- •1. Предмет, метод і функції політекономії. Економічні закони і категорії.
- •2. Суспільне виробництво. Види економічних ресурсів і їх взаємодія.
- •3 . Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей
- •4. Власність в економічній системі суспільства.
- •5. Товарна форма організації виробництва. Теорії вартості.
- •6. Походження, суть і функції грошей
- •7. Пропозиція і попит на гроші. Грошовий ринок
- •8. Ринкова система і основні елементи (принципи) її організації.
- •9. Суть, структура і функції ринку. Особливості ринкових відносин в Україні.
- •10. Теорія попиту і пропозиції. Ринкова ціна: механізм формування і функції.
- •12. Суть і види економічного відтворення. Економічне зростання. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів у ринковому господарстві.
- •14. Світове господарство: сутність та структура. Форми міжнародних економічних відносин.
- •15. Валовий продукт у системі національних рахунків (снр) і методи його підрахунку.
- •16. Показники національних рахунків: чнп, національний доход, особистий доход.
- •17. Номінальний і реальний внп і його вплив на суспільний добробут.
- •18. Сукупний попит і сукупна пропозиція і фактори, що їх визначають.
- •19. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
- •20. Циклічні коливання в економіці: механізм циклу і його фази.
- •Депресія (застій). Її порівнюють з шоковою ситуацією. Рух капіталу не чіткий, що пояснюється поступовим відновленням перерваних кризою зв’язків.
- •21. Причини безробіття і його економічні наслідки.
- •22. Суть, причини і наслідки інфляції. Основні напрямки боротьби з інфляцією.
- •23. Держава та її економічні функції.
- •24. Податкова політика держави. Удосконалення податкової політики в Україні.
- •25. Класична теорія макроекономічної рівноваги.
- •26. Споживання і збереження в масштабах національної економіки: кейнсіанський аналіз.
- •27. Інвестиції і збереження: проблема рівноваги. Модель is (інвестиції-збереження).
- •28. Мультиплікатор в ринковій системі господарства.
- •29. Суть і роль фінансів. Структура фінансової системи.
- •30. Державний бюджет і його структура. Бюджетний дефіцит. Бюджетна політика України.
- •31. Суть і форми кредиту. Структура сучасної кредитної системи.
- •32. Ринковий механізм і джерела формування доходів населення. Нерівність доходів.
- •33. Роль і особливості міжнародної торгівлі. Міжнародна торгова політика України.
- •34. Закон спадної граничної корисності і закон попиту.
- •35. Немає
- •36. Концепсія кривих байдужості і поведінка споживача.
- •37. Суть цінової еластичності попиту.
- •38. Основні види витрат виробництва.
- •39. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •40. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •41. Ринок досконалої конкуренції.
- •42. Монопольний ринок. Економічні наслідки монополізму. Антимонопольне законодавство України.
- •43. Олігополістичний ринок. Поведінка фірми на олігополітичному ринку.
- •Модель умовної кривої попиту.
- •44. Монополістична конкуренція та ефективність. Нецінова конкуренція.
- •45. Особливості формування цін на фактори виробництва. Зміни в попиті на ресурс.
- •46. Заробітна плата на конкретних ринках праці.
- •47. Економічна рента, Абсолютна нееластичність землі.
- •48. Позичковий відсоток і його ставка.
- •49. Підприємницький доход і економічний прибуток.
- •50. Підприємницька діяльність та її організаційні форми. Підприємницька діяльність в Україні.
- •51. Формування капіталістичного ринку і виникнення класичної школи економічної науки. Економічні погляди у. Петті, п. Буагільбера та фізіократів.
- •52. А. Сміт і д. Рікардо та їх місце в історії економічної науки.
- •53. Австрійська, кембріджська та американська школи економічної науки та зародження сучасного маржиналізму.
- •54. Немає
- •55. Макроекономічна модель Дж.М.Кейнса і спроба розв’язати проблему зайнятості.
- •56. Немає
- •57. Немає
- •58. Чикагська школа як реакція на кейнсіанство. Монетаризм м.Фрідмена.
- •59.Сучасний інституціоналізм тай ого видатні представники (т.Веблен, Дж.Гелбрейт та інші).
- •60. Видатні представники української економічної думки, що внесли свій вклад у світову економічну думку. (с.Подолинський, м.Туган-Барановський, є.Слуцький та інші).
16. Показники національних рахунків: чнп, національний доход, особистий доход.
Сучасна СНР (система національних рахунків) - це всеохоплююча система взаємоузгоджених показників, яка охоплює і впорядковує дані, що описують абсолютно всі аспекти і фази економічного процесу, всі економічні операції всіх економічних суб'єктів, всі активи і пасиви.
Система національних рахунків (СНР) насамперед зв'язана з обслуговуванням органів держуправління, її завдання полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв'язане описання різних аспектів економічного процесу на макрорівні, систематизувати і впорядкувати найбільш важливі показники таким чином, щоб полегшити прийняття рішень з питань формування економічної політики.
Центральним показником СНР є валовий внутрішній продукт. Другий її макроекономічний показник - валовий національний продукт. Обидва вони відображають результати діяльності у двох сферах економіки - матеріального виробництва і послуг, обидва визначаються як вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік (квартал, місяць). Підраховуються всі показники як в поточних (діючих), так і в постійних цінах (цінах якогось базового року).
На основі ВНП можна розрахувати цілий ряд взаємопов'язаних показників національних рахунків, таких як: чистий національний продукт (ЧНП), національний доход (NІ), особистий доход (РІ).
