурсами
- •5.3 Планування і прогнозування матеріальних ресурсів
- •5.4 Особливості та переваги системи своєчасного виробництва
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 6. Види кошторису витрат та їх розподіл
- •6.2 Методи розподілу загальновиробничих витрат
- •6.3 Позамовний кошторис витрат
- •6.4 Попроцесний кошторис витрат
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 7. Методологія розрахунку собівартості продукції (послуг)
- •7.2 Система управління собівартістю продукції (послуг)
- •7.3 Формування витрат за місцем виникнення та центрами відповідальності
- •4) Встановити відповідальних за виникнення витрат.
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Модуль 2.
- •8.2 Фактори управління витратами підприємства
- •8.3 Вплив виручки на рівень витрат підприємства
- •Основними особливостями і перевагами даного механізму управління витратами (cvp) є:
- •1) Витрати для оперативного управління плануються тільки в частині перемінних витрат, що значно спрощує сам процес планування;
- •3) Є важливим елементом маркетингу, дозволяє визначити вироби з низькою рентабельністю і відмовитися від їх виробництва (продажу), а також встановити межу зміни ціни;
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 9. Планування витрат та методика складання кошторису витрат
- •9.2 Бюджетування при управлінні витратами
- •9.3 Контроль за використанням витрат
- •9.4. Забезпечення контролю за здійсненням витрат підприємства
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 10. Особливості управління ресурсами і витратами на підприємствах окремих галузей промисловості
- •10.2 Внутрішньогосподарська звітність центрів відповідальності на виробництвах харчової промисловості
- •10.3 Організація центрів витрат і відповідальності в машинобудуванні і металообробці
- •10.4 Документальне оформления виробничого процесу і облік витрат у деревообробній галузі промисловості
- •Рекомендована література:
- •Додаткова література:
- •Тема 11. Особливості управління ресурсами і витратами в сільському господарстві
- •Матеріальні витрати
- •Подвійнийзапис
- •11.2 Методологічні підходи до розподілу витрат на незавершене виробництво
- •11.3 Інформармаційні системи у формуванні витрат
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 12. Особливості управління витратами обігу торгівельного підприємства
- •12.2 Показники, що характеризують витрати обігу, та критерій їх економічності
- •12.3 Аналіз витрат обігу торговельного підприємства
- •12.4 Планування витрат торговельного підприємства
- •Де вОзк – сума витрат обігу, що відноситься на запаси товарів на кінець планованого періоду;
- •Рекомендована література
- •12. Савицкая г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учебное пособие. – Минск: Экоперспектива, 1998. – 498 с.
- •13.2 Механізм управління матеріальними ресурсами
- •Ефективневикористаннявиробничих запасів
- •Керуючий матеріальним потоком
- •13.3. Методика оцінки ефективності управління матеріальними ресурсами на будівництві
- •Рекомендована література
- •Додаткова література:
- •Тема 14. Методика розрахунку показників ефективного використання витрат підприємства
- •14.2 Гранична доходність і витратність ресурсу та дія закону убуваючої віддачі
- •Згідно з цим законом підприємству вигідно розширювати використання ресурсів до тих пір, поки кожен додатковий ресурс буде збільшувати його доход у більшій мірі, а ніж витрати.
- •14.3 Позитивний і негативний ефект масштабу виробництва
- •14.4 Виробнича потужність та її рівні
- •Рекомендована література.
- •Додаткова література.
- •Тести з тем дисципліни
- •Фактичних витрат технологічних матеріалів
- •(Назва підприємства)
- •Фактичних витрат центру на робочу силу
- •Нагромаджувальна відомість витрат на засоби праці за проміжний внутрімісячний період
- •Підсумкова відомість витрат на виробництво і обчислення фактичної собівартості
- •Закон україни «про оподаткування прибутку підприємств» Стаття 5. Валові витрати
4.2 Етапи процесу прийняття рішень
Вирішення проблем, як і управління, – процес, який пов’язаний з послідовністю пов’язаних між собою кроків. Керівник дбає не тільки про рішення як таке, але й про його наслідки. Кількість етапів процесу прийняття рішення залежить від конкретної проблеми, але основних, які завжди присутні, – п’ять:
• діагностика проблеми;
• вибір критеріїв та обмежень для прийняття рішень;
• виявлення альтернатив;
• оцінка альтернатив;
• прийняття рішень.
Рис. 4.2. Процес прийняття господарських рішень
1. Діагностика проблеми
Перший крок на шляху вирішення проблеми – визначення або діагноз проблеми (вірний та повний). Існують два варіанти розгляду проблеми. Відповідно до першого варіанту проблемою вважають ситуацію, коли не досягнуто поставлених цілей. Тобто проблема виникає тому, що не відбувається те, що очікували. В цьому випадку ви усуваєте відхилення від норми. Розглядається ситуація (прецедент), і керівник застосовує заходи, щоб виправити ситуацію.
