- •Тема 1
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 1. Соціологія як наука 25 Таблиця 1. Соціальні інститути і сфери їхньої діяльності
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 3. Класична соціологія 71 с71
- •Тема 3. Класична соціологія
- •Тема 4 соціологія другої половини XX — початку XXI ст. Майбутнє соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст. 77
- •78 Модуль 1. Розділ 1. Загальна теорія та історія соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст. 79
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •102 Модуль 1. Розділ 1. Загальна теорія та історія соціології
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 5. Основні етапи розвитку української соціології
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система 131 Таблиця 5. Порівняння соціальної та економічної парадигми (за о. Яни- цьким)
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 6. Суспільство як цілісна система
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 7. Соціологія особистості
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Тема 8. Соціологія сім’ї 199 Таблиця 6. Функції сім’ї
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Тема 8. Соціологія сім’ї
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 9. Соціологія молоді
- •Тема 10 етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Єтносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 10. Етносоціологія і соціологія нації
- •Тема 11 соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
- •Тема 11. Соціологія культури
93
Отже,
загалом відмінності
між трьома стадіями розвитку
суспільства
можна уявити в такий
спосіб (табл. 4).
Таблиця
4. Відмінності між трьома стадіями
розвитку суспільстваТема 4. Соціологія другої половини XX — початку XXI ст.
Назва стадії |
Характеристика стадії |
||
Доіндустріальна |
Індустріальна |
Постіндустріальна |
|
Принцип, який керує розвитком |
Традиціоналізм |
Економічне зростан- ня |
Освіта |
Головний аспект соціального Зв’язку |
Імітація дій інших людей |
Засвоєння знань і можливостей мину- лих поколінь |
Комплексні інтерпер- сональні взаємодії |
Характер взає- модій |
Взаємодія людини з природою; Людина — природа |
Взаємодія людини з перетвореною людь- ми природою; люди- на — машина |
Взаємодія між людь- ми; людина — люди- на |
Форма людських спільнот |
Природна |
Технологічна |
Соціальна |
Основний вироб- ничий ресурс |
Сировина |
Енергія |
Інформація, знання |
Головний сектор виробництва |
Заготівля сировини |
Обробка |
Послуги |
Головна вироб- нича одиниця |
Родина, сім’я |
Завод, фабрика, під- приємство |
Дослідний інститут, офіс |
Головний кон- тингент робочої сили |
Селянин, що освоює природне середови- ще |
Робітник, який ви- робляє матеріальні блага |
Службовець, який працює з інформа- цією, символами, знаннями |
Характер вироб- ничої діяльності |
Видобуток |
Виготовлення |
Обробка |
Управлінська група, що об’єд- нує ресурси |
Господарі, власники |
Професійні керівни- ки, підприємці |
Дослідники, спеціа- лісти, провідні адмі- ністратори |
Технологія |
Трудомістка (трудо- ємна); ручна праця |
Капіталомістка (ка- піталоємна); механі- зовані технології |
Наукомістка (науко- ємна); інтелектуаль- ні технології |
Метод, який ке- рує рішенням |
Здоровий глузд, “ме- тод спроб і поми- лок”, досвід |
Дослідження, емпі- ризм |
Модель, теоретична база ухвалення рі- шень |
Вищий рівень по- треб |
Основні побутові по- треби |
Соціальні потреби |
Потреби у знаннях, самореалізації |
«Завдання соціології у вивченні постіндустріального суспільства» Звід- си випливають і нові завдання для соціологів. Актуальним на сьогодні стає дослідження таких нових проблем і явищ, як:
94
Модуль 1. Розділ 1. Загальна теорія та історія соціології
подолання масового виробництва і споживання індивідуалізованим виробництвом і споживанням. Останнє дедалі більшою мірою стає продовженням виробничого процесу; індивідуалізоване ж виробництво набирає рис індивідуалізованого створення інформації та знань;
перетворення інформації на основний виробничий ресурс постінду- стріального суспільства;
процес швидкого заміщення праці знаннями;
процес заміни трудової діяльності новим типом активності — актив- ності творчої, креативної. Надання пріоритету не нарощуванню масового виробництва благ, але максимальному розвитку людського потенціалу;
заміна старих методів організації праці й максимальне використання творчого потенціалу робітників;
зміна соціального статусу і ролі виробника, який поступово перетворю- ється на просьюмера (термін О. Тоффлера, що складається з двох анг- лійських слів — виробник і споживач), а пролетаріат — на когнітаріат (також термін Тоффлера, який в основі має англійський вираз “пізна- вальна діяльність”, яка заснована на знаннях та інформації);
перехід від економізованих ринкових принципів та пріоритетів до постекономічних соціологізованих, нематеріальних цінностей та пріоритетів; розгляд потреб людини як основного орієнтира розвитку й показника продуктивності;
перерозподіл структури часу з більшим приділенням уваги сім’ї, діяльності в громадських організаціях, самоосвіті, фізичній культурі та спорту;
створення нових форм сім’ї, соціального партнерства, підвищення ролі знань і зміна системи освіти з переходом від педагогіки мо- нологу викладача до педагогіки діалогу викладача і студента, пере- творення освіти на процес пожиттєвого здобуття знань із дедалі біль- шою роллю самоосвіти в ньому;
творення нових систем та ієрархій особистісних і групових ідентич- ностей, серед них етнічних тощо.
«Ставлення соціологів до постмодернізму» Що ж до соціологічної доктрини доби постмодерну, то одні дослідники вважають, що вона може бути розглянута як зворотний бік постіндустріальної доктрини, оскільки постмодерністи-соціологи розглядають ті складові соціальних процесів, які випали з поля зору постіндустріалістів, і пропонують ширший підхід до нової соціальної реальності та місця людини в ній. Інші соціологи дотри- муються думки, що це свого роду псевдовчення, мода на яке змушує багатьох молодих дослідників приділяти йому основну увагу як “останньому слову”