- •Частина I
- •1 Якісний аналіз
- •1.1 Способи виконання аналітичних реакцій
- •1.2 Умови виконання та чутливість аналітичних реакцій
- •1.3 Посуд і обладнання лабораторії моніторингових досліджень
- •1.4 Правила та техніка виконання окремих аналітичних операцій
- •1.4.1 Нагрівання і випарювання
- •1.4.2 Осадження і фільтрування осадів
- •1.4.3 Центрифугування, промивання і розчинення осаду
- •1.5 Хімічні реактиви та правила поводження з ними
- •Правила роботи і техніка безпеки в лабораторії
- •1.6.1 Загальні правила
- •1.6.2 Робота з кислотами і лугами
- •1.6.3 Робота із шкідливими і отруйними речовинами
- •1.6.4 Робота з горючими речовинами
- •1.6.5 Робота з речовинами, що утворюють вибухові суміші
- •1.7 Перша допомога при нещасних випадках
- •1.8 Якісний аналіз неорганічних сполук
- •Якісний аналіз катіонів
- •Аналіз аніонів
- •Аналіз суміші невідомого складу
- •Лабораторна робота № 1 якісний аналіз неорганічних сполук
- •Якісний аналіз катіонів
- •Реакція алюміній (ііі) – катіону. Дія розчину натрію ацетату.
- •Якісний аналіз аніонів
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •Частина Il
- •2 Кількісний аналіз
- •2.1 Предмет і задачі кількісного аналізу
- •2.2 Класифікація методів кількісного аналізу
- •3.3 Гравіметричний метод аналізу
- •Методи осадження
- •Методи відгонки
- •Методи виділення
- •Терези і техніка зважування
- •Обладнання і техніка виконання основних операцій
- •Розрахунки в методах гравіметричного аналізу
- •Дослід № 2 визначення масової відсоткової частки вологи в каоліні методом непрямої відгонки
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •2.4 Титриметричні методи аналізу
- •Класифікація титриметричних методів аналізу за типом хімічних реакцій
- •Класифікація титриметричних методів за способом титрування
- •Техніка та точність аналізу
- •Вимірювання об'ємів розчинів
- •Розрахунки в титриметричних методах аналізу Загальні положення титриметрії
- •Способи виразу концентрації розчинів
- •Розрахункові формули в титриметричному аналізі
- •Загальні правила оформлення лабораторного журналу
- •2.4.1 Кислотно-основне титрування (метод нейтралізації)
- •Дослід № 2 стандартизація розчину хлоридної кислоти за натрію тетраборатом
- •Дослід № 3 визначення молярної концентрації речовини еквівалента натрію гідроксиду в розчині за стандартним розчином хлоридної кислоти
- •Дослід № 4 визначення масової відсоткової частки натрію гідроксиду та натрію карбонату в суміші
- •Дослід № 5 визначення масово-об'ємної частки амоніаку в розчині (зворотне титрування)
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •2.4.2 Титриметричні методи осадження (осаджувальне титрування)
- •Аргентометрія
- •Метод mopa
- •Дослід № 2 стандартизація розчину 0,1 моль/дм3 аргентуму (і) нітрату за натрію хлоридом
- •Дослід № 3 визначення масової відсоткової частки калію броміду за методом mopa
- •Дослід № 4 визначення масової відсоткової частки натрію хлориду в ізотонічному розчині
- •Метод фаянса-ходакова
- •Дослід № 5 визначення масової відсоткової частки натрію хлориду в препараті
- •2.4.3 Методи комлексоутворення
- •Комплексонометрія (трилонометрія)
- •Дослід № 2 стандартизація розчину 0,05 моль/дм3 трилону б за цинком металічним
- •Дослід № з визначення загальної твердості води
- •Дослід № 4 визначення масових відсоткових часток кальцій(іі)- і магній(іі)-іонів при сумісній присутності
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •2.4.4 Окисно - відновне титрування
- •2.4.4.1 Перманганатометрія
- •Дослід № 2 стандартизація розчину калію перманганату
- •Дослід № з визначення вмісту гідрогену пероксиду в об'ємі мірної колби
- •Дослід № 4 визначення масової частки ферум(іі)-іона в солі мора
- •Визначення масової відсоткової частки калію нітриту в препараті
- •2.4.4.2 Йодометрія
- •Титранти методу
- •Умови йодометричних визначень
- •Дослід № 2 стандартизація розчину натрію тіосульфату за дикалію дихроматом
- •Дослід № 3 приготування розчину 0,1 моль/дм3 йоду
- •Дослід № 4 стандартизація розчину 0,1 моль/дм3 йоду за стандартним розчином натрію тіосульфату
- •Дослід № 5 визначення масової відсоткової частки аскорбінової кислоти в препараті
- •Дослід № 6 визначення масової відсоткової частки формальдегіду у формаліні (зворотне титрування)
- •Визначення окисників йодометричним методом
- •Визначення масової відсоткової частки купруму (II) сульфату в препараті
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторнот роботи студентів
- •3 Інструментальні методи аналізу
- •3.1 Оптичні методи аналізу
- •3.1.1 Абсорбційні оптичні методи аналізу
