31. Суть і форми кредиту. Структура сучасної кредитної системи.

В ринковій економіці непорушним законом є те, що гроші повинні знаходитись у постійному обороті, здійснювати безперервний обіг. Цьому допомагає функціонування кредитної системи.

Кредит є рухом позичкового капіталу, здійснюваним на основі строковості, поверненості і платності. Кредит виконує важливі функції в ринковій економіці.

1. Історично кредит дозволив суттєво розширити рамки суспіль­ного виробництва (з моменту його зародження).

2. Кредит виконує перерозподільчу функцію. Завдяки йому при­ватні збереження, прибутки підприємств, доходи держави перетворюються в позичковий капітал і направляються в прибуткові сфери народного господарства.

3. Кредит сприяє економії витрат обігу. В процесі його розвитку ;Гявляються різні засоби використання банківських рахунків і вкладів (кредитні картки, різні види рахунків, депозитні сертифікати), кідбувається випереджувальне зростання безготівкового обороту, прискорення руху грошових потоків.

4. Кредит виконує функцію прискорення концентрації і центрації капіталу. Кредит активно використовується у конкурентній боротьбі, сприяючи процесу поглинання і злиття фірм. Тут велику роль підіграють умови надання кредиту (пільгові чи жорсткі).

У процесі історичного розвитку кредит набув різноманітних форм, основні з яких - це комерційний і банківський кредити.

Комерційний кредит - це той, що надається підприємствами, об'єднаннями та іншими господарськими суб'єктами один одному. Ко­мерційний кредит надається у товарній формі перш за все шляхом відстрочки платежу. У більшості випадків комерційний кредит оформляється векселем. Вексель - це цінний папір, що надає неза­перечне грошове зобов'язання векселетримача сплатити до настання строку певну суму грошей володарю векселя.

Комерційний кредит має певні обмеження. Він, наприклад, не може бути використаний для виплати заробітної плати. Надається, як правило, підприємствами, які пов'язані між собою коопераційними зв'язками.

Банківський кредит - це кредит, який надається кредитно-фінансовими установами (банками, фондами, асоціаціями) будь-яким господарським суб'єктам (приватним підприємцям, підприємствам, організаціям і т.п.) у вигляді грошових позик. Банківські кредити поділяються на короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 року до 5 років) і довгострокові (понад 5 років). Ці кредити обслугову­ють не тільки рух товарів, але і нагромадження капіталу.

Банківський кредит перетворився на основну і переважну форму кредитних відносин.

До інших розповсюджених форм кредиту належать такі:

1. Міжгосподарський грошовий кредит - надається господарюючи­ми суб'єктами один одному шляхом, як правило, випуску підприєм­ствами і організаціями акцій, облігацій та інших цінних паперів. Ці операції отримали назву децентралізованого фінансування (випуск акцій) і кредитування (випуск облігацій і інших цінних паперів) підприємств.

2. Споживчий кредит - надається приватним особам на строк до трьох років при купівлі, перш за все, споживчих товарів довготривалого користування. Він реалізується або в формі продажу товарів з відстрочкою платежу через роздрібні магазини, або у формі надання банківської позики на споживчі цілі. За використання споживчого кредиту стягується, як правило, високий реальний відсоток (до 30% річних).

3. Іпотечний кредит (кредит застави) надається у вигляді довго­строкових позик під заставу нерухомості (землі, споруд). Іпотечний кредит використовується головним чином для оновлення основних фондів у сільському господарстві і сприяє концентрації капіталу у цій сфері. Інструментом надання таких позик служать облігації застави, які випускаються банками і підприємствами.

4. Державний кредит являє собою систему кредитних відносин, в якій держава виступає позичальником, а населення і приватний бізнес - кредиторами грошових засобів. Джерелом засобів державного кредиту служать облігації державних позик, які можуть випускатись не тільки центральними, але і місцевими органами влади.

5. Міжнародний кредит являє собою рух позичкового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин. Міжнародний кредит на­дається в товарній або грошовій (валютній) формі. Кредиторами і по­зичальниками є банки, приватні фірми, держава, міжнародні і регіональні організації.

Сучасна кредитна система являє собою результат довготривалого історичного розвитку і пристосування до потреб розвитку ринкової економіки. Кредитна система опосередковує весь механізм суспільного відтворення і служить могутнім фактором концентрації виробництва і централізації капіталу.

В сучасній кредитній системі виділяються три основні ланки: Центральний банк, комерційні банки, спеціалізовані кредитно-фінансові інститути.

Головне положення в кредитній системі займає ЦБ, який історично виділився з маси комерційних банків. Саме ЦБ держава надала виняткове право емісії банкнотів.

Центральні банки виконують ряд важливих функцій:

1) емісію банкнотів (паперових грошей);

2) зберігання державних золото-валютних резервів;

3) зберігання резервного фонду інших кредитних установ;

4) грошово-кредитне регулювання економіки;

5) кредитування комерційних банків і здійснення касового обслу­говування державних установ;

6) проведення розрахунків і перевідних операцій;

7) контроль за діяльністю кредитних установ.

Комерційні банки являють собою головні "нервові" центри кредитної системи. Сучасний комерційний банк є кредитно-фінансовою установою універсального характеру. Він не тільки приймає внески населення і підприємств, видає кредит, але і виконує фінансове обслуговування клієнтів.

Операції комерційного банку підрозділяються на пасивні (залу­чення засобів) і активні (розміщення засобів). Крім того, банки мо­жуть займатись посередницькими операціями (за дорученням клієнта на комісійній основі) і довірчими операціями (управління майном, цінними паперами).

Особливе місце в сучасній ринковій економіці займають спеціалізо­вані кредитно-фінансові установи, такі як пенсійні фонди, страхові ком­панії, інвестиційні банки, іпотечні банки, позичково-зберігальні асоціації і т.п. Акумулюючи величезні грошові ресурси, ці інститути приймають активну участь у процесах нагромадження і ефективного розміщення капіталу.

Таким чином, в структурі сучасного ринкового господарства фінансово-кредитна система і грошовий обіг займають центральне місце. Формування ринкової економіки України мо­же здійснюватись тільки через реформування існуючих фінансової, кредитної і грошової систем.