172. Психологічні аспекти впливу реклами.

У різних підходах, сферах діяльності зустрічаються найрізноманітніші визначення поняття "реклама". Проте з практичної точки зору основна мета і призначення комерційної реклами полягає в стимулюванні продажів зараз і / або в майбутньому тих чи інших товарів чи послуг. Для цього реклама впливає на покупця і сприяє його діям з придбання рекламованих товарів і послуг. При цьому використовується цілий ряд різних методів і прийомів, які впливають на різні психічні структури людини, як на свідомому, так і на несвідомому рівні:

МетодПереконання як метод рекламного впливу полягає в тому, що за допомогою аргументації довести споживачеві переваги даного товару та необхідність його придбання. Процес переконання споживача передбачає критичне осмислення отриманої рекламної інформації, її співвідношення з попереднім власним життєвим досвідом. Метод навіювання розглядається як штучне прищеплення шляхом слова або іншим способом різних психічних явищ, в т. ч. Настрої, зовнішнього враження, ідеї або конкретної дії іншої людини за відсутності у нього критичного мислення. Якщо при переконанні висока роль логіки і раціональної оцінки рекламованого об'єкта, то при вселенні на перший план вихід емоційність, вплив авторитету, довіра до групового і громадській думці.

Говорячи про навіювання в рекламі, слід підкреслити, що вона майстерно використовує весь спектр емоційного впливу, використовуючи бажання людини бути здоровим і благополучним, його марнославство, прагнення зберегти або підвищити свій соціальний статус.

Метод гіпнозу Суть цього методу полягає в тому, що в ньому практично не віддають прямих наказів, просто щось коментують, про щось запитують, радяться з партнером по спілкуванню. Разом з тим застосовувані мовні стратегії дозволяють отримувати результат і отримувати свідомого опору наказу. Основні техніки гіпнозу наступні: Трюїзм (гіпнотична заміна команди), Ілюзія вибору, Припущення, Команда, прихована у питанні, Використання протилежностей,Повний вибір

Психоаналітичний метод В основі цього методу лежать два важливих положення: - Товар повинен бути привабливим підсвідомо; - Основа привабливості товару - сексуальність в широкому сенсі.

173. Назвіть відомі Вам різновиди пакувальних матеріалів природного походження.

До пакувальних матеріалів природного походження відносяться: дерево, з якого виробляють ящики; лоза та шпон (з них найчастіше виготовляють плетені кошики); папери та картони, а також гофрокартони (зних виготовляють коробки); метал; кераміка ; скло; шкіра; тканина.

Переваги цих пакувальних матеріалів в тому, що Ці матеріали не забруднюють довколишнє середовище, є екологічно чистими, та якнайкраще зберігають якість продукту.

Але натуральні матеріали мають і свої недоліки. Більшість сировини, з якої виготовляють пакування, є вичерпними за джерелами походження, вони досить енергомісткі при виготовленні, при повторній переробці стають все дорожче, підвладні руйнуванню у використанні.

174. Закарпатська школа живопису.

Феномен закарпатської школи живопису, безумовно, пов’язується  з уславленими іменами колег-соратників –  Йосипа Йосиповича Бокшая (1891 – 1975 рр.) та Адальберта Михайловича Ерделі (1891 – 1955 рр.). Після поневірянь у Першу світову війну та полону в південних губерніях царської Росії молодий випускник Будапештської Академії мистецтв Йосип Бокшай повертається додому у 1918 році. Приступає до роботи учителем малювання та єпархіальним художником Мукачівської греко-католицької єпархії. На той час Адальберт Ерделі, що пізніше на рік, закінчує ту ж Академію мистецтв у Будапешті. У 1922 році пробує сили у Мюнхенській школі Ашбе та експонується на виставці у Гласпалаці (Скляному Палаці) Мюнхена. Високий рівень викладання у школі словенця Антона Ашбе в Мюнхені відіграв значну роль у формування мистецьких смаків А. Ерделі, якого не влаштовував консерватизм старих „академіків”.

Географічне лоно Європи, де так довго набирали сили зерна талантів, дало чудовий плід любові до мистецтва – закарпатську школу живопису. Зусиллями двох велетнів на Закарпатті було започатковано те, що уславить їх батьківщину. Блискучий за освітою і світоглядними засадами тандем Бокшая і Ерделі з’являється, щоб у 1927 році заснувати так звану „Приватну публічну школу малювання” і на високий рівень підняти професійне мистецтво Закарпаття. Простий факт створення в Ужгороді у 1927 році приватної студії-школи став знаменним в історії краю. . Протягом значного проміжку часу твори закарпатців були об’єднані тяжінням до декоративності, принципу реалістичності мистецтва та складною парадигмою стосунків з народним мистецтвом Карпат. Загальному піднесенню художнього процесу на Закарпатті сприяли активні практики пленерів, а також чудова природа Карпат, що надихала художників до творення. Традиції художніх шкіл Нодьбані, Кечкемета, Тячева, Мюнхена, Парижа творчо осмислювалися і приймалися до дії. Європейська відкритість, відвертість у стосунках з колегами, щирість і щиросердість були характерними ознаками закарпатської школи образотворення.

1931 року було засновано Товариство діячів образотворчих мистецтв Підкарпатської Русі, яке вже через рік об’єднувало 38 художників і головою якого з перших днів був Адальберт Ерделі. Вже у радянський час 16 серпня 1946 року було організовано і запрацювало Закарпатське відділення Спілки художників України, що об’єднало навколо його голови Адальберта Ерделі Йосипа Бокшая, Омеляна Грабовського, Федора Манайла Андрія Коцку, Адальберта Борецького, Золтана Шолтеса, Миколу Розенберга, Василя Свиду, Івана Гарапка, Ернеста Контратовича, Євгена Грюнвальда та Андрія Добоша.

Коло учнів Й. Бокшая та А. Ерделі – яскраві, оригінальні, творчі індивідуальності. Ліричний А. Коцка, монументальний поліфонічний А. Борецький, живописний А. Добош, споглядально-мелодійний З. Шолтес, філософський Е. Контратович, епічний А. Кашшай,мальовничий І. Шутєв, елегійний В. Габда, етнічно- фольклорний Ю. Герц, людяний В. Микита та інші. Діапазон персоналій свідчить про могутній струмінь життєдайного джерела закарпатського мистецтва образотворення та про, перш за все, харизматичність лідерів закарпатської школи живопису Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі. Це вони – Й. Бокшай та А. Ерделі –  створили її, були рушійною силою цього потужного явища, що по суті стало каталізатором національного відродження на Закарпатті в 30-ті роки XX століття. Вони виховали і тутешнього художника, і глядача. Їх зусиллями був даний поштовх до появи багатьох імен, постатей, стилів і почерків. Амбіцій у них вистачило замахнутися на життя у мистецтві не тільки у XX столітті, а й у всіх наступних віках.