- •Молекулярний абсорбційний аналіз
- •Колориметрія
- •Фотоколориметрія
- •Спектрофотометрія
- •Методика виконання кількісних визначень методами фотоколориметрії і спектрофотометрії
- •Підготовка розчинів для аналізу
- •Фотометрування еталонних розчинів на фотоелектроколориметрі або спектрофотометрі
- •Результати вимірювання оптичної густини розчинів при різних довжинах хвиль
- •Результати вимірювання оптичної густини розчинів при різній їх концентрації
- •Фотометрування досліджуваного розчину і обчислення результатів кількісного визначення
- •Теоретичні питання
- •Лабораторна робота № 8 приклади фотометричних визначень
- •Визначення масової відсоткової частки дикалію дихромату в реактиві методом фотоколориметри
- •1. Приготування стандартного розчину досліджуваної речовини, що містить 0,1 мг дикалію дихромату в 1 см3
- •2. Приготування серії еталонних розчинів
- •1. Приготування еталонних розчинів феруму (III) моносульфоса- ліцилату
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •3.1.2 Рефрактометрія
- •Апаратура
- •Методика вимірювання показника заломлення
- •Лабораторна робота № 9 приклади визначень рефрактометричним методом
- •Контроль якості приготовлених розчинів і термінів зберігання концентрованих розчинів
- •Межи показників заломлення і терміни придатності концентрованих розчинів лікарських речовин
- •Дослід № 2 визначення концентрації етанолу в спиртово - водних розчинах рефрактометричним методом
- •Показники заломлення спиртово – водних розчинів при температурі 200с
- •Дослід № 3 визначення концентрації глюкози у водних розчинах
- •Дослід № 4 визначення концентрації калію броміду або гексаметилентетраміну у водних розчинах
- •Дослід № 5 визначення концентрацій магнію сульфату і калію броміду в суміші сполученням об'ємного та рефрактометричного методів
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •3.2 Електрохімічні методи аналізу
- •Потенціометрія
- •Класифікація потенціометричних методів аналізу
- •Апаратура
- •Методика потенціометричних вимірювань
- •Теоретичні питання
- •Визначення вмісту нітрат - іонів у твердій пробі методом іонометри
- •Контрольні питання до аудиторної та по3ааудиторної роботи студентів
- •3.3 Хроматографія
- •3.3.1 Розподільна хроматографія
- •Розподільна хроматографія на папері
- •Розподільна хроматографія в тонкому шарі сорбенту
- •Обладнання
- •Методика проведення хроматографічних визначень
- •Підготовка хроматографічної камери
- •2. Підготовка хроматографічного паперу і пластин
- •3.Нанесення розчинів речовин, що досліджуються
- •4. Проявлення хроматограм і обчислення хроматографічних констант
- •3.3.2 Осадова хроматографія
- •3.3.3 Іонообмінна хроматографія
- •Дослід № 2 визначення масової відсоткової частки натрію або калію хлориду
- •Контрольні питання до аудиторної та позааудиторної роботи студентів
- •Список використаної літератури
Розрахунки в титриметричних методах аналізу Загальні положення титриметрії
Зазначимо основні терміни та поняття, що застосовують при розрахунках у кількісному аналізі.
Згідно з Міжнародною системою одиниць фізичних величин (Cl), моль - це кількість речовини, яка містить стільки реальних або умовних частинок, скільки атомів міститься в 0,012 кг ізотопу карбону-12. Таким чином, це фізична величина, яка характеризує число структурних елементів у даній речовині як системі. Тому, користуючись поняттям моль, необхідно вказувати, які саме реальні чи умовні частинки маються на увазі. Реальні частинки — це атоми, іони, електрони або молекули. Умовні частинки — це долі молекул, іонів тощо. Наприклад, 1/6 молекули K2Cr2O7; 1/2 молекули H2C2O4; 1/5 молекули KMnO4 та ін. Кількість речовини (ν) записують таким чином:
v(NaOH) = 1 моль,
v(l/6 K2Cr2O7) = 1 моль.
Молярна маса речовини X- маса 1 моля речовини, позначається літерою M(X):
M(X) = m(X) / ν(Χ)
де m(X) — маса речовини X, г; ν(Χ) — число молей речовини X.
Основною одиницею молярної маси речовини в системі CI є кг/моль, однак на практиці частіше використовують розмірність г/моль. Наприклад, молярні маси Fe2+-іона, HCl, 1/2 молекули I2 відповідно дорівнюють M(Fe2+) = 55,847 г/моль; M(HCl) = 36,461 г/моль; M(l/2 I2) = 126,9096 г/моль.
Еквівалентом називають деяку реальну чи умовну частинку (у. ч.), яка може приєднувати, вивільняти або будь-яким іншим способом взаємодіяти з одним атомом (іоном) гідрогену чи гідроксид-іоном або з атомом іншого одновалентного елемента або з одним електроном в окисно-відновних реакціях. Використовуючи термін «еквівалент», треба вказувати, до якої реакції він належить.
