32. Ринковий механізм і джерела формування доходів населення. Нерівність доходів.

В економічній літературі розрізняють два види доходу: по-перше, доход як поняття приватногосподарське, на

мікрорівні, тобто сума грошових надходжень у руки людини у відповідності з власністю на фактор виробництва; по-друге, доход як поняття народногосподарське (національний доход), тобто на макророрівні.

Політика формування доходів населення займає провідну ланку в соціальній політиці держави. Рівень доходів членів суспільства є най­важливішим показником їх добробуту, бо визначає можливості ма­теріального і духовного життя індивідууму: відпочинку, отримання освіти, підтримки здоров'я, задоволення повсякденних потреб у їжі, одязі, житлі тощо.

Для оцінки рівня і динаміки доходів населення використову­ються показники номінального і реального доходу. Номінальний доход - це кількість грдшей, отриманих окремими людьми протя­гом певного періоду. Доход, що знаходиться у розпорядженні, це доход, який може бути використаний на особисте споживання і особисте заощадження. Доход, що знаходиться у розпорядженні, менший від номінального доходу на суму податків і обов'язкових платежів. Реальний доход представляє собою кількість товарів і послуг, яку можна купити на доход, що знаходиться у розпорядженні протягом певного періоду, тобто з врахуванням зміни рівня цін.

Питання про те, як необхідно розподіляти доходи, є надто су­перечливим. Причому, не тільки в умовах сучасної України, але і в країнах з розвинутою ринковою економікою, які досягли висо­кого рівня життя своїх громадян.

Ступінь нерівності доходів можна прослідкувати за кривою Лоренца .

"Частка сімей" розташована на осі абсцис, а "частка доходу" - на осі ординат. Теоретична можливість абсолютно рівного розподілу до­ходу представлена бісектрисою (ОЕ). Вона вказує на те, що будь-який даний процент сімей отримує відповідний процент доходу. Це означає: якщо 20% усіх сімей отримує 20% усього доходу, 40% - 40%, 60% - 60% і т.д., то відповідні точки будуть розташовані на бісектрисі. Наносячи на графік реальні дані доходу, ми отримаємо криву Лоренца, яка демонструє фактичний розподіл дохо­ду. Як показує точка А, 20% усіх сімей з найнижчими доходами отримують 4,6% доходу; точка В показує, що 40% сімей з низькими доходами отримують 15,4% (4,6 + 10,8) і т.д. Віддаль між лінією, що позначає абсолютну рівність, і кривою Лоренца вказує на ступінь нерівності доходів. Чим більша ця віддаль або розрив, тим більший ступінь нерівності доходу. Якщо б фактичний розподіл доходів був абсолютно рівним, то крива Лоренца і бісектриса збігалися б і розрив зник. На межі графіку протилежній початку систе­ми координат, показана ситуація абсолютної нерівності, коли 1 % сімей мають 100% доходу, а інші не мають нічого. В цьому випадку крива Лоренца збігається з осями системи координат, утворюючи прямий кут з вершиною в точці Е, як показують товсті лінії на графіку. Трикутник ОЕF, що утворюється діагоналлю і осями координат, характеризує цей крайній ступінь нерівності.

Чому ж існує нерівність доходів, які причини обумовлюють її? Ринкова система не визнає етичних норм у розподілі доходів. Характер капіталістичної економіки цілком допускає високий ступінь нерівності доходів. Але є і більш вагомі фактори, що сприяють цій нерівності:

1. Відмінності у здібностях. У різних людей різні інтелектуальні, фізичні і естетичні здібності. Вроджені таланти дають можливість деяким індивідам внести свій вклад у сукупний продукт — вклад, який приносить їм дуже високі доходи. А інші опиняються в менш сприятливих умовах.

2. Освіта і навчання. Люди суттєво відрізняються один від одного за рівнем отриманої освіти, професійної підготовки, а відповідно, і за своїми можливостями заробляти.

3. Професійні смаки і ризик. Доходи не однакові і через відмін­ності "професійних смаків". Люди, що готові займатися важкою, непривабливою роботою, наприклад добувати вугілля або збирати сміття, і надзвичайно інтенсивно працюють протягом багатьох годин, більше і заробляють. Деякі збільшують свої доходи шляхом подвійної зайнятості, тобто працюючи в двох місцях. Люди також відрізняються один від одного в своїй готовності до ризику. Мова йде не тільки про небезпечні види робіт, але й здатність на підприємницький ризик. І хоч багато при цьому терплять невдачу, є щасливчики, які роблять ставку на впровадження нового товару або послуги, досягають при цьому успіху і можуть отримати дуже великий доход.

4. Володіння власністю. Між особами, що володіють власністю, а отже, отримують від неї доход, існує велика нерівність. Велика кількість людей або володіє дуже невеликою, або взагалі не володіє власністю, а інші, їх меншість, володіють великою кількістю обладнан­ня, нерухомості, сільськогосподарськими угіддями тощо. Саме доходи від власності визначають становище домогосподарств на самій вершині піраміди доходів. Право спадковості і той факт, що "багатство породжує багатство", посилює роль, яку відіграє нерівність володіння власністю у збільшенні нерівності до­ходів.

5. Панування на ринку. Здатність впливати на ціни на ринку в своїх інтересах є головним фактором, що визначає нерівність доходів.

6. Везіння, зв'язки, нещастя і дискримінація. На нерівність до­ходів роблять вплив везіння, випадок і вміння опинитися в потрібний момент у потрібному місці. Іноді високі доходи пояснюються відкриттям нафти на поганій фермі чи зустріччю з газетним репортером. Не можна відкидати з рахунку і роль особистих контактів або політичного впливу. З другого боку, багато нещасть, що впливають на економічний стан сім'ї, таких як тривала хвороба, нещасний випа­док, смерть годувальника, безробіття, можуть привести сім'ю до відносної бідності. Тягар таких нещасть поширюється дуже нерівномірно серед населення, що сприяє нерівності доходів. Важли­вою причиною нерівності є також дискримінація.

Ринкові відносини передбачають принципово нові механізми формування доходів, при яких розподіл благ здійснюється на користь людини, а не державної системи. В умовах ринкової системи всі виробничі ресурси, як вже зазначалося, надаються у користування господарським суб'єктам в обмін на доходи. Кожна людина, яка є власником того чи іншого ресурсу, розраховує отримати доход від цього ресурсу відповідно до його ринкової ціни: заробітну плату за виконану роботу, прибуток за продуктивний капітал, процент за позичений капітал, плату за оренду-ренту (наприклад, за використання земельної ділянки, житлової площі).

Отже, загальний доход окремої людини і сім'ї в умовах ринкового господарства включає в себе доход від праці, доход від капіталу, проценти від заощаджень, доход від землі та інші форми доходу. Різноманітність форм доходів сприяє посиленню мотивів економічної діяльності. Кожна людина має право свободи вибору джерел доходів відповідно до своїх індивідуальних здібностей.

Можливість отримання різних форм доходів, їх вільний вибір є сильним стимулом для людини, проявом її економічної свободи. Особи­стий доход у ринкових умовах все більше пов'язується з готовністю до ризику, повною відповідальністю за свою трудову і підприємницьку діяльність. Процес формування різноманітних доходів - нині єдино вільний і демократичний спосіб піднесення рівня життя людей. Людина повинна мати всі можливості для отримання і привласнення різних видів доходів: від праці, від капіталу, від власності, від землі, доход від особистого підсобного господарства, пенсії, стипендії, допомоги і вип­лати по безробіттю чи хворобі тощо. Всі перелічені доходи членів сім'ї утворюють сукупний доход сім'ї.