Тема 8. Соціологія сім’ї

197

ров’я. При аналізі найближчого соціального оточення вирізняються основні соціальні характеристики друзів, знайомих, рідних і пред- ставників референтних груп, а також їхні норми і цінності у сфері шлюбно-сімейних взаємин: установки на кількість дітей у родині, професійну зайнятість жінок, характер дозвілля, характеристики сімейного споживання тощо.

«Структура сім’ї» Під структурою сім’ї мають на увазі всю сукупність взаємин між її членами, яка містить у собі стосунки спорідненості, влади, авторитету, систему морально-духовних стосунків тощо.

«Типи сімейної структури» У загальній системі родинних взаємин, згідно з Н. Смелзером, існують два основні типи сімейної структури, або форми сім’ї. Нуклеарна сім’я складається з дорослих батьків і дітей, які від них залежать (матеріально, економічно, житлово, емоційно). Розширена сім’я включає нуклеарну сім’ю і родичів, наприклад, бабусю і дідуся, ону- ків, тітку, дядька, двоюрідних братів і сестер. Така родина вважається важ- ливим, а в багатьох суспільствах і основним соціальним об’єднанням, спіль- нотою, базою розвитку соціальних відносин і гарантом взаємодопомоги і підтримки.

«Форми шлюбу» За формою шлюбу вирізняють моногамію (шлюб між одним чоловіком і однією жінкою) і полігамію (шлюб між одним та де- кількома іншими індивідами). Полігамія, своєю чергою, поділяється на полігінію (шлюб між одним чоловіком і кількома жінками) і поліандрію (шлюб між однією жінкою і кількома чоловіками). Ще однією формою є груповий шлюб (між кількома чоловіками та кількома жінками). Навіть сьогодні полігінія є досить поширеною, наприклад, у Тибеті, на півдні Індії.

«Типи владних структур у сім’ях» За типом владних структур виріз- няють патріархальні родини (де переважає влада чоловіків над іншими членами сім’ї), що існують у Таїланді, Японії, Ірані, Бразилії та багатьох інших країнах світу, та матріархальні сімейні системи (де влада належить жінці й матері). Останні трапляються зрідка, наприклад, у жителів Троб- ріандських островів. Останніми роками відбувається перехід від патріар- хальної до егалітарної родинної системи (де вплив і влада розподілені між чоловіком і жінкою майже порівну).

«Типи партнерів у шлюбі» За партнером, якому надається перевага при вступі в шлюб, розрізняють шлюби, що здійснюються за правилами екзогамії (тобто партнера шукають поза певними групами, сім’ями або кланами), та шлюби за правилами ендогамії (тобто партнер обирається всередині своєї групи). Так, ендогамія була характерною для кастової си- стеми в Індії. Найвідомішим правилом ендогамії є заборона кровозмішування (інцест), яка забороняє шлюби або статеві зв’язки між особами, що є

Модуль 2. Розділ 2. Суб’єкти суспільного життя

близькими кровними родичами. Майже в усіх суспільствах, зазначає з цього приводу Н. Смелзер, це правило стосується взаємин між дитиною й одним із батьків, а також між братом і сестрою. Він же наголошує, що в західних країнах ендогамія в обмеженому вигляді існує всередині расових груп (наприклад, американських негрів), релігійних груп (наприклад, іудаїстів) і соціальних класів (наприклад, людей аристократичного походження).

«Вибір місця проживання» За вибором місця проживання молодого подружжя соціологи виокремлюють патрілокальне (коли молода відходить зі своєї сім’ї і живе в сім’ї чоловіка або поблизу оселі його батьків), матріло- кальне (коли молоді живуть із батьками жінки або поблизу них) та нео- локальне (коли молодята живуть окремо від своїх батьків). Неолокальне місце проживання вважається нормою на Заході, але порівняно зрідка трап- ляється деінде. Дж. Мердок, який дослідив проблеми шлюбу в 250 суспільствах світу, лише в 17 з них виявив поширеність неолокального місця проживання. Стосовно України, то переважна більшість молодих подружних пар живуть із батьками. Це пов’язано не так з традиціями української сім’ї, як з браком коштів у молодих для винаймання, а тим більше купівлі чи будівництва власного помешкання.

«Зв’язок елементів структури сім’ї» Н. Смелзер вказує на існування зв’язку між різними елементами структури сім’ї і шлюбу та соціальними умовами. Так, патрілокальне місце проживання поширене в суспільствах, де існували полігінія, рабство і часто відбувалися війни. Для членів цих суспільств звичайною роботою було мисливство і збирання рослин. Матріло- кальне місце проживання вважалося нормою в суспільствах, де жінки користувалися правом землеволодіння (наприклад, у селян Ірландії). Неоло- кальне місце проживання пов’язане з моногамією, тенденцією до індивідуа- лізму та рівного економічного становища чоловіків і жінок.

«Родовід і наслідування» Нарешті, за родоводом і наслідуванням майна найпоширенішим є родовід за чоловічою лінією. У деяких випадках спорідненість визначається за жіночою лінією (коли майно матері відходить доньці, а основну підтримку молодому подружжю надає брат жінки). Сімей- на система, заснована на двобічному родоводі, прийнята у 40 % світових культур.

«Функції сім’ї» Функції сім’ї можна визначити як основні способи прояву активності, життєдіяльності сім’ї та її членів, і поділити на соціальні (спрямовані на суспільство) та індивідуальні (спрямовані на особу). М. Мац- ковський перелічує функції сучасної сім’ї стосовно основних сфер життє- діяльності родини (табл. 6).