Визначення окисників йодометричним методом

Дослід № 7

Визначення масової відсоткової частки купруму (II) сульфату в препараті

Мета роботи: оволодіти методом визначення вмісту купруму сульфату в препараті методом наважки.

В основу визначення покладено такі рівняння реакцій:

+ Сu²⁺ = Сu⁺ 2

-2е + 3І^- = [ I₃]- 1

_______________________________

2 Сu²⁺ + 3І^- = 2 Сu⁺ + [ I₃]-

Сu⁺ + І^- = СuІ

2 СuSО₄ + 4КІ = 2 СuІ + 2 К₂SО₄ + І₂

І₂ + Na₂S₂O₃ = 2 NaІ + NaS₄O₆

Ем(СuSО₄· 5Н₂О) = М(СuSО₄· 5Н₂О) · f_екв; f_екв = 1

РЕАКТИВИ

Натрію тіосульфат, 0,1 моль/дм³ розчин;

кислота сульфатна, 1 моль/дм³ розчин;

калію йодид, х. ч.;

крохмаль, 0,5 %-вий розчин.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Розраховану точну наважку купруму (II) сульфату переносять у мірну колбу, розчиняють у дистильованій воді, доводять об'єм розчину водою до мітки і ретельно перемішують. Відбирають пі­петкою аліквотний об'єм приготовленого розчину, переносять у колбу для титрування, додають 4-5 см³ розчину сульфатної кислоти, 3 г калію йодиду. Дийод, що виділився, відтитровують стандартним розчином натрію тіосульфату (у присутності осаду купруму (І) йодиду) до світло-жовтого забарвлення розчину, по­тім додають 2 см³ розчину крохмалю і титрують до знебарвлення розчину.

Титрування повторюють до одержання відтворюваних резуль­татів.

Розраховують масову відсоткову частку купруму (II) сульфату.

Контрольні питання до аудиторної та позааудиторнот роботи студентів

1. Суть методів окисно-відновного титрування, їх класифікація.

2. Вимоги до оксред-реакцій, які лежать в основі методів окисно-від­новного титрування.

3. Способи індикації кінцевої точки титрування в методах окисно-відновного титрування. Зовнішні, внутрішні, змішані індикатори.

4. Способи окисно-відновного титрування (пряме, зворотне, замісни­кове, непряме). Пояснити на прикладах.

5. Чи можна приготувати первинний стандартний розчин з «х. ч.» ка­лію перманганату? Приготування і умови зберігання розчину калію перманганату.

6. Які стандартні речовини використовують для стандартизації розчи­ну калію перманганату? Суть і умови стандартизації розчину тит­ранту за натрію оксалатом.

7. Властивості перманганат-іонів у залежності від рН середовища. Умови проведення перманганатометричних визначень. Встановлення кінцевої точки титрування.

8. Чому в перманганатометрії для створення кислого середовища роз­чину використовують сульфатну кислоту?

9. Використання перманганатометрії в хімічному аналізі..

10. Суть йодометричного методу аналізу, його можливості.

11. Титранти методу йодометрії, їх приготування і стандартизація.

12. Способи йодометричного титрування.

13. Йодометричне визначення сильних окисників.

14. Визначення кінцевої точки титрування в йодометрії. Застосування розчину крохмалю як індикатору при визначенні відновників, а та­кож при титруванні сильних окисників.

15. Умови йодометричних визначень. Навести необхідні рівняння реак­цій.

16. Обчисліть молярну концентрацію і титр розчину KMnO₄, якщо на титрування 20,00 см³ розчину натрію оксалату, одержаного розчи- ненням його наважки масою 0,3407 г у мірній колбі місткістю 100 см³, витрачається 22,15 см³ розчину KMnO₄.

Відповідь: с_КМп04 = 0,04590 моль/дм³, Т_КМп04 = 0,001451 г/см³.

17. Розрахувати масу наважки дикалію дихромату для приготування 500 см³ розчину 0,1 моль/дм³ дикалію дихромату.

Відповідь: m_H = 2,45 г (точна наважка).

18. Розрахувати масу наважки йоду, що необхідна для приготування 2 дм³ розчину 0,01 моль/дм³ йоду.

В і д π о в і д ь: т_н = 2,5 г.

19. Розрахувати масу наважки K₂Cr₂O₇, що необхідна для стандартиза- ції розчину 0,1 моль/дм³ Na₂S₂O₃ (спосіб піпетування Vм.к.= =100,00 см³, V_n=10,00 см³), якщо на титрування дийоду, що виді- лився, витрачають 25,00 см³ розчину Na₂S₂O₃.

Відповідь:/я_н= 1,0 г (точна наважка).

20. Розрахувати молярну концентрацію, титр і титр за йодом розчину Na₂S₂O₃, якщо на титрування дийоду, що виділився при додаванні до наважки 0,1020 г K₂Cr₂O₇ надлишку KI, витрачено 20,05 см³ роз- чину Na₂S₂O₃.

Відповідь: c = 0,1038 моль/дм³, T = 0,01641 г/см³, Т₁ = 0,01265 г/см³.

21. Визначити кількість хлору в 1 дм³ води, якщо на титрування дийо­ду, що виділився при додаванні до 50,00 см³ води надлишку KI, витрачено 20,10 см³ розчину 0,1010 моль/дм³ Na₂S₂O₃.

Відповідь: т = 3,140 г.

22. Визначити масову відсоткову частку аскорбінової кислоти, якщо на титрування маси наважки 0,3975 г витрачено 19,45 см³ розчину 0,1008 моль/дм³ йоду.

Відповідь: W = 86,89 %.

23. Розрахувати молярну концентрацію розчину йоду монохлориду, поправковий коефіцієнт К, якщо на титрування 20,00 см³ цього роз­чину витрачено 20,45 см³ розчину Na₂S₂O₃ (с = 0,1004 моль/дм³).

Відповідь: с = 0,1027 моль/дм³, K= 1,027.

24. Визначити масову відсоткову частку бутадіону в препараті, якщо на титрування наважки масою 0,2895 г витрачено 18,65 см³ розчину 0,1005 моль/дм³ йоду монохлориду.

Відповідь: w = 99,83 %.