107. Розкрийте зміст рекламно-інформаційної функції пакувальних конструкцій. Упаковка повинна нести всю необхідну інформацію. У першу чергу вона забезпечує ідентифікацію продукту, інформує покупця про особливості товару і є останньою сполучною ланкою зі споживачем у торговельному залі, спонукаючи його придбати даний товар, чому передують реклама й просування продукту іншими способами. Вона завжди повинна бути прямо пов'язана з формою, змістом, будовою, а також з надрукованим текстом і художнім оформленням товару. Упаковка безумовно є обличчям продукту. Вона допомагає (або, навпаки, заважає) неуважному погляду споживача вихопити потрібний товар серед різноманіття прилавка. Розумна упаковка виділяє продукт із числа йому подібних й, за інших рівних умов, забезпечує продукту перевагу споживача. 99,9% товарів впроваджуються на ринок з метою за можливий менший час одержати можливий більший прибуток. Упаковка - це деталь, що насамперед впадає в око й наочно показує специфіку продукту. Якість продукції, яку компанія намагається підтримувати, також може бути виражена упаковкою.Отже зміст рекламно-інформативної функції пакувальних конструкцій: 1- інформувати покупця про те, що являє собою продукт й як його використовувати. Вона повинна містити перелік інгредієнтів, інструкції до використання продукту (як замісити тісто для пирога або як найкраще розпорошити фарбу), вказівки про те, як зберігати продукт («зберігати в прохолодному місці», «не розбивати» або «не спалювати»); 2- спонукати покупця до придбання продукту. Виробник продукту може використати багато способів досягнення цієї мети за допомогою упаковки.3- створювати індивіалізований образ;4- вирізняти товар серед інших5- має давати чітку і не двозначну інформацію про властивості товару 6- а також про: ФІРМУ ВИРОБНИКА ,ЇЇ МІСЦЕ ТА знаходження ,дилер. Маса товару, дата виготовлення , умови зберігання.7-надавати інформ про переваги які споживач отримає від товару 8-відповідність вимогам сучасних технологій.

108. Мистецтво книжкової обкладинки.

Обкладинка -- м'яке паперове покриття (з міцного паперу) книги, замінююче тверду палітурку. На обкладинку виносяться основні дані про книгу: відомості про автора, назва, рік і місце видання. Зображення на обкладинці може відноситися до певного найважливішого моменту тексту або відображати в цілому характер твору. Частіше зустрічаються обкладинки другого типу. Важливо, щоб малюнок на обкладинці не був просто ілюстрацією до назви, оскільки не завжди заголовок книги характеризує її ідейний зміст.

Обкладинки бувають в основному трьох типів: ілюстративні, декоративні і шрифтові. Але можливі різні комбінації цих типів в одній обкладинці. Наприклад, зображення на обкладинці може переважати або підкорятися шрифтовим елементам. Можливі і інші варіанти.

Обкладинка прикрашає книгу, додає її оформленню образну характеристику. Обкладинка виконує ті ж художні функції, що і палітурка. Вже здалека по оформленню обкладинки можна легко визначити, якого типу видання перед нами: дитяча або наукова книга, поезія або казки, технічна книга або енциклопедія по мистецтву.

Вибір книжкової обкладинки – украй відповідальна справа і дуже складне завдання для дизайнера, адже багато в чому саме від обкладинки залежатиме сприйняття, та і продажі книги. Обкладинка повинна виконувати безліч функцій — вона повинна подобатися авторові книги, вона повинна подобатися читачам, вона повинна вдало виглядати на полицях магазина. Вона не має бути дуже світлою, дуже темною, повинна викликати певні асоціації і так далі.Недивно, що при створенні обкладинки пріоритетної для видавництва книги, дизайнер може робити до 50 варіацій, хоча середнє число все ж 5-6.

Втім, якщо обкладинку не прийняли, це не означає, що вона погана – мабуть, вона була анітрохи не гірша, а то і краще прийнятого варіанту, просто вона не виконувала якісь певні функції.

109. Дизайнер Петер Беренс – піонер фірмового стилю.

Петер Беренс ( 14 квітня 1868, Гамбург — 27 лютого 1940, Берлін) — один з основоположників сучасної промислової архітектури і дизайну. Петер Беренс відомий, в першу чергу, як архітектор. В той же час він з успіхом трудився на терені художника, графіка, ілюстратора книг і розробника шрифтів, що зробило його одним з найвідоміших представників стилю Модерну.

Одними з перших прообразів сучасних фірмових стилів бувхудожній стиль електротехнічного концерну АЕГ Петера Беренса (1907-1910).У 1907 р. Беренс прийняв пропозицію стати радником концерну «AEG» і вперше в історії провів його повний «ребрендінг», спроектувавши в єдиному стилі не лише заводські і офісні будівлі, але і точки роздрібного продажу, офісні меблі, рекламні щити, продукцію (фени, вентилятори), упаковку і інш. Стояв у витоків Німецького Веркбунда, відстоюючи принципи функционалізму, а також використання сучасних матеріалів — скла і сталі.

Найважливішою подією в художньо-технічному житті того часу було запрошення Петера Беренса художнім директором Загальної електричної компанії (АЕГ), що монополізувала виробництво електричних ламп, електроприладів, електромоторів і тому подібне на всій західній півкулі.

Продукція АЕГ була розрахована в основному на експорт, і, на думку промисловців, для її успішного просування на світовому ринку, для придушення конкуренції потрібно було створити якийсь свій художній почерк. Власників фірми цікавила не стільки естетика речі, скільки завдання завоювання світового ринку.Створення ж певного обличчя фірми (архітектурна подоба споруд, шрифт реклам і т. п.) було лише одним із засобів для досягнення цієї мети. Петер Беренс розроблений і вперше упровадив фірмовий стиль, що охоплює вироби, рекламу і частково виробниче середовище.П. Беренс прийшов на посаду «художнього директора» фірми, маючи за плечима великий досвід будівництва архітектурних споруд, проектування меблів, посуду, текстиля. Не можна сказати, що його твори особливо виділялися в загальному стилі модерну. Але Беренс був одним з перших проектувальників промислових будівель, а в ті часи це вважалося справою інженерів, а не архітекторів. У майстерні Беренса вчилися архітекторові Ст Гропіус, Л. Міс ван дер Рое, Ле Корбюзье.

П. Беренс, авторитетна і владна людина, дуже послідовно проводив лінію на підпорядкування всілякій продукції одному, ним запропонованому, принципу образу стилю. Зовнішня форма його речей будувалася в основному на повторах декількох геометричних елементів — шестигранників, кругів, овалів.Витоками формоутворення цих речей були інженерні, утилітарні форми, гармонізовані і приведені до певного ритму і пропорцій. Жодних традиційних форм, жодній орнаментациі — такі були особливості художньої палітри П. Беренса.

Беренс вважав, що «дотримання одним лише функціональним або лише матеріальним цілям не може створити ніяких культурних цінностей». Він стверджував, що необхідно поєднувати художню образність форми з її прігнанностью до функції, з одного боку, і «технологічною природністю» — з іншою.

Практична робота П. Беренса мала величезне значення для формування нового вигляду діяльності — художнього конструювання і знайшла багато послідовників як в самій Німеччині, так і за кордоном. Недаремно багато хто вважає його першим дизайнером в справжньому сенсі цього слова.