Фактор еквівалентності feкв(X) — це число, що показує, яка частка реальної частинки речовини X еквівалентна одному атому (іону) одновалентного елемента в цій реакції або одному електрону в цій окисно-відновній реакції. Фактор еквівалентності не є сталою величиною і залежить від конкретної реакції за участю цієї речовини. Наприклад, у напівреакціях:
MnO4- + 4H+ 3е = MnО2 + 2Н2О
fекв(КМпО4)=1/3;
MnO4- + 8H+ + 5e = Mn2+ + 4Н2О
fекв(КМпО4) = 1/5.
Молярна маса речовини еквівалента EM (X)- маса одного моля еквівалентів цієї речовини, яка дорівнює добутку фактора еквівалентності feкв(X) і молярної маси цієї речовини:
EM (X) = feкв(X) · М(Х).
Способи виразу концентрації розчинів
Молярна концентрація розчиненої речовини (с(Х)) - це кількість розчиненої речовини, що міститься в 1 дм3 (1л) розчину. Молярна концентрація розчиненої речовини X обчислюється як відношення кількості розчиненої речовини ν(Χ), що міститься в 1 дм3 розчину (розмірність - моль/дм3, або моль/л).
Основна одиниця молярної концентрації в системі одиниць CI є моль/м3, а на практиці використовують моль/дм3, або моль/л. Молярну концентрацію розчинів виражають кількістю молів речовини з літерою М.
Молярну концентрацію речовини X в розчині позначають символом с(Х) та визначають як відношення кількості речовини v(X) до об'єму V розчину:
с(X) = v(X)/ V = m(X) / М(Х) · V
Назви розчинів з різною молярною концентрацією розчиненої речовини:
с = 1 моль/дм3 = 1 M - одномолярний розчин;
с = 0,1 моль/дм3 = 0,1 M - децимолярний розчин;
с = 0,01 моль/дм3 =0,01 M - сантимолярний розчин;
с = 0,001 моль/дм3 = 0,001 M - мілімолярний розчин.
Однакові об'єми розчинів різних речовин з рівною молярною концентрацією містять рівне число молекул, що полегшує розрахунки об'ємів розчинів, які вступають у реакцію.
На практиці також широко використовують молярну концентрацію речовини еквівалента в розчині. Вона є відношенням кількості речовини еквівалента в розчині v[feкв (X)X] = ν · Ем до об'єму цього розчину (V):
с[fекв(Х)Х] = v[feкв (X)X] / V = ν · Ем / V
Одиницею вимірювання молярної концентрації речовини еквівалента є моль/м3, а на практиці використовують моль/дм3, або моль/л.
Якщо розчин містить 1 моль речовини еквівалента в 1 дм3, то його називають нормальним. Замість позначення одиниці вимірювання моль/дм3, або моль/л, можна використовувати скорочення «н» або «Ν».
Розчин з c(feкв(X)X) = 0,1N - називають децинормальним, 0,01N - сантинормальним, 0,001N - мілінормальним.
На склянках з розчинами, які марковані в одиницях нормальної концентрації, необхідно вказувати fекв. Наприклад, 0,1N KIO3 (/екв= 1/6) або 0,1N (1/6KIO3).
Переваги використання розчинів з нормальною концентрацією полягають у тому, що розчини з однаковими нормальними концентраціями реагують в однакових об'ємах.
Якщо нормальні концентрації відрізняються, то вірне рівняння:
C1 · V1 = C2 · V2.
Титр розчину — це виражена в грамах маса розчиненої речовини, що міститься в 1 см3 розчину. Титр T(X) обчислюють як відношення маси розчиненої речовини m(Х) до об'єму розчину в см3 (розмірність г/см3, або г/мл):
Τ (Х) = m(Х) / V
Титр титранту за визначуваною речовиною T(Y/X) - виражена в грамах маса визначуваної речовини X, що еквівалентна 1 см3 титранту Y з теоретичною молярною концентрацією речовини еквівалента (розмірність - г/см3, або г/мл):
T(Y/Х) = стеор · Ем / 1000
де стеор - теоретична молярна концентрація речовини еквівалента титранту (Y), моль/дм3, або моль/л (наприклад, 0,01 моль/дм3);
Ем — молярна маса визначуваної речовини еквівалента, г/моль.
Масова частка розчиненої речовини (w (Х)) - це відношення маси розчиненої речовини m(Х) до маси розчину mр.:
w(X) = m(Х) / mр .
Масову частку виражають у частках одиниці або у відсотках (% - сота частка одиниці), проміле (%о - тисячна частка одиниці), ррm (млн-1 - часток на мільйон), ppb (млрд-1 - часток на мільярд).
Якщо масова частка натрію хлориду в розчині дорівнює 20 %, це означає, що розчин масою 100 г містить 20 г натрію хлориду. Якщо речовина містить 5 ррm домішки, це означає 5 : 106 = 5 · 10-4 % домішки, або 5 мкг/г домішки. Якщо речовина містить 5 ppb домішки, це означає 5 :109 =5 · 10-7 %, або 5 нг/г.