- •1. Предмет, метод і функції політекономії. Економічні закони і категорії.
- •2. Суспільне виробництво. Види економічних ресурсів і їх взаємодія.
- •3 . Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей
- •4. Власність в економічній системі суспільства.
- •5. Товарна форма організації виробництва. Теорії вартості.
- •6. Походження, суть і функції грошей
- •7. Пропозиція і попит на гроші. Грошовий ринок
- •8. Ринкова система і основні елементи (принципи) її організації.
- •9. Суть, структура і функції ринку. Особливості ринкових відносин в Україні.
- •10. Теорія попиту і пропозиції. Ринкова ціна: механізм формування і функції.
- •12. Суть і види економічного відтворення. Економічне зростання. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів у ринковому господарстві.
- •14. Світове господарство: сутність та структура. Форми міжнародних економічних відносин.
- •15. Валовий продукт у системі національних рахунків (снр) і методи його підрахунку.
- •16. Показники національних рахунків: чнп, національний доход, особистий доход.
- •17. Номінальний і реальний внп і його вплив на суспільний добробут.
- •18. Сукупний попит і сукупна пропозиція і фактори, що їх визначають.
- •19. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
- •20. Циклічні коливання в економіці: механізм циклу і його фази.
- •Депресія (застій). Її порівнюють з шоковою ситуацією. Рух капіталу не чіткий, що пояснюється поступовим відновленням перерваних кризою зв’язків.
- •21. Причини безробіття і його економічні наслідки.
- •22. Суть, причини і наслідки інфляції. Основні напрямки боротьби з інфляцією.
- •23. Держава та її економічні функції.
- •24. Податкова політика держави. Удосконалення податкової політики в Україні.
- •25. Класична теорія макроекономічної рівноваги.
- •26. Споживання і збереження в масштабах національної економіки: кейнсіанський аналіз.
- •27. Інвестиції і збереження: проблема рівноваги. Модель is (інвестиції-збереження).
- •28. Мультиплікатор в ринковій системі господарства.
- •29. Суть і роль фінансів. Структура фінансової системи.
- •30. Державний бюджет і його структура. Бюджетний дефіцит. Бюджетна політика України.
- •31. Суть і форми кредиту. Структура сучасної кредитної системи.
- •32. Ринковий механізм і джерела формування доходів населення. Нерівність доходів.
- •33. Роль і особливості міжнародної торгівлі. Міжнародна торгова політика України.
- •34. Закон спадної граничної корисності і закон попиту.
- •35. Немає
- •36. Концепсія кривих байдужості і поведінка споживача.
- •37. Суть цінової еластичності попиту.
- •38. Основні види витрат виробництва.
- •39. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •40. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •41. Ринок досконалої конкуренції.
- •42. Монопольний ринок. Економічні наслідки монополізму. Антимонопольне законодавство України.
- •43. Олігополістичний ринок. Поведінка фірми на олігополітичному ринку.
- •Модель умовної кривої попиту.
- •44. Монополістична конкуренція та ефективність. Нецінова конкуренція.
- •45. Особливості формування цін на фактори виробництва. Зміни в попиті на ресурс.
- •46. Заробітна плата на конкретних ринках праці.
- •47. Економічна рента, Абсолютна нееластичність землі.
- •48. Позичковий відсоток і його ставка.
- •49. Підприємницький доход і економічний прибуток.
- •50. Підприємницька діяльність та її організаційні форми. Підприємницька діяльність в Україні.
- •51. Формування капіталістичного ринку і виникнення класичної школи економічної науки. Економічні погляди у. Петті, п. Буагільбера та фізіократів.
- •52. А. Сміт і д. Рікардо та їх місце в історії економічної науки.
- •53. Австрійська, кембріджська та американська школи економічної науки та зародження сучасного маржиналізму.
- •54. Немає
- •55. Макроекономічна модель Дж.М.Кейнса і спроба розв’язати проблему зайнятості.
- •56. Немає
- •57. Немає
- •58. Чикагська школа як реакція на кейнсіанство. Монетаризм м.Фрідмена.
- •59.Сучасний інституціоналізм тай ого видатні представники (т.Веблен, Дж.Гелбрейт та інші).
- •60. Видатні представники української економічної думки, що внесли свій вклад у світову економічну думку. (с.Подолинський, м.Туган-Барановський, є.Слуцький та інші).
