- •1. Предмет, метод і функції політекономії. Економічні закони і категорії.
- •2. Суспільне виробництво. Види економічних ресурсів і їх взаємодія.
- •3 . Ефективність економіки. Крива виробничих можливостей
- •4. Власність в економічній системі суспільства.
- •5. Товарна форма організації виробництва. Теорії вартості.
- •6. Походження, суть і функції грошей
- •7. Пропозиція і попит на гроші. Грошовий ринок
- •8. Ринкова система і основні елементи (принципи) її організації.
- •9. Суть, структура і функції ринку. Особливості ринкових відносин в Україні.
- •10. Теорія попиту і пропозиції. Ринкова ціна: механізм формування і функції.
- •12. Суть і види економічного відтворення. Економічне зростання. Модель кругообігу ресурсів, продуктів і доходів у ринковому господарстві.
- •14. Світове господарство: сутність та структура. Форми міжнародних економічних відносин.
- •15. Валовий продукт у системі національних рахунків (снр) і методи його підрахунку.
- •16. Показники національних рахунків: чнп, національний доход, особистий доход.
- •17. Номінальний і реальний внп і його вплив на суспільний добробут.
- •18. Сукупний попит і сукупна пропозиція і фактори, що їх визначають.
- •19. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
- •20. Циклічні коливання в економіці: механізм циклу і його фази.
- •Депресія (застій). Її порівнюють з шоковою ситуацією. Рух капіталу не чіткий, що пояснюється поступовим відновленням перерваних кризою зв’язків.
- •21. Причини безробіття і його економічні наслідки.
- •22. Суть, причини і наслідки інфляції. Основні напрямки боротьби з інфляцією.
- •23. Держава та її економічні функції.
- •24. Податкова політика держави. Удосконалення податкової політики в Україні.
- •25. Класична теорія макроекономічної рівноваги.
- •26. Споживання і збереження в масштабах національної економіки: кейнсіанський аналіз.
- •27. Інвестиції і збереження: проблема рівноваги. Модель is (інвестиції-збереження).
- •28. Мультиплікатор в ринковій системі господарства.
- •29. Суть і роль фінансів. Структура фінансової системи.
- •30. Державний бюджет і його структура. Бюджетний дефіцит. Бюджетна політика України.
- •31. Суть і форми кредиту. Структура сучасної кредитної системи.
- •32. Ринковий механізм і джерела формування доходів населення. Нерівність доходів.
- •33. Роль і особливості міжнародної торгівлі. Міжнародна торгова політика України.
- •34. Закон спадної граничної корисності і закон попиту.
- •35. Немає
- •36. Концепсія кривих байдужості і поведінка споживача.
- •37. Суть цінової еластичності попиту.
- •38. Основні види витрат виробництва.
- •39. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •40. Витрати виробництва в довгостроковому періоді.
- •41. Ринок досконалої конкуренції.
- •42. Монопольний ринок. Економічні наслідки монополізму. Антимонопольне законодавство України.
- •43. Олігополістичний ринок. Поведінка фірми на олігополітичному ринку.
- •Модель умовної кривої попиту.
- •44. Монополістична конкуренція та ефективність. Нецінова конкуренція.
- •45. Особливості формування цін на фактори виробництва. Зміни в попиті на ресурс.
- •46. Заробітна плата на конкретних ринках праці.
- •47. Економічна рента, Абсолютна нееластичність землі.
- •48. Позичковий відсоток і його ставка.
- •49. Підприємницький доход і економічний прибуток.
- •50. Підприємницька діяльність та її організаційні форми. Підприємницька діяльність в Україні.
- •51. Формування капіталістичного ринку і виникнення класичної школи економічної науки. Економічні погляди у. Петті, п. Буагільбера та фізіократів.
- •52. А. Сміт і д. Рікардо та їх місце в історії економічної науки.
- •53. Австрійська, кембріджська та американська школи економічної науки та зародження сучасного маржиналізму.
- •54. Немає
- •55. Макроекономічна модель Дж.М.Кейнса і спроба розв’язати проблему зайнятості.
- •56. Немає
- •57. Немає
- •58. Чикагська школа як реакція на кейнсіанство. Монетаризм м.Фрідмена.
