34. Суб'єкти і об’єкти рекламної діяльності, функціональний і смисловий взаємозв’язок в схемі процесу такої діяльності.

Рекламна діяльність – це діяльність щодо замовлення, виготовлення та розповсюдження реклами. Відповідно, суб’єктами рекламної діяльності є:

- рекламодавець - особа, що є джерелом рекламної інформації для виробництва, розміщення, подальшого поширення реклами;

- виробник реклами - особа, що здійснює повне або часткове приведення рекламної інформації до готової для поширення.

- розповсюджувач реклами - особа, що здійснює розміщення і (або) поширення рекламної інформації шляхом надання і (або) використання майна, у тому числі технічних засобів радіомовлення, телевізійного вішання, а також каналів зв'язку, ефірного часу, і іншими способами.

Відносини, що виникають між суб'єктами при виробництві, розміщенні, поширенні реклами, регулюються законом про рекламу і договором. Функції одного або декількох учасників рекламної діяльності можуть збігатися в одній особі. В ролі рекламодавців, виробника реклами, розповсюджувача реклами можуть виступати юридичні особи і фізичні особи - індивідуальні підприємці, оскільки на оголошення фізичних осіб, не пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, дія вищезгаданого закону не поширюється.

Ще один суб'єкт даної сфери відносин - споживачі реклами, тобто юридичні або фізичні особи, до свідомості яких доводиться або може бути доведена реклама, слідством чого є або може бути відповідна дія реклами на них. Дані суб'єкти тісно взаємодіють на ринку рекламних послуг, утворюючи взаємозалежний «потік» купівлі-продажу.

Об’єкти реклами – це вся продукція реклами: 1. елементи діловодства (фірмові бланки, конверти, папки-реєстратори; записні книжки, настільні щоденники, блоки паперів для записів і т. д.);2. реклама в пресі;3. друкована реклама (листівки, проспекти, буклети, каталоги, інформаційні листи);4. радіо-і телереклама;5. рекламні сувеніри;6. зовнішня реклама (покажчики, вивіски, оформлення офісу, фірмовий одяг співробітників, значки, нашивки, зображення бортах транспортних засобів фірми т . д.).

35. Надайте перелік основних різновидів стандартних пакувальних конструкцій, поширених на споживчому ринку України.

З метою захисту продукції від механічних, кліматичних, біологічних та інших впливів і забезпечення її якісної збереження при транспортуванні і зберіганні застосовують різні види тари та упаковки.

Упаковка – частина планування продукції, в ході якого підприємство вивчає, розробляє і виготовляє свою упаковку, що включає саму тару, в якій міститься продукція, етикетку і вкладиш, якщо вони передбачені. Сучасна упаковка на споживчому ринку України класифікується зазвичай на чотири основні групи, обумовлені як своїм призначенням, так і характером товару:

1. Споживча упаковка - до цієї групи відноситься упаковка товарів, виготовлених для рядового споживача, тобто для індивідуального використання упакованих товарів.

2. Транспортна тара - упаковка більших товарів або великої кількості товарів, що направляють, в основному, від одного заводу до іншого. Кінцевий споживач із транспортною тарою зазвичай не знайомий, тому що він її не бачить.

3. Суспільна упаковка - упаковка для продуктів, що використовуються у лікарнях, школах, державних установах, в'язницях. Вона зазвичай асоціюється з харчовим обслуговуванням великих відособлених груп населення або із забезпеченням суспільства медичними запасами.

4. Військова упаковка - упаковування продуктів для збройних сил або для державних структур. Специфічні вимоги до цього типу упаковки визначаються звичайно не стільки умовами споживання, скільки необхідністю дотримання особливих правил транспортування й зберігання продукту.

Класифікація форм і видів упаковки на ці чотири групи носить, зрозуміло, умовний характер, тому що призначення їх (упаковок) у багатьох випадках досить схоже. І в той же час кожна з цих груп має свої особливі характеристики, кожна з них орієнтована на свого споживача.

Перелік основних пакувальних конструкцій: коробка, пакет, пляшка, пачка, барабан, відерце, ящик, лоток, пенал, піддон.