3 . Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей

Ефективність економіки характеризує зв'язок між кількістю оди­ниць рідкісних ресурсів, що застосовуються у процесі виробництва, і отриманою в результаті кількістю продукту. Більша кількість продукту, отримана від даного обсягу затрат, означає підвищення ефективності. Менший обсяг продукту від даної кількості затрат вказує на зниження ефективності. В найбільш загальній формі ефективність суспільного виробни­цтва виражається формулою:

Результат

Ефективність = ———------- .

Затрати

У масштабі народного господарства ефективність суспільного виробництва вимірюється відношенням розмірів створеного за певний період часу національного доходу до затрат суспільної праці. Для порівняльної оцінки ефективності суспільного виробництва в різних країнах використовується показник виробленого національного доходу на душу населення. Обчислюють виробництво продукції на душу населення і за обсягом валового національного продукту (ВНП). .

Ефективність суспільного виробництва є складною і багатоплано­вою категорією, її окремі сторони можна вимірювати за допомогою більш конкретних показників. Для цього отриманий результат, націо­нальний доход або інший аналогічний показник (ВНП) слід порівнювати з окремими факторами виробництва.

Відношення виробленого продукту (П) до кількості зайнятих у його виробництві за певний проміжок часу працівників (Р) харак­теризує продуктивність праці (Пп). Це є один із найважливіших показ­ників ефективності. Його можна виразити формулою:

П_п= ^П

^Р

Обернений показник продуктивності праці - трудомісткість є другим показником ефективності і визначається за формулою:

Т_п= ^Р

^П

Третім показником ефективності виробництва є фондовіддача (Фв) - це відношення вартості продукту (П) до середньорічної вартості засобів праці (основних виробничих фондів - Ф0с):

Ф_в= ^Р

Ф_ос

Показник фондовіддачі виражає ефективність використання за­собів праці або показує, скільки виробляється готової продукції на одиницю основних виробничих фондів. Щоб підвищити фондовіддачу, слід домагатися, щоб устатку­вання не простоювало, і друге - домогтися запровадження нових більш продуктивних машин, обладнання тощо.

Обернений показник до фондовіддачі є фондомісткість (Фм). її можна виразити формулою:

Ф_в= Ф_ос

П

Якщо фондовіддача характеризує ефективність використання у виробництві засобів праці (основних виробничих фондів), то наступ­ний показник ефективності - матеріаловіддача (Мв) - це відношення вартості продукту (П) до вартості предметів праці (матеріалів і гировини, власне матеріальних затрат (М3)). Отже, цей показник характеризує ефективність використання у виробництві предметів праці. Матеріаловіддачу можна виразити формулою:

М_в= ^П

М_з

Обернений показник до матеріаловіддачі є матеріаломісткість (Мм), отже

М_м= М_з

П

Ще одним важливим показником ефективності є якість продукції і послуг, хоча вона і не піддається обчисленню.

Крім економічної ефективності виділяють ще такі види ефектив­ності, як технічну - вимірюють її через коефіцієнт корисної дії техніки (ККД), та соціальну - це відповідність результатів господарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства, інтересам окремої людини. Інтегруючим показником соціальної ефек­тивності є виробництво товарів народного споживання у валовому національному продукті (ВНП). У розвинутих країнах світу ця частка становить близько 70 відсотків, а виробництво засобів виробництва — близько 30%. Суспільство намагається використати свої рідкісні ресурси ефек­тивно, тобто воно бажає отримати максимальну кількість корисних товарів і послуг, виготовлених із його обмежених ресурсів. Щоб цього домогтися, воно має забезпечити повну зайнятість і повний обсяг виробництва.

Під повною зайнятістю потрібно розуміти використання всіх придатних для цього ресурсів. Робітники не можуть вимушено позбав­лятися роботи; економіка повинна забезпечити роботою всіх, хто хоче і здатний працювати. Не можуть також простоювати орні землі або капітальне устаткування. Важливо підкреслити, що ви­користовуватися мають тільки придатні для цього ресурси. Кожному суспільству властиві певні звичаї і практика, що визначають, які саме ресурси придатні для застосування: встановлюється пенсійний вік, використання дитячої праці, землі для обробітку і під паром і т.ін.

Повний обсяг виробництва означає, що ресурси потрібно розпо­діляти ефективно, тобто, щоб вони давали максимально можливу віддачу від їх використання (наприклад, відвід землі під воєнний полігон чи підприємництво тощо). Цей термін також передбачає ви­користання найкращих технологій, що є у наявності (щоб пшеницю не збирали серпом або косою).

Оскільки ресурси рідкісні, економіка повної зайнятості і повного обсягу виробництва не може забезпечувати необмежений випуск товарів і послуг. Більше того, необхідно вирішувати, які товари і послуги слід виробляти, а від яких відмовитися.

Вирішення цієї проблеми ілюструє крива виробничих можливостей:

Для того, щоб збільшити обсяг виробництва одного товару (наприклад, продуктів харчування), необхідно відмовитися від виробництва певної частини другого товару (устаткування). Крива виробничих можливостей є опуклою, а не прямою. Це пов'язано з дією закону зростання альтернативної вартості, суть якого полягає в тому, що для отримання додаткової одиниці потрібного товару доводиться відмовлятися від щораз більшої кількості одиниць іншого товару.

Усі точки кривої виробничих можливостей відповідають оптимальному обсягу виробництва за даних умов. Точка А, яка перебуває всередині кривої, характеризує ситуацію, за якої ресурси використовуються неефективно. Точка В, яка перебуває назовні кривої, показує, що виробництво за даної кількості ресурсів є неможливим.

Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує такі положення:

1. рідкість ресурсів означає, що всі комбінації випуску продуктів, розміщених ззовні кривої виробничих можливостей, нездійснимі;

2. можливість вибору означає для суспільства не­обхідність вибирати з-поміж різних досяжних комбінацій продуктів, розміщених на (або всередині) цієї кривої;

3. опуклість кривої показує зростання витрат;

4. спадна крива характеризує поняття витрат.