Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛР з моніторингу довкілля (методичка).doc
Скачиваний:
40
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.25 Mб
Скачать

Результати вимірювання оптичної густини розчинів при різній їх концентрації

№ досліджуваного розчину

Концентрація розчину

Оптична густина розчину

1

С1

D1.

2

C2

D2

3

C3

D3

…………….

…………….

…………………

n

Cn

Dn

Фотометрування досліджуваного розчину і обчислення результатів кількісного визначення

> Приготування досліджуваного розчину

Наважку досліджуваної речовини переносять у мірну колбу, розчиняють у невеликому об'ємі розчинника, а потім додають ті ж реагенти і в тих же об'ємах, як і у разі приготування шкали стан­дартів;

> вимірювання оптичної густини досліджуваного розчину

Проводять вимірювання оптичної густини досліджуваного роз­чину в тих же умовах, що і вимірювання оптичної густини еталон­них розчинів;

> обробка результатів аналізу

Одержане значення оптичної густини використовують у залеж­ності від обраного методу визначення концентрації в розрахун­кових формулах або визначають вміст речовини за градуюваль-ним графіком. У разі необхідності обчислюють масову відсоткову частку речовини у вихідній наважці за відповідними формулами.

Теоретичні питання

1.Класифікація абсорбційних методів аналізу.

2. Закон Бугера—Ламберта—Бера. Фізичний зміст величин, що вхо­дять у нього.

3. Суть методу фотоколориметри'. Апаратура, що застосовується для аналізу розчинів.

4. Оптимальні умови фотоколориметричних визначень.

5. Спектрофотометрія. Теоретичні основи методу, види спектрофото­метричних визначень.

6. Типи спектрофотометрів, їх принципова будова, основні вузли оп­тичної схеми.

7. Якісний аналіз за спектрами поглинання.

8. Вибір оптимальних умов для кількісного спектрофотометричного аналізу.

9. Застосування методів фотоколориметрії спектрофотометрії для ана­лізу багатокомпонентних сумішей.

10. Екстракційна фотометрія, її застосування в хімічному аналізі.

Лабораторна робота № 8 приклади фотометричних визначень

Дослід 1

Визначення масової відсоткової частки дикалію дихромату в реактиві методом фотоколориметри

Мета роботи: навчитися визначати вміст дикалію дихромату в реактиві фотоколокиметричним методом.

Визначення побудоване на поглинанні світла забарвленим роз­чином дикалію дихромату.

РЕАКТИВИ

Кислота сульфатна, 1 моль/дм3 розчин;

дикалію дихромат, х. ч.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Приготування стандартного розчину досліджуваної речовини, що містить 0,1 мг дикалію дихромату в 1 см3

Точну наважку 0,1000 г дикалію дихромату поміщають у мірну колбу місткістю 100 см3, розчиняють у 20 см3 розчину 1 моль/дм3 сульфатної кислоти і доводять об'єм тим же розчином до мітки. У мірну колбу місткістю 100 см3 піпеткою поміщають 10,00 см3 приготовленого розчину і доводять об'єм до мітки розчином 1 моль/дм3 сульфатної кислоти.

2. Приготування серії еталонних розчинів

Серію еталонних розчинів готують із стандартного розчину в мірних колбах у відповідності з таблицею:

№ еталонного розчину

V стандартного розчину, см3

V 1 моль/дм3 розчину H2SO4, см3

Вміст K2Cr2O7,

мкг/см3

1

3,00

до 100,00

3,00

2

7,00

7,00

3

11,00

11,00

4

15,00

15,00

5

17,00

17,00

6

19,00

19,00

3. Як розчин порівняння використовують розчин 1 моль/дм3 сульфатної кислоти

4. Вибір світлофільтра

Вибір світлофільтра здійснюють, використовуючи еталонний розчин № 4.

  1. Вимірювання оптичної густини еталонних розчинів

  2. Обробка даних фотометрування еталонних розчинів

Одержані значення оптичної густини еталонних розчинів ви­користовують для побудови градуювального графіка в координа­тах D - C.

7. Приготування досліджуваного розчину

Точну наважку досліджуваного реактиву (приблизно 0,1 г) роз­чиняють, як показано в п. 1. Далі роблять, як при приготуванні еталонного розчину № 4.

  1. Фотометрування досліджуваного розчину

  2. Розрахунки результатів аналізу

Розрахунки результатів аналізу виконують за формулою:

w(K2Cr2O7) = С· 100 · 100· 100 ·100 / т н ·15,00· 10,00 ·106 = 10 ·С/ т н ·15,00,

де C - концентрація досліджуваного розчину K2Cr2O7, мкг/см3; т н - маса наважки, г;

10-6 — коефіцієнт перерахунку маси наважки до г/см3.

Дослід 2

ВИЗНАЧЕННЯ МАСОВОЇ ВІДСОТКОВОЇ ЧАСТКИ ФЕРУМ(ІІІ)-ІОНІВ МЕТОДОМ ФОТОКОЛОРИМЕТРІЇ В ЗАЛІЗО-АМОНІЙНИХ ГАЛУНАХ

Мета роботи: навчитися визначати вміст Ферум – іонів в залізо – амонійних галунах фотометричним методом.

Визначення побудоване на вимірюванні оптичної густини роз­чину феруму (III) моносульфосаліцилату, який утворюється при pH = 2...3 при взаємодії катіонів феруму (III) з сульфосаліциловою кислотою.

РЕАКТИВИ

Залізо-амонійні галуни, х. ч., стандартний розчин з концентра­цією Fe3+-іонів 100 мкг/см3. наважку 0,8633 г Fe(NH4)SO4 · 12H2O за допомогою 25 мл розчину 0,5 моль/дм3 H2SO4 переносять у мірну колбу на 1 дм3 і доводять об'єм водою до поділки;

кислота сульфосаліцилова, 0,01 моль/дм3 розчин;

кислота сульфатна, 0,5 моль/дм3 розчин.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]