8. Ринкова система і основні елементи (принципи) її організації.

Ринок - одне із найбільших досягнень людської цивілізації. Він пройшов випробування часом і доказав свою величезну життєву силу. Першу спробу наукового визначення поняття ринку зробив французький економіст Антуан Курно. Цей термін означає "будь-який район, на якому взаємовідносини покупців і продавців настільки вільні, що ціни на одні і ті самі товари мають тенденцію легко і швидко вирівнюватися". Багать­ма сучасними економістами ринок розглядається як фаза обміну процесу відтворення. Визначення ринку, по суті, зводяться до фази обміну суспільного відтворення. В той же час ринок прямо чи опо­середковано здійснює вплив на всі фази суспільного відтворення: виробництво, розподіл і споживання. Зведення його суті до фази обміну не відображає всієї сукупності ринкових відносин.

Більш містким і глибшим за змістом і обсягом є розуміння ринку як системи, що охоплює всю сукупність соціально-економічних відносин між людьми, що проявляються через обмін, який функціонує на основі законів товарного виробництва. Дане визначення ринку базується на тому, що в економіці маємо виробників (продавців), які виробляють або пропонують товари, і споживачів, які потребують або купують товари. Ці суб'єкти зустрічаються на ринку і вступають в економічні відносини.

Для продавця ринок - це засіб чи місце, за допомогою якого він може продати або запропонувати потрібні товари.

Для покупця ринок - це місце чи засіб, за допомогою якого він може купити потрібні товари.

Існування ринку в першу чергу пов'язується із суспільним поділом праці, який неминуче зумовлює потребу в обміні, який помітно інтенсифікується, бо ремісники для свого існування потребують хліба, а землероби — необхідні їм засоби виробництва. Розвиток обміну привів до появи грошей, що розширило стимули до виробництва товарів не для власного споживання, а на ринок, тобто на продаж.

Другою умовою функціонування ринку є економічна відособ­леність виробників. Товарний обмін неминуче передбачає еквівалентність. Кожний товаровиробник бажає отримати взамін свого товару еквівалентну кількість іншого. З цього стає очевидним -спеціалізація і економічна відособленість товаровиробників вимагають наявності ринку.

Важливою умовою функціонування ринку є наявність різноманіт­них форм власності, домінуючою з яких є приватна власність, яка в свою чергу тісно пов’язана з свободою підприємництва і вибору.

Свобода вибору означає, що власники економічних ресурсів на власний розсуд розпоряджаються ними.

Об'єктивною умовою функціонування ринкових механізмів є підтримка досконалої конкуренції. Формування конкурентного середовища передбачає, з одного боку, наявність на ринку значної кількості незалежно функціонуючих покупців і продавців будь-якого товару чи ресурсу, а з другого - свободу доступу і виходу із ринку економічним агентам. Розсіювання економічної влади між численни­ми суб'єктами виробництва виступає надійним превентивним інструментом проти монополізму.

В числі головних умов функціонування ринку є наявність умов для ринкового ціноутворення. Йдеться про те, що формування цін на різних ринках здійснюється на основі попиту і пропозиції. В ринковій економіці через систему ринкового ціноутворення економічні суб'єкти вирішують, що економіка повинна виробляти, яким чином повинно бути організоване виробництво і як слід розпорядитися результатами праці.

І, накінець, остання, але головна за значимістю проблема - взаємовідносини ринкового і державного регулювання економіки.

Теоретично доведено, а практично підтверджено, що немає і не може бути ефективно функціонуючої економіки без активної регулюючої ролі держави.

До основних принципів функціонування ринку можна віднести:

- економічну самостійність, що передбачає свободу вибору форм власності і господарювання, планування виробничо-господарської діяльності, розпорядження власним майном, одержаними доходами, встановлення форм і систем оплати праці і т.д.;

- економічну рівність - йдеться про рівні економічні умови госпо­дарювання для будь-якої господарської діяльності незалежно від форм й власності. Під рівними економічними умовами розумістьш дотримання ринкових принципів ціноутворення, оподаткування прибутку і фонду споживання, механізму розподілу прибутку, інвестиційна і кредитна політика тощо;

- економічну відповідальність - мається на увазі відповідальність за результати роботи, якість продукції, що надходить на ринок, вико­нання договірних зобов'язань і т.д.;

- свободу вибору – це означає, що власники матеріальних ресурсів і грошового капіталу можуть використати або реалізувати ці ресурси на свій розсуд. При цьому необхідно мати на увазі, що свобода споживачів в ринковій економіці займає стратегічне становище. Межі підприємців обмежуються споживчим вибором.