1.7 Перша допомога при нещасних випадках

Нещасні випадки (опіки, поранення, отруєння) у ла­бораторії виникають внаслідок недостатнього ознайомлення пра­цюючих з відповідними інструкціями з охорони праці і техніки безпеки або в результаті необережної роботи.

Якщо нещасний випадок трапився, потерпілому треба надати першу допомогу:

1.При попаданні на шкіру кислот це місце слід інтенсивно промити водою, а потім 1 %-ним розчином NaHCO₃. При попа­данні концентрованої сульфатної кислоти перед промиванням пошкоджену шкіру необхідно витерти сухим ватним тампоном.

2.При попаданні на шкіру розчинів лугів пошкоджене місце промивають водою, а потім розведеною ацетатною кислотою або насиченим розчином боратної кислоти.

3.При попаданні на шкіру фенолу, диброму і подібних їм ре­човин необхідно негайно пошкоджене місце промити відповідни­ми органічними розчинниками (спиртом, етером тощо).

4.При отруєнні дихлором, дибромом, нітрогену оксидами по­терпілому необхідно дати вдихати пари розведеного розчину амо­ніаку і випити молоко.

5.При опіках тіла полум'ям необхідно негайно промити місце опіку 1 %-ним розчином KMnO₄ і покласти на пошкоджене місце компрес із спиртового розчину таніну.

6. При порізах рану необхідно обробити спиртовим розчином йоду і перев'язати.

7. Після надання першої допомоги потерпілому його терміно­во необхідно відправити до лікарні.

8. При виникненні пожежі в лабораторії необхідно терміново вимкнути всі електричні прилади і перекрити подачу газу. Місце пожежі необхідно засипати піском або накрити протипожежною ковдрою і загасити вогонь за допомогою вогнегасника.

9. Застосовувати воду для гасіння пожежі треба обережно, тому що вода в деяких випадках сприяє збільшенню пожежі.

1.8 Якісний аналіз неорганічних сполук

Якісний аналіз неорганічних сполук дозволяє встановити склад як індивідуальних неорганічних сполук , так і їх сумішей.

Більшість неорганічних сполук є електролітами і у водних розчинах знаходиться у вигляді іонів. У зв’язку з цим якісний аналіз неорганічних сполук поділяють на аналіз катіонів і аніонів.

Якісний аналіз катіонів

Реакції, які використовуються в якісному аналізі, мають супроводжуватися візуальним ефектом:

• появою чи зникненням осаду;

• появою, зникненням чи зміною кольору розчину;

• виділенням газів;

• утворенням кристалів характерного кольору і форми;

• появою забарвлених перлів;

• забарвлення полум’я;

• появо світіння;

• виникненням характерного забарвлення при розтиранні речовин.

Здебільшого при аналізі катіонів присутність одних іонів заважає визначенню інших, тому що специфічні реакції існують тільки на окремі іони. У зв’язку з цим виявлення іонів найчастіше проводять за допомогою систематичного ходу аналізу. Якщо в пробі, що аналізується, знаходиться невелика кількість катіонів і усунути їх заважаючий взаємний вплив порівняно нескладно, застосовують дробний аналіз.

Існує декілька методів систематичного ходу аналізу катіонів: сірководневий, амоніачно – фосфатний, кислотно – основний тощо.

Історично першим був сірководневий метод (таблиця 1) аналізу, запропонований у 1871 році російським вченим М.О.Меншуткіним. В основу поділу катіонів на аналітичні групи в цьому методі покладено різну розчинність сульфідів катіонів залежно від рН середовища. Головним недоліком цього методу є застосування високотоксичного гідрогену сульфіду. У зв’язку з цим останнім часом частіше застосовують амоніачно – фосфатний метод (таблиця 2),побудований на різній розчинності фосфатів катіонів, і кислотно – основний (таблиця 3), що ґрунтується на різній розчинності гідроксидів і деяких солей, утворених катіонами і сильними кислотами.