У другому варіанті як проблему можна розглядати іншу можливість. У цьому випадку керівник виступає як менеджер-підприємець.
Пітер Друкер підкреслює: вирішення проблеми тільки поновлює норму, в той час як результати «повинні бути наслідком використаних можливостей» [1].
Повністю визначити проблему часом важко тому, що всі частини організації взаємопов’язані. Наприклад, робота менеджера з маркетингу впливає на роботу менеджера з відділу досліджень та розробок. Робота лаборантів впливає на дії лікарів у лікарні. Якщо лаборант зробить помилку, то лікар її поглибить.
Правильно визначити проблему – значить, наполовину вирішити її. але це важко виконати щодо організаційних рішень. Тому сам діагноз проблеми перетворюється на процедуру в декілька кроків з прийняттям проміжних рішень.
Перша фаза у визначенні проблеми – усвідомлення труднощів або можливостей. Треба зібрати та проаналізувати всю внутрішню та зовнішню інформацію, використовуючи аналіз ринку (зовнішня інформація): аналіз фінансових звітів, внутрішнє середовище організації, запрошення консультантів з управління, опитування працівників.
Збільшення кількості інформації не обов’язково підвищує якість рішення. Рассел Акофф зауважує, що керівники страждають від надлишку інформації, яка не стосується конкретної проблеми [2]. Тому він вважає за необхідне, щоб керівники могли бачити різницю між релевантною та недоречною інформацією та вміти відокремлювати одну від другої. Релевантна інформація (relevant – відноситься до справи, доречний) – це дані, що стосуються саме конкретної проблеми. Оскільки релевантна інформація – основа рішення, то цілком доцільно домагатися, по можливості, її максималь-ної точності та відповідності проблемі. Достовірність інформації залежить від того, наскільки чіткі та чесні відносини в колективі. Якщо керівник не заохочує чесність, то робітники будуть повідомляти те, що бажає почути їхній начальник.
2. Вибір критеріїв та обмежень для прийняття рішень, виявлення альтернатив
Керівник повинен чітко уявляти, чи організація має достатньо ресурсів для реалізації прийнятого рішення. Причиною проблеми можуть бути саме обмеження (наприклад, закон), які керівник не має повноважень змінити. Керівник повинен визначити сутність обмежень, потім виявити альтернативи. Обмеження можуть бути такі, що залежать від ситуації або певних керівників. Деякі загальні обмеження: недостатня кількість робітників певної кваліфікації та досвіду, потреба в технології ще не досить розробленій, гостра конкуренція і інше.
Суттєвим обмеженням усіх управлінських рішень є звуження повно-важень усіх членів організації (керівник може прийняти або змінити рішення тільки в тому випадку, якщо вище керівництво надало йому таке право). Керівник повинен визначити стандарти, за якими він повинен оцінювати альтернативні варіанти вибору. Ці стандарти мають назву критерії прийняття рішення.
Виявлення альтернатив
Виявлення альтернатив – формування набору альтернативних рішень проблеми. В найкращому випадку бажано виявити всі можливі дії, які б допомогли усунути причини проблеми і таким чином досягти цілей організації. Але на практиці такі ідеальні варіанти майже неможливі, тому керівник обмежує число варіантів вибору для детального розгляду кількох альтернатив, які є найбільш бажаними.
Оцінка альтернатив
Оцінка альтернатив – керівник визначає переваги та недоліки кожної з альтернатив та можливі наслідки. Майже всі важливі управлінські рішення містять в собі компроміс. Для співставлення рішень необхідно мати стандарт, відносно якого можна вимірювати імовірні результати реалізації кожної можливої альтернативи. Всі рішення треба виражати в певних формах. Бажано, щоб ця форма була така ж, в якій виражена ціль (в бізнесі прибуток – незмінна потреба та найвищий пріоритет, тому рішення можна подавати в грошовому виразі). Грошовий вираз можна використовувати для порівняння наслідків рішень.
Під час оцінки можливих рішень керівник намагається спрогнозувати те, що відбудеться у майбутньому. Майбутнє завжди невизначене. Багато факторів (зовнішнє середовище, неможливість реалізації рішення) може завадити втіленню наміченого. Тому, якщо наслідки якогось рішення сприятливі, але шанс його реалізації невисокий, воно може стати менш бажаним варіантом вибору. Керівник включає імовірність в оцінку, приймаючи до уваги ступінь невизначеності, ризики.