7. Пропозиція і попит на гроші. Грошовий ринок
Не існує єдиної думки про те, з яких окремих елементів складається грошова пропозиція в економіці.
Можна сказати, що пропозиція грошей – це кількість грошей наявна в національній економіці на певний час.
У вузькому розумінні пропозиція грошей, яка позначається М1, складається з двох елементів:
1) готівка, тобто металічні і паперові гроші, які знаходяться в обігу;
2) чекові вклади, тобто вклади в комерційних банках, різних ощадкасах або ощадних установах, на які можуть бути виписані чеки.
Металічні гроші складають малу частину грошової пропозиції (2-3% грошової пропозиції М1). Ці гроші дозволяють здійснювати будь-які види дрібних покупок. Металічні гроші є символічними грошима. Це означає, що дійсна вартість, тобто вартість металічного зливка, яка утримується у самій монеті, менше вартості, яка позначена на монеті. Це робиться спеціально для того, щоб запобігти переплавці символічних грошей з метою їх прибуткового продажу.
Паперові гроші більш значимі у кількісному відношенні, ніж металічні і становлять близько 25 % грошової пропозиції М1.
Зберігання грошей на поточних рахунках отримало найбільше поширення, оскільки це і безпечно, і зручно. Чеки широко використовуються як засіб обігу. Вони можуть негайно бути перетворені на паперові і металічні гроші. Існує і широке визначення грошей – „майже гроші” – це певні висококваліфіковані фінансові активи, такі як безчекові, ощадні, рахункові, строкові вклади і короткострокові, держ. цінні папери, які хоч і не функціонують безпосередньо як засіб обігу, але можуть легко і без ризику фінансованих витрат переводитись у готівку, або чекові рах-ки.
Таким чином, гроші М1 = готівка + чекові вклади.
Гроші М2 = М1 + безчекові ощадні рахунки + дрібні строкові вклади.
Гроші М3 = М2 + великі строкові вклади , якими, як правило, володіють підприємства у формі депозитних сертифікатів, які досить легко продати на ринку цінних паперів.
Існують й інші менш ліквідні активи (акції, облігації і т.п.), які можуть бути легко переведені в гроші М1. Існує цілий спектр активів, які не набагато відрізняються один від одного за ступенем ліквідності або наявності грошових властивостей.
Більшість економістів віддають перевагу простому визначенню М1, тому що воно включає все, що прямо і безпосередньо використовується як засіб обігу. В іншому випадку не буде логічної межі. Питання визначення пропозиції грошей є спірним і невирішеним.
Існує дві основні причини того, що існує попит на гроші.
1. Попит на гроші для угод. Тут гроші потрібні як засіб обігу і платежу. Підприємствам потрібні гроші для оплати праці, матеріалів, енергії і т.п. Необхідні для всіх цих цілей гроші називаються попитом на гроші для угод.
Чим більше загальна грошова вартість товарів і послуг, які знаходяться в обміні, тим більше потрібно грошей для укладення угод . Попит на гроші для угод змінюється пропорційно номінальному ВНП. Грошей потрібно більше для угод або у випадку зростання цін, або у випадку збільшення обсягу виробництва.
2. Попит на гроші з боку активів. Попит на гроші формується також із їх функції як засобу нагромадження (збереження). Люди можуть тримати свої фінансові активи у різних формах - наприклад, у вигляді акцій корпорацій, приватних або державних облігацій або в грошах М1. Отже, існує попит на гроші з боку активів.
Юридичним і фізичним особам потрібно вирішувати, скільки фінансових активів тримати в акціях, облігаціях, депозитних сертифікатах і т.п., а скільки в грошах. Рішення, в першу чергу, залежить від ставки процента. Попит на гроші з боку активів змінюється обернено пропорційно ставці процента.
Загальний попит на гроші Дm рівний попиту на гроші з боку активів (Да) плюс попит на гроші для угод (Дt):
Дm = Да+ Дt
Об'єднання попиту і пропозиції грошей описує грошовий ринок і визначає зрівноважену ставку процента, тобто ціну, яка виплачується за користування грошима. Зменшення пропозиції грошей створює тимчасову нестачу грошей на грошовому ринку і веде до підвищення процентної ставки. Збільшення пропозиції грошей створює тимчасовий їх надлишок і зменшує рівень процентної ставки.