Таблиця 1

Класифікація катіонів за сірководневим методом

Група	Катіони	Груповий реагент	Розчинність сполук
І	K+, Na+, Li+,NH4+, Mg2+	Немає	Сульфіди, карбонати, хлориди та гідроксиди розчиняються у воді
ІІ	Ba2+, Sr2+, Ca2+	(NH4)2CO3, NH3 ·H2O + NH4Cl рН = 9,25	Карбонати не розчиняються у воді
ІІІ	Fe2+, Fe3+, Cr3+, Al3+, Мn2+, Ni2+, Zn2+, Co2+	(NH4)2S, NH3 ·H2O + NH4Cl рН = 9,25	Сульфіди не розчиняються у воді, але розчиняються в розведених кислотах
ІV	Cu2+, Hg2+, Bi3+, Sn2+, Sn4+, Sb5+, Sb3+, As3+, As5+	H2S, HCl, рН = 0,5	Сульфіди не розчиняються у воді і розведених кислотах
V	Ag+, Pb2+, Hg22+	HCl	Хлориди не розчиняються у воді і розведених кислотах

Таблиця 2

Класифікація катіонів за амоніачно – фосфатним методом

Група	Катіони	Груповий реагент	Розчинність сполук
І	Ag+, Pb2+, Hg22+	HCl	Хлориди не розчиняються у воді
ІІ	Sn2+, Sn4+, Sb5+, Sb3+	НNО3	Метастанатна і метастибантна кислоти не розчиняються у воді
ІІІ	Ba2+, Sr2+, Ca2+, Mg2+, Li+, Мn2+, Fe2+, Fe3+, Cr3+, Al3+	(NH4)2НРО4, конц. NH3 ·H2O	Фосфати не розчиняються у воді і в надлишку розчину амоніаку
ІV	Cu2+,Сd2+, Hg2+, Co2+, Ni2+, Zn2+	(NH4)2НРО4, конц. NH3 ·H2O	Фосфати не розчиняються у воді, але розчиняються в надлишку розчину амоніаку
V	K+, Na+,NH4+	Немає	Хлориди, нітрати і фосфати розчиняються у воді

Найчастіше в сучасному хімічному аналізі застосовують кислотно- основний метод (таблиця 3), в якому усі катіони поділяють на шість аналітичних груп.

Систематичний аналіз розпочинають з попередніх випробувань, які виконують переважно сухим способом (колір, запах, забарвлення полум’я, відношення до води, кислот, нагрівання, визначення рН середовища), з подальшим розчиненням проби і виявленням деяких катіонів (NH₄⁺, Fe²⁺, Fe³⁺ тощо дробними реакціями.). Потім дією К₂СО₃ або Na₂СО₃ на окремі порції розчину осаджують у вигляді оксидів, гідроксидів, карбонатів і основних солей катіони ІІ – ІV груп, а в розчині виявляють іони K⁺, Na⁺. З окремої порції розчину, що аналізують, осаджують катіони ІІ аналітичної групи дією 2 моль/дм³ хлоридної кислоти. З одержаного центрифугату розчином 1 моль/дм³ сульфатної кислоти в присутності етанолу осаджують катіони ІІІ аналітичної групи у вигляді сульфатів, а катіони І, ІV, V, VІ аналітичних груп при цьому залишаються в розчині. Їх розділяють дією надлишку NaОН в присутності 3 %-вого Н₂О₂. При цьому гідроксиди катіонів V, VІ груп випадають в осад, а катіони І, ІV залишаються в розчині. Подальше розділення гідроксидів катіонів V і VІ груп виконують дією надлишку амоніаку, який переводить гідроксиди катіонів VІ аналітичної групи в розчинні амоніакати.

Таким чином, груповий реагент в аналізі катіонів використовують для відкриття аналітичної групи та відокремлення катіонів цієї групи від катіонів інших аналітичних груп.

Таблиця 3

Класифікація катіонів за кислотно – основним методом методом

Група	Катіони	Груповий реагент	Розчинність сполук
І	K+, Na+,NH4+ Li+	Hемає	Хлориди, сульфати і гідроксиди розчиняються у воді
ІІ	Ag+, Pb2+, Hg22+	НСІ	Хлориди не розчиняються у воді
ІІІ	Ba2+, Sr2+, Ca2+	Н2SО4 + С2Н5ОН	Сульфати не розчиняються у воді
ІV	Al3+, Zn2+, Cr3+, Sn2+, Sn4+, As3+, As5+	Надлишок конц. NaОН + 3 %-вий Н2О2	Гідроксиди не розчиняються у воді, але розчиняються в надлишку лугу
V	Fe2+, Fe3+, Mg2+, Мn2+,Ві3+, Sb5+, Sb3+	Надлишок конц. NH3 ·H2O	Гідроксиди не розчиняються у воді, надлишку лугу і розчину амоніаку
VІ	Co2+, Ni2+, Сd2+, Cu2+, Hg2+	Надлишок конц. NH3 ·H2O	Гідроксиди не розчиняються у воді, надлишку лугу, але розчиняються в надлишку розчину амоніаку