- •59.Сучасний інституціоналізм тай ого видатні представники (т.Веблен, Дж.Гелбрейт та інші).
- •60. Видатні представники української економічної думки, що внесли свій вклад у світову економічну думку. (с.Подолинський, м.Туган-Барановський, є.Слуцький та інші).
1. Предмет, метод і функції політекономії. Економічні закони і категорії.
Вперше термін “політична економія” використав Антуан Монкретьєн в своїй праці “Трактат політичної економії”, тим самим давши назву економічній теорії як науці.
Політекономія – це наука, яка вивчає закономірності людської діяльності з приводу виробництва, обміну, розподілу і споживання різноманітних благ, а також методи ефективного використання обмежених ресурсів з метою забезпечення необхідних благ.
Політекономія вивчає те, як люди роблять вибір, приймаючи ті чи інші економічні рішення, акцентуючи раціональність такого вибору, мінімізацію затрат і максималізацію вигоди.
В своєму розвитку політекономія тісно пов’язана з іншими науками: політичними, історичними, математичними (філософія, історія, психологія, математика та ін.).
Сучасна економічна теорія виконує такі основні функції:
Пізнавальну – пояснює суть економічних процесів і явищ на всіх стадія розвитку суспільства.
Практичну – полягає в розробці принципів і методів раціонального господарювання, науковому обгрунтуванні економічної політики держави. Вчені безпосередньо беруть участь у розробці довгострокової економічної стратегії суспільства.
Методологічну – виступає теоретичною основою для конкретних економічних наук (бух. облік, фінанси і кредит, статистика, тощо).
Метод – це інструмент пізнання, який викоритовує дана наука. Положення та закони всіх наук базуються на фактах. Виведення економічних принципів із фактів називається економічним аналізом.
Методи які використовуються в економічній теорії:
метод індукції (виведення законів і принципів від фактів до теорії, від часткового до загального);
метод дедукції (рух від загального до часткового, від теорії до фактів). Спочатку може бути сформульований попередній неперевірений принцип (гіпотеза), який перевіряється систематичним і багатократним вивченням відповідних фактів;
метод наукової абстракції (очищення дослідження об’єкта від випадкового, тимчасового і визначення постійних типових характерних рис, на основі яких формулюються наукові категорії та закони);
метод функціонального аналізу (вивчаючи функції –залежність одних величин від інших, досліджують конкретні явища , які вони описують). Існує два рівня економічного аналізу: макроекономічний(відноситься до економіки, як до цілого або як до цілої структурної одиниці) і мікроекономічний (вивчає конкретні економічні одиниці з детальним розглядом поведінки цих індивідуальних одиниць).
Саме визначення політекономії як науки, передбачає існування певної системи економічних понять (категорій). Економісти користуються такими термінами як “принципи”, “теорії”, “моделі”, “закони”. Ці терміни за своєю суттю близькі один до одного і означають одне і те ж саме – узагальнення чи констатацію закономірностей в економічній поведінці індивідів чи інститутів.
Під економічним законом, як правило, розуміють стійкі, повторювальні зв’язки і причинно-наслідкові взаємозв’язки в економічних явищах і процесах. Формулювання економічних законів передбачає врахування ідеї раціональної і економної поведінки людей.
Існує відмінність між змістом закону і змістом його формулювання. Формулювання виражає ступінь пізнання економічного закону на даному етапі розвитку науки.
Всі економічні закони – це закони тенденції. Економічна необхідність, яку виражає закон, вказує лише напрямок розвитку, але не конкретні його шляхи. Економічні закони діють через відхилення і випадковість. Практика постійно вимагає від політекономіки форму еконічних законів, придатних до використання. Тому велике значення має можливість і необхідність моделювання не тільки економічних процесів, алей законів, що в свою чергу дає можливість визначити кількісну характеристику закону поряд з якісною, дати його математичне вираження, що в свою чергу дає можливість глибше пізнати закон і повніше його використати на практиці.
В кожній конкретній ситуації домінує той чи інший закон, але вони діють не ізольовано один від одного, а в єдиній системі, взаємодіючи між собою та впливаючи один на одного доти, поки зберігаються умови їх дії.