Чистий національний продукт (ЧНП) представляє собою ВНП за вирахуванням відчислень на споживання капіталу (А) (амортизація).
ЧНП=ВНП-А
За допомогою цього показника вимірюється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, який країна виробила і спожила у всіх секторах національного господарства.
Національний доход (N1) є сукупний доход, зароблений постачальниками ресурсів; він розраховується шляхом відрахування із ЧНП непрямих податків на бізнес.
N1=ЧНП – непрямі податки
Особистий доход (РІ) представляє собою сукупний доход, виплачуваний індивідам і сім'ям до сплати індивідуальних податків з громадян (прибутковий податок, податок на особисте майно, податок на спадщину).
Доход після сплати податків (ДІ) є особистий доход за вирахуванням податків з громадян. З допомогою доходу після сплати податків вимірюється величина доходів індивідів і сімей, котрі є в їхньому розпорядженні для споживання і заощадження.
17. Номінальний і реальний внп і його вплив на суспільний добробут.
Розрахунок ВНП і національного доходу визначається зміною цін на товари і послуги. По-перше, важливо знати, яким чином змінився рівень цін протягом певного періоду часу. Це означає, потрібно бути в курсі того, чи мала місце інфляція (збільшення рівня цін) або дефляція (зменшення рівня цін), а якщо так, то в яких масштабах.
Інфляція і дефляція ускладнюють підрахунок ВНП, оскільки ВНП представляє собою грошовий, тимчасовий і кількісний показник. Первинними даними, на основі яких обчислюється ВНП, є показники загальних продаж компаній, однак ці показники водночас відображають зміни як у кількості виготовлених товарів, так і у рівні цін. Це означає, що на величину ВНП мають вплив зміни як фізичного обсягу всієї продукції, так і рівня цін. Однак рівень життя залежить, у першу чергу, від кількості товарів, вироблених і направлених до рук сімей і окремих індивідів, а не від ціни, вказаної на етикетках даних товарів. Товар, проданий десять років тому за 100 грошових одиниць, приносить таке ж задоволення, як і товар, проданий у цьому році за 1000 грошових одиниць.
При розрахунку ВНП ми стикаємося з такою ситуацією, що, здобуваючи статистичну інформацію із фінансових документів фірм, обчислюючи ВНП для різних років, ми маємо справу із номінальним показником ВНП. Ми не можемо сказати, якою мірою збільшення номінального ВНП якогось року викликане змінами обсягу виробництва, з одного боку, чи коливаннями цін - з іншого. Проблема полягає втому, щоб скоригувати грошовий (тимчасовий, кількісний) показник таким чином, щоб він у точності відображав зміни фізичного обсягу виробництва або кількості одиниць продукції, а не коливання цін.
Щоб подолати це утруднення потрібно скорочувати показник фізичного обсягу ВНП з урахуванням зростання цін і, навпаки, підвищувати його, коли ціни падають. Вказані корективи дають нам уявлення про ВНП різних років при передбаченні, що ціни і курс валюти незмінні. Показник ВНП, котрий відображає поточні ціни, тобто показник, котрий не скоригований з врахуванням рівня цін, інакше називається нескоригований, виражений у грошових одиницях за поточним курсом, грошовий або номінальний ВНП. Аналогічним чином показник ВНП, скоригований з врахуванням інфляції або дефляції, представляє собою скоригований, виражений у грошових одиницях за незмінним курсом, або реальний ВНП.
Процес коригування поточного, або номінального, ВНП з урахуванням інфляції або дефляції простий. Дефлятор ВНП для певного року свідчить про відношення сукупної ціни на товари у поточному році до сукупної ціни аналогічного набору товарів у базовому році. Таким чином, дефлятор ВНП, або індекс цін ВНП, може бути використаний для того, щоб інфлювати (підвищити грошове вираження ВНП з врахуванням динаміки цін) або дефлювати (посилити грошове вираження ВНП з урахуванням динаміки цін) показник номінального ВНП. Результатом такого коригування є те, що ми одержимо ВНП для кожного року в реальному вираженні: іншими словами, ми одержимо ВНП у незмінних цінах базового року. Найбільш простим і прямим методом дефлювання або інфлювання номінального ВНП даного року є ділення номінального ВНП на індекс в десятковій формі. У формі рівняння це можна записати таким чином:
Номінальний ВНП / Індекс цін (з сотими частками) =Реальний ВНП.
Можна сказати, що з допомогою показника реального ВНП вимірюється вартість загального обсягу виробництва у різні роки при передбаченні про незмінний рівень цін, починаючи з базового року і протягом всього вказаного періоду. Таким чином, реальний ВНП показує ринкову вартість обсягу продукції кожного року, виміряну у постійних цінах, тобто в грошових одиницях, котрі мають ту ж ціну або купівельну здатність, як і в базовому році. Реальний ВНП є більш точною, в порівнянні з номінальним ВНП, характеристикою функціонування економіки.
ВНП може дати уявлення про матеріальний добробут суспільства, але не є його характеристикою, так як він не враховує ряд факторів:
неринкові операції
вільний час ( зростаючий обсяг вільного часу позитивно впливає на добробут суспільства, але не враховується в показниках ВНП)
покращення якості продукції (ВНП є кількісним, а не якісним показником – він не відображає в повній мірі покращення якості продукції)
склад і розподіл сукупного випуску продукції
випуск продукції на душу населення (не показує рівень життя окремих людей і сімей)
підпільна (тіньова економіка, 5-10 % від офіційної)